Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# и3зыд0ша вси2 сhнове ї}лєвы, и3 собрaшасz вeсь с0нмъ ћкw є3ди1нъ мyжъ, t дaна и3 до вирсавjи, и3 землS галаaдска къ гDеви въ массифY,
1
І вийшли всі сини Ізраїлеві, і зібралася вся громада, як одна людина, від Дана до Вирсавії, і земля Галаадська перед Господом у Массифу.
2
и3 стaша пред8 лицeмъ гDнимъ вс‰ племенA ї}лєва въ с0нмэ людjй б9іихъ, четhреста тhсzщъ мужeй пёшихъ воздвизaющихъ nр{жіz.
2
І зібралися [перед Господом] начальники всього народу, всі коліна Ізраїлеві, на зібрання народу Божого, чотириста тисяч піших, що оголюють меч.
3
И# ўслhшаша сhнове веніам‡ни, ћкw взыд0ша сhнове ї}лєвы въ массифY, и3 рек0ша сhнове ї}лєвы: глаг0лите, гдЁ бhсть ѕл0ба сіS;
3
І сини Веніамінові почули, що сини Ізраїлеві прийшли в Массифу. І сказали сини Ізраїлеві: скажіть, як відбувалося це зло?
4
И# tвэщA мyжъ леvjтинъ, мyжъ жены2 ўморeныz, глаг0лz: въ гаваHнъ веніамjнь пріид0хъ ѓзъ и3 подл0жница моS витaти:
4
Левит, чоловік тієї убитої жінки, відповів і сказав: я з наложницею моєю прийшов ночувати в Гиву Веніамінову;
5
и3 востaша на мS мyжіе гаваHнстіи и3 њбыд0ша мS во дворЁ н0щію, и3 хотёша мS ўби1ти, и3 подл0жницу мою2 њби1дэша и3 њбругaша, и3 ќмре:
5
і повстали на мене жителі Гиви й оточили через мене дім уночі; мене мали намір убити, і наложницю мою замучили, [наглумившись над нею,] так, що вона померла;
6
и3 взsхъ подл0жницу мою2 и3 раздроби1хъ ю5, и3 послaхъ ю5 во вс‰ предёлы наслёдіz ї}лева, ћкw сотвори1ша безyміе во ї}ли:
6
я взяв наложницю мою, розрізав її і послав її в усі області володіння Ізраїлевого, тому що вони зробили беззаконня і соромітну справу в Ізраїлі;
7
сE, вси2 вы2 сhнове ї}лєвы, дади1те себЁ сл0во и3 совётъ здЁ.
7
ось усі ви, сини Ізраїлеві, розгляньте цю справу і вирішіть тут.
8
И# востaша вси2 лю1діе ћкw є3ди1нъ мyжъ, глаг0люще: не tи1детъ мyжъ въ селeніе своE, и3 не возврати1тсz мyжъ въ д0мъ св0й:
8
І повстав весь народ, як одна людина, і сказав: не підемо ніхто в намет свій і не повернемося ніхто в дім свій;
9
и3 нн7э сл0во сіE, є4же сотвори1мъ гаваHну: взhдемъ на него2 по жрeбію,
9
і ось що ми зробимо нині з Гивою: [підемо] на неї за жеребом;
10
т0кмw в0змемъ по десzти2 мужeй t стA во всёхъ племенёхъ ї}левыхъ, и3 сто2 t тhсzщи, и3 тhсzща t тмы2, взsти брaшно лю1демъ и3сходsщымъ въ гаваю2 веніамjню, сотвори1ти є3мY по всемY согрэшeнію, є4же сотвори2 во ї}ли.
10
і візьмемо по десять чоловік зі ста від усіх колін Ізраїлевих, по сто від тисячі і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчові припаси для народу, який піде проти Гиви Веніамінової, покарати її за соромітну справу, яку вона зробила в Ізраїлі.
11
И# собрaшасz вси2 мyжіе ї}лєвы ко грaду, ћкw є3ди1нъ мyжъ и3з8 градHвъ и3сходsще,
11
І зібралися всі ізраїльтяни проти міста одностайно, як одна людина.
12
и3 послaша племенA ї}лєва мужeй во всE плeмz веніамjне, глаг0люще: кaz ѕл0ба сіS бhвшаz въ вaсъ;
12
І послали коліна Ізраїлеві в усе коліно Веніамінове сказати: яка це мерзенна справа зроблена у вас!
13
и3 нн7э дади1те мужeй беззак0нныхъ, и5же въ гаваи2, сынHвъ веліaловыхъ, и3 ўмертви1мъ и5хъ, и3 њчи1стимъ ѕло2 t ї}лz. И# не и3зв0лиша сhнове веніам‡ни послyшати глaса брaтіи своеS сынHвъ ї}левыхъ.
13
Видайте розбещених тих людей, що у Гиві; ми умертвимо їх і викорінимо зло з Ізраїля. Але сини Веніамінові не хотіли послухати голосу братів своїх, синів Ізраїлевих;
14
И# собрaшасz сhнове веніам‡ни t градHвъ свои1хъ въ гаваю2, и3зhти на брaнь къ сынHмъ ї}лєвымъ.
14
а зібралися сини Веніамінові з міст у Гиву, щоб піти війною проти синів Ізраїлевих.
15
И# сочт0шасz сhнове веніам‡ни t градHвъ въ т0й дeнь двaдесzть и3 пsть тhсzщъ мужeй воздвизaющихъ nр{жіz, кромЁ живyщихъ въ гаваи2:
15
І налічилося у той день синів Веніамінових, тих, що зібралися з міст, двадцять шість тисяч чоловік, що оголюють меч; крім того, з жителів Гиви нараховано сімсот добірних;
16
и4хже сочтeсz сeдмь сHтъ мужeй и3збрaнныхъ t всёхъ людjй nбодеснорyчныхъ: сjи вси2 прaщницы мeщуще кaменіе ко влaсу и3 не погрэшaюще.
16
з усього народу цього було сімсот чоловік добірних, які були лівші, і всі ці, кидаючи з пращ камені у волосину, не кидали мимо.
17
И# всёхъ мужeй ї}левыхъ сочтeсz, кромЁ сынHвъ веніамjновыхъ, четhреста тhсzщъ мужeй воздвизaющихъ nрyжіе: вси2 сjи мyжіе в0ини.
17
Ізраїльтян же, крім синів Веніамінових, нарахували чотириста тисяч чоловік, які оголюють меч; усі вони були здатні до війни.
18
И# востaша, и3 взыд0ша въ веfи1ль, и3 вопроси1ша бGа, и3 рек0ша сhнове ї}лєвы: кто2 t нaсъ взhдетъ въ начaлэ воевaти на сhны веніам‡ни; И# речE гDь: їyда въ начaлэ да взhдетъ в0ждь.
18
І встали і пішли в дім Божий, і запитали Бога і сказали сини Ізраїлеві: хто з нас першим піде на війну із синами Веніаміна? І сказав Господь: Іуда [піде] попереду.
19
И# востaша сhнове ї}лєвы заyтра и3 њполчи1шасz на гаваю2.
19
І встали сини Ізраїлеві вранці і розташувалися станом біля Гиви;
20
И# и3зhде всsкъ мyжъ ї}левъ на брaнь съ веніамjномъ, и3 срази1шасz съ ни1ми мyжіе ї}лєвы на брaни ў гаваи2.
20
і виступили ізраїльтяни на війну проти Веніаміна, і стали сини Ізраїлеві в бойовий порядок біля Гиви.
21
И# и3зыд0ша сhнове веніамjнwвы и3з8 гаваи2, и3 и3зби1ша во ї}ли въ т0й дeнь двaдесzть двЁ тhсzщы мужeй на земли2.
21
І вийшли сини Веніамінові з Гиви і поклали в той день двадцять дві тисячі ізраїльтян на землю.
22
И# ўкрэпи1сz всsкъ мyжъ ї}левъ, и3 приложи1ша сни1тисz на брaнь на мёсто, и3дёже снид0шасz въ дeнь пeрвый.
22
Але народ Ізраїльський підбадьорився, і знову стали в бойовий порядок на тім місці, де стояли минулого дня.
23
И# взыд0ша сhнове ї}лєвы и3 плaкашасz пред8 гDемъ до вeчера, и3 вопроси1ша гDа, глаг0люще: ѓще приложи1мъ є3щE приступи1ти на брaнь къ сынHмъ веніам‡нимъ брaтіzмъ нaшымъ; И# речE гDь: взhдите къ ни6мъ.
23
І пішли сини Ізраїлеві, і плакали перед Господом до вечора, і запитували Господа: чи вступати мені ще у війну з синами Веніаміна, брата мого? Господь сказав: ідіть проти нього.
24
И# пріид0ша сhнове ї}лєвы къ сынHмъ веніам‡нимъ въ дeнь вторhй.
24
І підступили сини Ізраїлеві до синів Веніаміна на другий день.
25
И# и3зыд0ша сhнове веніам‡ни проти1ву и5мъ t гаваи2 въ дeнь вторhй, и3 и3зби1ша є3щE t сынHвъ ї}левыхъ nсмьнaдесzть тhсzщъ мужeй на земли2: сjи вси2 воздвизaющіи nрyжіе.
25
Веніамін вийшов проти них з Гиви на другий день, і ще поклали на землю із синів Ізраїлевих вісімнадцять тисяч чоловік, що оголюють меч.
26
И# взыд0ша вси2 сhнове ї}лєвы и3 вси2 лю1діе, и3 пріид0ша въ веfи1ль, и3 плaкашасz, и3 сэд0ша тaмw пред8 гDемъ, и3 пости1шасz въ т0й дeнь дaже до вeчера:
26
Тоді всі сини Ізраїлеві і весь народ пішли і прийшли в дім Божий і, сидячи там, плакали перед Господом, і постились у той день до вечора, і принесли всепалення і мирні жертви перед Господом.
27
и3 вознес0ша всесожжeніе спасeніz пред8 гDемъ, ћкw тaмw ківHтъ завёта гDа бGа во дни6 w4ны,
27
І запитували сини Ізраїлеві Господа [у той час ковчег завіту Божого знаходився там,
28
и3 фінеeсъ сhнъ є3леазaра сhна ґарHнz предстоS пред8 ни1мъ въ ты6z дни6. И# вопроси1ша сhнове ї}лєвы гDа, глаг0люще: ѓще приложи1мъ взhти є3щE на брaнь къ сынHмъ веніам‡нимъ брaтіzмъ нaшымъ, и3ли2 њстaвимъ; И# речE гDь: взhдите, заyтра предaмъ и5хъ въ рyки вaшz.
28
і Финеєс, син Єлеазара, сина Ааронового, стояв перед ним]: чи виходити мені ще на війну із синами Веніаміна, брата мого, чи ні? Господь сказав: ідіть; Я завтра віддам його в руки ваші.
29
И# постaвиша сhнове ї}лєвы подсaду w4крестъ гаваи2.
29
І поставив Ізраїль засідку навколо Гиви.
30
И# взыд0ша сhнове ї}лєвы къ сынHмъ веніам‡нимъ въ дeнь трeтій: и3 њполчи1шасz на гаваю2 ћкw є3ди1ною и3 є3ди1ною.
30
І пішли сини Ізраїлеві на синів Веніаміна на третій день і стали в бойовий порядок перед Гивою, як раніше.
31
И# и3зыд0ша сhнове веніам‡ни проти1ву лю1демъ и3 протzг0шасz и3з8 грaда, и3 начaша ўбивaти людjй ўsзвленыхъ, ћкоже пeрвое и3 втор0е на путeхъ, t ни1хже є4сть є3ди1нъ сходsй въ веfи1ль, ґ другjй въ гаваю2 на селЁ, ћкw три1десzть мужeй во ї}ли.
31
Сини Веніамінові виступили проти народу і віддалилися від міста, і почали, як раніше, вбивати з народу на дорогах, з яких одна йде до Вефиля, а друга до Гиви полем, і вбили до тридцяти чоловік з ізраїльтян.
32
И# рек0ша сhнове веніам‡ни: пaдаютъ пред8 нaми ћкоже и3 прeжде. И# сhнове ї}лєвы рек0ша: побэжи1мъ и3 tт0ргнемъ и5хъ t грaда на пути2. И# сотвори1ша тaкw.
32
І сказали сини Веніамінові: вони падають перед нами, як і раніше. А сини Ізраїлеві сказали: побіжимо від них і відволічемо їх від міста на дороги. [І зробили так.]
33
И# вси2 мyжіе ї}лєвы востaша t мёста своегw2 и3 снид0шасz въ ваaлъ-fамaрэ: подсaда же ї}лева нахождaше t мёста своегw2 t зaпада гаваи2.
33
І всі ізраїльтяни встали зі свого місця і вишикувалися у Ваал-Фамарі. І засідка Ізраїлева кинулася зі свого місця із західного боку Гиви.
34
И# пріид0ша проти1ву гаваи2 дeсzть тhсzщъ мужeй и3збрaнныхъ t всегw2 ї}лz, и3 брaнь бsше тzжкA: и3 тjи не разумёша, ћкw постизaетъ и5хъ ѕло2.
34
І прийшли до Гиви десять тисяч чоловік добірних з усього Ізраїлю, і почався жорстокий бій; але сини Веніаміна не знали, що має бути їм біда.
35
И# порази2 гDь веніамjна пред8 сы6ны ї}левыми: и3 и3зби1ша сhнове ї}лєвы t веніамjна въ т0й дeнь двaдесzть пsть тhсzщъ и3 сто2 мужeй: сjи вси2 воздвизaху nрyжіе.
35
І вразив Господь Веніаміна перед ізраїльтянами, і поклали в той день ізраїльтяни з синів Веніаміна двадцять п’ять тисяч сто чоловік, які оголювали меч.
36
И# ви1дэша сhнове веніам‡ни, ћкw поражeни сyть. И# дaша мёсто сhнове ї}лєвы веніамjну, понeже ўповaша на подсaду, ю4же подсади1ша ў гаваи2:
36
Коли сини Веніаміна побачили, що вони розбиті, тоді ізраїльтяни поступилися місцем синам Веніаміна, бо сподівалися на засідку, яку вони поставили біля Гиви.
37
и3 подви1жесz подсaда, и3 ўстреми1сz на гаваю2, и3 и3зби1ша вeсь грaдъ џстріемъ мечA.
37
Засідка ж поспішила і кинулася до Гиви, і вступила і вразила все місто мечем.
38
И# ї}лтzне и3мsху знaменіе съ подсaдою брaни, kви1ти знaменіе дhма и3з8 грaда.
38
Ізраїльтяни поставили із засідкою умовним знаком до нападу дим, що піднімається з міста.
39
И# возврати1сz ї}ль на брaнь, и3 веніамjнъ начA ўбивaти ћзвеныхъ во ї}ли до три1десzти мужeй, ћкw рек0ша: пaки падeніемъ пaдаютъ пред8 нaми, ћкоже и3 пeрваz брaнь.
39
Отже, коли ізраїльтяни відступили з місця бою, і Веніамін почав уражати й убив ізраїльтян до тридцяти чоловік і говорив: «знову падають вони перед нами, як і в попередньому бою»,
40
И# знaменіе взhде наипaче над8 грaдомъ, ѓки ст0лпъ дhма: и3 њзрёсz веніамjнъ вспsть, и3 сE, взhде скончaніе грaда до небеси2.
40
тоді почав підніматися з міста дим стовпом. Веніамін озирнувся назад, і ось, дим від усього міста піднімається до неба.
41
И# мyжъ ї}левъ возврати1сz: и3 потщaшасz мyжіе веніам‡ни, ви1дэша бо, ћкw пости1же и5хъ ѕло2,
41
Ізраїльтяни повернулися, а Веніамін злякався, тому що побачив, що прийшла його загибель.
42
и3 побэг0ша пред8 сы6ны ї}левыми на пyть пустhни, брaнь же пости1же и5хъ, и3 и5же и3з8 градHвъ и3збивaша и5хъ средЁ себє2:
42
І побігли вони від ізраїльтян по дорозі до пустелі; але військо переслідувало їх, і ті, що виходили з міст, убивали їх там;
43
и3 побивaху веніамjна, и3 гнaша є3го2 t нуA в8слёдъ є3гw2 до гаваи2 без8 њпочивaніz, и3 порази1ша є3го2 дaже проти1ву гаваи2 на вост0къ с0лнца.
43
оточили Веніаміна, і переслідували його до Менухи й уражали до самого східного боку Гиви.
44
И# пад0ша t веніамjна nсмьнaдесzть тhсzщъ мужeй, сjи вси2 мyжіе си1льніи.
44
І упало з синів Веніаміна вісімнадцять тисяч чоловік, людей сильних.
45
И# њзрёшасz њстaвшіи, и3 побэг0ша въ пустhню къ кaменю реммHню: и3 пожaша t ни1хъ сhнове ї}лєвы по стезsмъ ћкw стeбліе пsть тhсzщъ мужeй, и3 гнaша в8слёдъ и4хъ до гадаaма и3 и3зби1ша t ни1хъ двЁ тhсzщы мужeй.
45
[Ті, що залишилися,] повернулися і побігли до пустелі, до скелі Риммона, й убили ще [ізраїльтяни] на дорогах п’ять тисяч чоловік; і гналися за ними до Гидома і ще вбили з них дві тисячі чоловік.
46
И# бhсть всёхъ пaдшихъ t веніамjна въ т0й дeнь двaдесzть пsть тhсzщъ мужeй воздвизaющихъ nрyжіе, вси2 сjи мyжіе си1льніи.
46
Усіх же синів Веніамінових, які упали в той день, було двадцять п’ять тисяч чоловік, які оголювали меч, і всі вони були людьми сильними.
47
И# њзрёшасz њстaвшіи, и3 вбэг0ша въ пустhню къ кaменю реммHню шeсть сHтъ мужeй, и3 сэдёша въ кaмени реммHни четhри мцcы.
47
І повернулися [ті, що залишилися,] і втекли в пустелю, до скелі Риммона, шістсот чоловік, і залишалися там у кам’яній горі Риммоні чотири місяці.
48
Сhнове же ї}лєвы возврати1шасz къ сынHмъ веніам‡нимъ, и3 и3зби1ша | nрyжіемъ t грaда внЁ, дaже и3 до скотA, и3 всE є4же њбрётесz во всёхъ градёхъ, и3 грaды вс‰ њбрётшыzсz пожг0ша nгнeмъ.
48
Ізраїльтяни ж знову пішли до синів Веніамінових і вразили їх мечем, і людей у місті, і худобу, й усе, що тільки зустрічалося [у всіх містах], і все, що знаходилося на дорозі міста, спалили вогнем.