Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# речE гDь къ мwmсeю на горЁ сінaйстэй, гlz:
1
І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи:
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, и3 почjетъ землS, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, суббw6ты гDу.
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню;
3
Шeсть лётъ да сёеши ни1ву твою2, и3 шeсть лётъ да рёжеши віногрaдъ тв0й и3 соберeши пл0дъ є3гw2:
3
шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх,
4
въ седм0е же лёто суббHта, пок0й да бyдетъ земли2, суббHта гDнz: ни1вы твоеS сёzти и3 віногрaда твоегw2 рёзати не бyдеши,
4
а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй;
5
и3 сам† соб0ю произраст†ющаz ни1вы твоеS да не п0жнеши, и3 віногрaда tлучeніz твоегw2 да не соберeши: лёто пок0z бyдетъ земли2.
5
що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі;
6
И# бyдутъ суббw6ты земли2 ћди тебЁ, и3 рабY твоемY и3 рабhни твоeй, и3 наeмнику твоемY и3 њбитaлнику прилежaщему къ тебЁ,
6
і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе;
7
и3 скотHмъ твои6мъ и3 ѕвэрє1мъ сyщымъ на земли2 твоeй да бyдетъ всsкъ пл0дъ є3гw2 въ снёдь.
7
і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу.
8
И# и3счи1слиши себЁ сeдмь лётъ пок0z, сeдмь лётъ седми1жды: и3 бyдутъ тебЁ сeдмь седми1нъ лётъ, четhредесzть дeвzть лётъ.
8
І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років;
9
И# возвэсти1те трyбнымъ глaсомъ во всeй земли2 вaшей мцcа седмaгw въ десsтый дeнь мцcа: въ дeнь њчищeніz возвэсти1те труб0ю во всeй земли2 вaшей.
9
і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій;
10
И# њсвzти1те лёто, пzтьдесsтое лёто, и3 разгласи1те њставлeніе на земли2 всBмъ живyщымъ на нeй: лёто њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ: и3 да tи1детъ кjйждо вaсъ въ притzжaніе своE, и3 кjйждо во nтeчество своE tи1дете.
10
і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я.
11
Њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ, лёто пzтьдесsтое, лёто бyдетъ вaмъ: ни сёzти, нижE жaти бyдете, є4же сaмо произни1кнетъ на нeй, и3 да не њб8eмлеши њсвzщeнныхъ (бGу) є3S:
11
П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози,
12
ћкw њставлeніz знaменіе є4сть, с™о да бyдетъ вaмъ: t ни1въ kди1те плоды2 є3S:
12
бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його.
13
и3 въ лёто њставлeніz знaменіz сегw2 да возврати1тсz кjйждо въ притzжaніе своE.
13
В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє.
14
Ѓще же tдaси кyплею бли1жнему твоемY, и3ли2 ѓще притsжеши t бли1жнzгw твоегw2, да не њскорблsетъ человёкъ бли1жнzгw:
14
Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного;
15
по числY лётъ по знaменіи, да притsжеши t бли1жнzгw, по числY лётъ плодHвъ да продaстсz тебЁ.
15
за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі;
16
Ћкоже ѓще б0лэе лётъ, ўмн0житъ притzжaніе є3гw2, и3 ћкоже ѓще мнёе лётъ, ўменши1тъ притzжaніе є3гw2: ћкw число2 плодHвъ є3гw2, тaкw да продaстъ тебЁ.
16
якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі.
17
Да не њскорби1тъ человёкъ бли1жнzгw, и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
17
Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш.
18
И# сотвори1те вс‰ њправд†ніz мо‰ и3 вс‰ суды2 мо‰, сохрани1те же и3 сотвори1те |, и3 всели1тесz на земли2 ўповaюще.
18
Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі;
19
И# дaстъ землS плоды2 сво‰, и3 снёсте въ сhтость, и3 вселитeсz на нeй ўповaюще.
19
і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній.
20
Ѓще же речeте: что2 ћсти бyдемъ въ седм0е лёто сіE, ѓще не сёемъ, ни собирaемъ плодHвъ свои1хъ;
20
Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші?
21
и3 послю2 блгcвeніе моE вaмъ въ лёто шест0е, и3 сотвори1тъ плоды2 сво‰ на три2 лBта:
21
Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки;
22
и3 посёете въ лёто nсм0е, и3 снёсте t плодHвъ вeтхихъ дaже до лёта девsтагw: д0ндеже приспёютъ плоды2 є3S, снёсте вє1тхаz вeтхихъ.
22
і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе.
23
И# землS да не продaстсz во ўтверждeніе: моs бо є4сть землS, ћкw пришeлцы и3 присeлницы вы2 є3стE предо мн0ю:
23
Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене;
24
и3 по всeй земли2 њдержaніz вaшегw, и3скyпъ дади1те земли2.
24
по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.
25
Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 продaстъ t њдержaніz своегw2, да пріи1детъ ќжикъ бли1жній є3мY и3 и3скyпитъ продaніе брaта своегw2.
25
Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його;
26
Ѓще же не бyдетъ комY ќжика, и3 возм0жетъ рукA є3гw2 њбрэсти2 дов0ленъ и3скyпъ є3гw2,
26
якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп,
27
и3 и3счи1слитъ лBта продaніz є3гw2, и3 воздaстъ є4же и3зли1ше и4мать, человёку є3мyже пр0дано бЁ џное, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE.
27
то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє;
28
Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3гw2 дов0лное, є4же tдaти є3мY, да бyдетъ пр0даное купи1вшему є5 дaже до шестaгw лёта њставлeніz, и3 и3зhдетъ во њставлeніе, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE.
28
якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє.
29
Ѓще же кто2 продaстъ д0мъ њбитaемый во грaдэ њграждeннэмъ, и3 бyдетъ и3скуплeніе є3гw2, д0ндеже и3сп0лнитсz: лёто днjй бyдетъ и3скуплeніе є3гw2.
29
Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна;
30
Ѓще же не и3скyпитъ, д0ндеже скончaетсz лёто всE, да ўкрэпи1тсz д0мъ сyщій во грaдэ и3мyщемъ њграждeніе въ твeрдость купи1вшему є3го2, въ р0ды є3гw2, и3 не возврати1тсz во њставлeніе.
30
якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього.
31
Д0мы же и5же на сeлэхъ, и5мже нёсть w4крестъ и4хъ њграждeніz, къ селY земли2 да приложaтсz: и3скупyємы всегдA да бyдутъ, и3 во њставлeніе да возвратsтсz.
31
А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять.
32
И# грaди леvjтстіи, д0мы градHвъ њдержaніz и4хъ, и3скупyємы да бyдутъ всегдA леvjтwмъ.
32
А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати;
33
И# и4же ѓще и3скyпитъ t леv‡тъ: и3 и3зhдетъ продaніе домHвъ грaда њдержaніz и4хъ во њставлeніе, ћкw д0мы градHвъ леvjтскихъ њдержaніе и4хъ, посредЁ сынHвъ ї}левыхъ.
33
а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих;
34
И# сeла tдэлє1наz градHмъ и4хъ да не продадyтсz, ћкw њдержaніе вёчное сіE и4хъ є4сть.
34
і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх.
35
Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 и3знем0жетъ рукaми ў тебє2, заступи2 є3го2 ћкw пришeлца и3 присeлника, да поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю:
35
Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою;
36
да не в0змеши t негw2 ли1хвы, нижE б0лэе (*дaнагw), и3 ўбои1шисz бGа твоегw2: ѓзъ гDь: и3 поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю.
36
не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою;
37
СребрA твоегw2 да не дaси є3мY въ ли1хву, и3 рaди прибhтка не дaси є3мY пи1щей твои1хъ.
37
срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку.
38
Ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, є4же дaти вaмъ зeмлю ханаaнску, ћкw бhти мнЁ бGу вaшему.
38
Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом.
39
Ѓще же њуб0жаетъ брaтъ тв0й ў тебє2, и3 продaстсz тебЁ, да не пораб0таетъ тебЁ раб0ты рaбскіz:
39
Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської:
40
ѓки наeмникъ и3ли2 пришлeцъ да бyдетъ тебЁ, дaже до лёта њставлeніz дёлати бyдетъ ў тебє2,
40
він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе,
41
и3 да и3зhдетъ t тебє2, и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ въ лёто њставлeніz, и3 да tи1детъ въ р0дъ св0й, и3 во њдержaніе џтчее своE возврати1тсz,
41
а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх,
42
понeже раби2 мои2 сyть сjи, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да не продaстсz продaніемъ рaбіимъ:
42
тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів;
43
да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ, и3 ўбои1шисz гDа бGа твоегw2.
43
не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого.
44
И# рaбъ и3 рабhнz, и5же ѓще бyдутъ ў тебє2 t kзы6къ, и5же w4крестъ тебє2 сyть, t тёхъ да притsжете рабA и3 рабhню.
44
А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас;
45
И# t сынHвъ присeлничихъ, и5же сyть въ вaсъ, t си1хъ притsжете, и3 t ср0дникwвъ и4хъ, є3ли1цы ѓще бyдутъ въ земли2 вaшей, да бyдутъ вaмъ во њдержaніе,
45
також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю;
46
и3 да раздэлитE | дётемъ вaшымъ по вaсъ, и3 да бyдутъ вaмъ во њдержaніе во вёкъ: брaтіи же вaшеz, сынHвъ ї}левыхъ, кjйждо брaта своегw2 да не њтzготи1тъ є3гw2 въ трудёхъ.
46
можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю.
47
Ѓще же њбрsщетъ рукA пришeлца и3ли2 присeлника и4же ў тебє2, и3 њбнищaвъ брaтъ тв0й продaстсz къ пришeлцу и3ли2 присeлнику и4же ў тебє2, и3ли2 роди1вшемусz t р0да пришeлча,
47
Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця,
48
по продaніи є3мY, и3скyпъ да бyдетъ є3мY, є3ди1нъ t брaтій є3гw2 да и3скyпитъ є3го2:
48
то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його,
49
брaтъ nтцA є3гw2, и3ли2 сhнъ брaта nтцA є3гw2, да и3скyпитъ є3го2, и3ли2 t св0йственныхъ пл0ти плeмене є3гw2 и3скyпитъ є3го2: ѓще же возм0жетъ рукA є3гw2, и3скyпитъ себE,
49
або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться.
50
да сочтeтсz съ притzжaвшимъ є3го2, t лёта въ нeже продaсz є3мY дaже до лёта њставлeніz, и3 бyдетъ сребро2 продaніz є3гw2 ѓки дeнь наeмника: t лёта до лёта да бyдетъ съ ни1мъ.
50
І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього;
51
Ѓще же комY мн0жае лётъ бyдетъ, проти1въ тёхъ tдaстъ и3скyпъ св0й, t сребрA продaніz своегw2.
51
і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений;
52
Ѓще же мaлw њстaнетсz t лётъ до лёта њставлeніz, и3 да сочтeтъ є3мY по лётwмъ є3гw2, и3 tдaстъ и3скyпъ є3гw2 ѓки наeмникъ:
52
якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп.
53
t г0да до г0да да бyдетъ съ ни1мъ: да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ пред8 тоб0ю.
53
Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх.
54
Ѓще же не и3скyпитсz по си6мъ, да и3зhдетъ въ лёто њставлeніz сaмъ и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ:
54
Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним,
55
ћкw мои2 сhнове ї}лєвы раби2 сyть, џтроцы мои2 сjи сyть, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
55
тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.