Главa №

¹

(За? о7з7.) Їyда, ї}са хrтA рaбъ, брaтъ же їaкwва, сyщымъ њ бз7э nц7Ё њсвzщє1ннымъ, ї}съ хrт0мъ соблюдє1ннымъ зв†ннымъ:

¹

Іуда, раб Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, що освячені Богом Отцем і збережені Ісусом Христом:

²

млcть вaмъ и3 ми1ръ и3 любы2 да ўмн0житсz.

²

милість вам, і мир, і любов нехай примножаться.

³

Возлю1бленніи, всsко тщaніе творS писaти вaмъ њ џбщемъ спcніи вaшемъ, нyжду воз8имёхъ писaти вaмъ, молS подвизaтисz њ предaннэй вёрэ с™ы6мъ є3ди1ною.

³

Улюблені! Маючи старання писати вам про загальне спасіння, я визнав за потрібне написати вам‚ благаючи боротися за віру, раз передану святим.

⁴

Привнид0ша бо нёцыи человёцы, дрeвле пред8устaвленніи на сіE њсуждeніе, нечести1віи, бGа нaшегw блгdть прелагaющіи въ сквeрну, и3 є3ди1нагw вLки бGа и3 гDа нaшегw ї}са хrтA tметaющіисz.

⁴

Бо укралися деякі люди, що здавна призначені на цей осуд, нечестиві, які благодать Бога нашого обертають на привід до розпусти і відкидають єдиного Владику Бога і Господа нашого Ісуса Христа.

⁵

Воспомzнyти же вaмъ хощY, вёдущымъ и3 вaмъ є3ди1ною сіE, ћкw гDь лю1ди t земли2 є3гЂпетскіz сп7сE, послэди2 невёровавшыz погуби2:

⁵

Я хочу нагадати вам, котрі вже знають про це, що Господь, визволивши народ із землі Єгипетської, потім вигубив тих, що не вірували,

⁶

ѓггелы же не соблю1дшыz своегw2 начaлства, но њстaвльшыz своE жили1ще, на сyдъ вели1кагw днE ќзами вёчными под8 мрaкомъ соблюдE.

⁶

і ангелів, які не зберегли своєї гідности, але залишили своє житло, Він зберігає у вічних кайданах, під темрявою на суд великого дня.

⁷

Ћкоже сод0ма и3 гом0рра и3 њкрeстніи и4хъ грaды, под0бнымъ и5мъ w4бразомъ преблуди1вше и3 ходи1вше в8слёдъ пл0ти и3нhz, предлежaтъ въ показaніе, nгнS вёчнагw сyдъ под8eмше,

⁷

Як Содом і Гоморра та навколишні міста, які подібно до них блудодіяли і ходили за іншою плоттю, зазнавши кари вогню вічного, поставлені як приклад, —

⁸

тaкожде u5бо и3 сjи, сHніz ви1дzще, пл0ть ќбw сквернsтъ, госп0дства же tметaютсz, слaвы же хyлzще (не трепeщутъ).

⁸

так само буде і з цими мрійниками, що оскверняють плоть, зневажають начальство і лихословлять високі власті.

⁹

Міхаи1лъ же ґрхaгGлъ, є3гдA со діaволомъ разсуждaz [препирazсz] глаг0лаше њ мwmсeовэ тэлеси2, не смёzше судA навести2 хyлна, но речE: да запрети1тъ тебЁ гDь.

⁹

Михаїл же архангел, коли говорив із дияволом, сперечаючись про Мойсеєве тіло, не наважився винести зневажливого суду, але сказав: «Нехай заборонить тобі Господь».

¹⁰

Сjи же, є3ли6ка ќбw не вёдzтъ, хyлzтъ: є3ли6ка же по є3стествY ћкw безсловє1снаz живHтнаz вёдzтъ, въ си1хъ сквернsтсz [растлэвaютсz].

¹⁰

А ці лихословлять те, чого не знають; а що‚ як безсловесні тварини, із природи знають, тим розтлівають себе.

¹¹

(За? о7}.) Г0ре и5мъ, ћкw въ пyть кaіновъ поид0ша, и3 въ лeсть валaамовы мзды2 ўстреми1шасz, и3 въ пререкaніи коррeовэ погиб0ша.

¹¹

Горе їм, бо йдуть дорогою Каїна і спокушаються мздою, як Валаам, і в упертості гинуть, як Корей.

¹²

Сjи сyть въ любвaхъ вaшихъ скверни1тєли, съ вaми kдyще, без8 боsзни себE пасyще: w4блацы безв0дни, t вBтръ преноси1ми: древесA є3сє1нна, безплHдна, двaжды ўмє1рша, и3скоренє1на:

¹²

Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови; бенкетуючи з вами, без страху відгодовують себе. Це безводні хмари, що носить вітер; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;

¹³

вHлны свирёпыz м0рz, воспэнsющz сво‰ стыдBніz: ѕвёзды прeлєстныz, и5мже мрaкъ тмы2 во вёки блюдeтсz.

¹³

люті морські хвилі, що піняться соромом своїм; зірки блукаючі, яким зберігається морок темряви навіки.

¹⁴

Прbр0чествова же и3 њ си1хъ седмhй t ґдaма є3нHхъ, глаг0лz: сE пріи1детъ гDь во тмaхъ с™hхъ ѓгGлъ свои1хъ,

¹⁴

Про них пророкував і Єнох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось іде Господь із тисячами святих ангелів Своїх —

¹⁵

сотвори1ти сyдъ њ всёхъ и3 и3з8wбличи1ти всёхъ нечести1выхъ њ всёхъ дэлёхъ нечeстіz и4хъ, и4миже нечeствоваша, и3 њ всёхъ жeстокихъ словесёхъ и4хъ, ћже глаг0лаша нaнь грBшницы нечести1віи.

¹⁵

учинити суд над усіма і викрити між ними нечестивих у всіх ділах, які чинило їхнє безчестя, і в усіх жорстоких словах, що говорили на Нього нечестиві грішники».

¹⁶

Сjи сyть ропотницы2, ўкори1тєли, (чaсть пор0чна,) въ п0хотехъ свои1хъ ходsще нечeстіемъ и3 законопреступлeніемъ: и3 ўстA и4хъ глаг0лютъ прегHрдаz: чудsщесz ли1цамъ п0льзы рaди.

¹⁶

Це ті, що ремствують, нічим не задоволені і чинять за своїми похотями нечестиво і беззаконно, уста ж їхні гордовито промовляють; вони улещують особи задля користи.

¹⁷

Вh же, возлю1бленніи, поминaйте глаг0лы преждеречє1нныz t ґпcлъ гDа нaшегw ї}са хrтA:

¹⁷

Але ви, улюблені, пам’ятайте проречене апостолами Господа нашого Ісуса Христа.

¹⁸

занE глаг0лаху вaмъ, ћкw въ послёднее врeмz бyдутъ ругaтєли, по свои1хъ п0хотехъ ходsще и3 нечeстіихъ.

¹⁸

Вони говорили вам, що в останній час з’являться ганьбителі, що діють за своїми нечестивими похотями.

¹⁹

Сjи сyть tдэлsюще себE (t є3ди1ности вёры, и3 сyть) тэлeсни [душeвни], дyха не и3мyще.

¹⁹

Це люди, котрі відділяють себе від єдности віри, душевні‚ що не мають духа.

²⁰

Вh же, возлю1бленніи, с™0ю вaшею вёрою назидaюще себE, д¦омъ с™hмъ молsщесz,

²⁰

А ви, улюблені, навчаючись найсвятішої віри вашої, молячись Духом Святим,

²¹

сaми себE въ любви2 б9іей соблю1дайте, ждyще млcти гDа нaшегw ї}са хrтA, въ жи1знь вёчную.

²¹

бережіть себе в любові Божій, чекаючи милости від Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.

²²

И# џвэхъ ќбw ми1луйте разсуждaюще,

²²

І до одних будьте милостиві, з розсудом,

²³

џвэхъ же стрaхомъ спасaйте, t nгнS восхищaюще: њбличaйте же съ боsзнію, ненави1дzще и3 ћже t пл0ти њсквернeную ри1зу.

²³

а інших страхом спасайте, вихоплюючи з вогню; викривайте ж зі страхом, ненавидячи навіть одяг, що осквернений плоттю.

²⁴

Могyщему же сохрани1ти вы2 без8 грэхA и3 без8 сквeрны и3 постaвити пред8 слaвою своeю непор0чныхъ въ рaдости,

²⁴

Тому ж, Хто може зберегти вас без гріха і без скверни і поставити перед славою Своєю непорочними в радості,

²⁵

є3ди1ному премdрому бGу и3 сп7су нaшему, ї}сомъ хrт0мъ гDемъ нaшимъ, слaва и3 вели1чіе, держaва и3 влaсть, прeжде всегw2 вёка, и3 нн7э, и3 во вс‰ вёки. Ґми1нь.

²⁵

Єдиному Премудрому Богові, Спасителю нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада перед усіма віками, і нині‚ і на всі віки. Амінь.