Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(За? о7.) Пріид0ша же нёцыи въ то2 врeмz, повёдающе є3мY њ галілeехъ, и4хже кр0вь пілaтъ смэси2 съ жeртвами и4хъ.
1
У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми.
2
И# tвэщaвъ ї}съ речE и5мъ: мнитe ли, ћкw галілeане сjи грёшнэйши пaче всёхъ галілeанъ бsху, ћкw тaкw пострaдаша;
2
У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали?
3
Ни2, гlю вaмъ: но ѓще не покaетесz, вси2 тaкожде поги1бнете.
3
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
4
И#ли2 џни nсмьнaдесzте, на ни1хже падE ст0лпъ сілwaмскій и3 поби2 и5хъ, мни1те ли, ћкw тjи д0лжнэйши бsху пaче всёхъ живyщихъ во їеrли1мэ;
4
Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі?
5
Ни2, гlю вaмъ: но ѓще не покaетесz, вси2 тaкожде поги1бнете.
5
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
6
Гlаше же сію2 при1тчу: смок0вницу и3мsше нёкій въ віногрaдэ своeмъ всажденY: и3 пріи1де и3щS плодA на нeй, и3 не њбрёте:
6
І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов.
7
речe же къ вінарeви: сE трeтіе лёто, tнeлиже прихождY и3щS плодA на смок0вницэ сeй, и3 не њбрэтaю: посэцы2 ю5 (u5бо), вскyю и3 зeмлю ўпражнsетъ;
7
І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає?
8
Џнъ же tвэщaвъ речE є3мY: г0споди, њстaви ю5 и3 сE лёто, д0ндеже њкопaю w4крестъ є3S и3 њсhплю гн0емъ:
8
Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм.
9
и3 ѓще ќбw сотвори1тъ пл0дъ: ѓще ли же ни2, во грzдyщее посэчeши ю5.
9
Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її.
10
(За? о7№.) Бsше же ўчS на є3ди1номъ t с0нмищъ въ суббHту:
10
В одній із синагог Він навчав у суботу.
11
и3 сE женA бЁ и3мyщи дyхъ недyженъ лётъ nсмьнaдесzть, и3 бЁ слsка и3 не могyщи восклони1тисz tню1дъ.
11
Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись.
12
Ви1дэвъ же ю5 ї}съ, пригласи2 и3 речE є4й: жeно, tпущенA є3си2 t недyга твоегw2.
12
Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги.
13
И# возложи2 на ню2 рyцэ: и3 ѓбіе прострeсz, и3 слaвлzше бGа.
13
І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога.
14
Tвэщaвъ же старёйшина соб0ру, негодyz, занE въ суббHту и3сцэли2 (ю5) ї}съ, глаг0лаше нар0ду: шeсть днjй є4сть, въ нsже дост0итъ дёлати: въ ты6z u5бо приходsще цэли1тесz, ґ не въ дeнь суббHтный.
14
При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній.
15
Tвэщa (же) u5бо є3мY гDь и3 речE: лицемёре, к0ждо вaсъ въ суббHту не tрэшaетъ ли своего2 волA и3ли2 nслA t ћслій, и3 вeдъ напаsетъ,
15
Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати?
16
сію1 же дщeрь ґвраaмлю сyщу, ю4же свzзA сатанA сE nсмоенaдесzте лёто, не дост0zше ли разрэши1тисz є4й t ю4зы сеS въ дeнь суббHтный;
16
А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній?
17
И# сі‰ є3мY глаг0лющу, стыдsхусz вси2 противлsющіисz є3мY: и3 вси2 лю1діе рaдовахусz њ всёхъ слaвныхъ бывaющихъ t негw2.
17
І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його.
18
(За? о7в7.) Гlаше же: комY под0бно є4сть цrтвіе б9іе; и3 комY ўпод0блю є5;
18
Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його?
19
Под0бно є4сть зeрну горyшну, є4же пріeмъ человёкъ ввeрже въ вертогрaдъ св0й: и3 возрастE, и3 бhсть дрeво вeліе, и3 пти6цы небє1сныz всели1шасz въ вётвіе є3гw2.
19
Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його.
20
Пaки речE: комY ўпод0блю цrтвіе б9іе;
20
Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже?
21
под0бно є4сть квaсу, є3г0же пріeмши женA, скры2 въ сaтэхъ тріeхъ муки2, д0ндеже вски1се всE.
21
Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все.
22
И# прохождaше сквозЁ грaды и3 вє1си, ўчS и3 шeствіе творS во їеrли1мъ.
22
І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима.
23
Речe же нёкій є3мY: гDи, ѓще мaлw є4сть спасaющихсz; Џнъ же речE къ ни6мъ:
23
Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм:
24
подвизaйтесz вни1ти сквозЁ тBснаz вратA: ћкw мн0зи, глаг0лю вaмъ, взhщутъ вни1ти, и3 не возм0гутъ.
24
намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть.
25
Tнeлэже востaнетъ д0му владhка, и3 затвори1тъ двє1ри, и3 нaчнете внЁ стоsти и3 ўдарsти въ двє1ри, глаг0люще: гDи, гDи, tвeрзи нaмъ. И# tвэщaвъ речeтъ вaмъ: не вёмъ вaсъ, tкyду є3стE.
25
Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви.
26
ТогдA нaчнете глаг0лати: kд0хомъ пред8 тоб0ю и3 пи1хомъ, и3 на распyтіихъ нaшихъ ўчи1лъ є3си2.
26
Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав.
27
И# речeтъ: глаг0лю вaмъ, не вёмъ вaсъ, tкyду є3стE: tступи1те t менє2, вси2 дёлателіе непрaвды.
27
А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду.
28
ТY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ, є3гдA ќзрите ґвраaма и3 їсаaка и3 їaкwва и3 вс‰ прbр0ки во цrтвіи б9іи, вaсъ же и3згони1мыхъ в0нъ.
28
Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.
29
И# пріи1дутъ t востHкъ и3 зaпадъ и3 сёвера и3 ю4га, и3 возлsгутъ въ цrтвіи б9іи.
29
І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому.
30
И# сE сyть послёдніи, и4же бyдутъ пeрви, и3 сyть пeрвіи, и5же бyдутъ послёдни.
30
І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми.
31
(За? о7G.) Въ т0й дeнь приступи1ша нёцыи t фарісє1й, глаг0люще є3мY: и3зhди и3 и3ди2 tсю1ду, ћкw и4рwдъ х0щетъ тS ўби1ти.
31
У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32
И# речE и5мъ: шeдше рцhте ли1су томY: сE и3згоню2 бёсы и3 и3сцэлє1ніz творю2 днeсь и3 ќтрэ, и3 въ трeтій скончaюсz.
32
І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу.
33
Nбaче подобaетъ ми2 днeсь и3 ќтрэ и3 въ бли1жній и3ти2: ћкw невозм0жно є4сть прbр0ку поги1бнути кромЁ їеrли1ма.
33
А втім, Мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
34
Їеrли1ме, їеrли1ме, и3зби1вый прbр0ки и3 кaменіемъ побивaz пHсланныz къ тебЁ, колькрaты восхотёхъ собрaти ч†да тво‰, ћкоже кок0шъ гнэздо2 своE под8 крилB, и3 не восхотёсте;
34
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли!
35
СE њставлsетсz вaмъ д0мъ вaшъ пyстъ. Глаг0лю же вaмъ, ћкw не и4мате менE ви1дэти, д0ндеже пріи1детъ, є3гдA речeте: блгcвeнъ грzдhй во и4мz гDне.
35
Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє!