Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, да в0змутъ ти2 є3лeй t мaсличіz чи1стъ и3сцэжeнъ въ свэтёніе, да гори1тъ свэти1ло всегдA,
2
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник;
3
внЁ завёсы въ ски1ніи свидёніz, и3 возжигaти бyдутъ є3го2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 t вeчера до заyтра пред8 гDемъ непрестaннw, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz:
3
ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші;
4
на свэти1лницэ чи1стэмъ возжигaти бyдете свэти6ла пред8 гDемъ дaже до ќтра.
4
на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди.
5
И# в0змете муки2 пшени1чны, и3 сотворитE t неS дванaдесzть хлёбwвъ: двY десzти1нъ да бyдетъ хлёбъ є3ди1нъ:
5
І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи;
6
и3 возложи1те и5хъ на двA положє1ніz, по шести2 хлёбwвъ є3ди1но положeніе на трапeзэ чи1стэ пред8 гDемъ:
6
і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом;
7
и3 возложи1те на є3ди1но положeніе лівaнъ чи1стъ и3 с0ль, и3 да бyдутъ хлёбы въ пaмzть предлежaщыz пред8 гDемъ:
7
і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу;
8
въ дeнь суббHты да предлагaютсz пред8 гDемъ всегдA t сынHвъ ї}левыхъ, завётъ вёчный:
8
у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний;
9
и3 да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, и3 да снэдsтъ | на мёстэ с™э, сyть бо с™†z с™hхъ: сіE и5мъ t жeртвъ гDу въ зак0нъ вёчный.
9
вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна.
10
И# и3зhде сhнъ жены2 ї}лтzныни, и3 сeй бЁ сhнъ є3гЂптzнина въ сынёхъ ї}левыхъ: и3 прsхусz въ полцЁ и4же t ї}лтzныни и3 мyжъ ї}лтzнинъ:
10
І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином;
11
и3 нарeкъ сhнъ жены2 ї}лтzныни и4мz (гDне) проклS. И# привед0ша є3го2 къ мwmсeю. И$мz же мaтере є3гw2 салwмjfъ, дщeрь даврjина, t плeмене дaнова.
11
хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового];
12
И# вверг0ша є3го2 въ темни1цу, разсуди1ти њ нeмъ повелёніемъ гDнимъ.
12
і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня.
13
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
13
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
14
и3зведи2 клsвшаго внЁ полкA, и3 да возложaтъ вси2 слhшавшіи рyцэ свои2 на главY є3гw2, и3 да побію1тъ є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ:
14
виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням;
15
и3 сынHмъ ї}лєвымъ глаг0ли и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ, и4же ѓще прокленeтъ бGа своего2, грёхъ пріи1метъ:
15
і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій;
16
нарицazй же и4мz гDне смeртію да ќмретъ: кaменіемъ да побію1тъ є3го2 вeсь с0нмъ ї}льскій: ѓще тузeмецъ, и3ли2 пришлeцъ, є3гдA наречeтъ и4мz гDне, да ќмретъ:
16
і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть.
17
и3 человёкъ, и4же ѓще порази1тъ всsку дyшу человёчу, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ:
17
Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть.
18
и3 и4же ѓще ўдaритъ скотA, и3 ќмретъ, да воздaстъ дyшу вмёстw души2:
18
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу.
19
и3 ѓще кто2 сотвори1тъ пор0къ бли1жнему, ћкоже сотвори2 є3мY, тaкожде и3 є3мY да сотворsтъ:
19
Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив:
20
и3зломлeніе за и3зломлeніе, џко за џко, зyбъ за зyбъ: ћкоже сотвори1лъ пор0къ человёку, тaкожде да сотворsтъ и3 є3мY:
20
перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити.
21
и4же ѓще ўдaритъ человёка, и3 ќмретъ смeртію да ќмретъ:
21
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть.
22
њправдaніе є3ди1но бyдетъ пришeлцу и3 тузeмцу, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ.
22
Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш.
23
И# глаг0ла мwmсeй къ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 и3звед0ша клsвшаго внЁ полкA, и3 поби1ша є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ: и3 сhнове ї}лєвы сотвори1ша, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
23
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві.