Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(За? о7д7.) И# бhсть є3гдA вни1ти є3мY въ д0мъ нёкоегw кнsзz фарісeйска въ суббHту хлёбъ ћсти, и3 тjи бsху назирaюще є3го2.
1
(Зач. 74) І бисть єгда́ вни́ти Єму́ в дом ні́коєго кня́зя фарисе́йська в субо́ту хліб я́сти, і ті́ї бя́ху назира́юще Єго́.
2
И# сE человёкъ нёкій, и3мhй воднhй трyдъ, бЁ пред8 ни1мъ.
2
І се челові́к ні́кий, іми́й водни́й труд, бі пред Ним.
3
И# tвэщaвъ ї}съ речE къ зак0нникwмъ и3 фарісewмъ, глаг0лz: ѓще достои1тъ въ суббHту цэли1ти;
3
І отвіща́в Ісу́с рече́ к зако́нником і фарисе́йом, глаго́ля: а́ще достої́ть в субо́ту ціли́ти?
4
Nни1 же ўмолчaша. И# пріeмъ и3сцэли2 є3го2, и3 tпусти2.
4
Они́ же умолча́ша. І приє́м ісціли́ єго́, і отпусти́.
5
И# tвэщaвъ къ ни6мъ речE: кот0рагw t вaсъ nсeлъ и3ли2 в0лъ въ студенeцъ впадeтъ, и3 не ѓбіе ли и3ст0ргнетъ є3го2 въ дeнь суббHтный;
5
І отвіща́в к ним рече́: кото́раго от вас осе́л іли́ вол в студене́ць впаде́ть, і не а́біє ли істо́ргнеть єго́ в день субо́тний?
6
И# не возмог0ша tвэщaти є3мY къ си6мъ.
6
І не возмого́ша отвіща́ти Єму́ к сим.
7
Гlаше же къ зв†ннымъ при1тчу, њбдержS [внимaz], кaкw предсэд†ніz и3збирaху, глаг0лz къ ни6мъ:
7
Глаго́лаше же к зва́нним при́тчу, обдержя́ [внима́я], ка́ко предсіда́нія ізбира́ху, глаго́ля к ним:
8
є3гдA звaнъ бyдеши ки1мъ на брaкъ, не сsди на прeднемъ мёстэ: є3дA кто2 честнёе тебє2 бyдетъ звaнныхъ,
8
єгда́ зван бу́деши ким на брак, не ся́ди на пре́днем мі́сті; єда́ кто честні́є тебе́ бу́деть зва́нних,
9
и3 пришeдъ и4же тебE звaвый и3 џнаго, речeтъ ти2: дaждь семY мёсто: и3 тогдA нaчнеши со студ0мъ послёднее мёсто держaти.
9
і прише́д і́же тебе́ зва́вий і о́наго, рече́ть ті: даждь сему́ мі́сто; і тогда́ на́чнеши со студо́м послі́днеє мі́сто держа́ти.
10
Но є3гдA звaнъ бyдеши, шeдъ сsди на послёднемъ мёстэ, да є3гдA пріи1детъ звaвый тS, речeтъ ти2: дрyже, посsди вhше: тогдA бyдетъ ти2 слaва пред8 звaнными съ тоб0ю.
10
Но єгда́ зван бу́деши, шед ся́ди на послі́днем мі́сті, да єгда́ при́йдеть зва́вий тя, рече́ть ті: дру́же, пося́ди ви́ше; тогда́ бу́деть ті сла́ва пред зва́нними с тобо́ю.
11
Ћкw всsкъ возносsйсz смири1тсz, и3 смирszйсz вознесeтсz.
11
Я́ко всяк вознося́йся смири́ться, і смиря́яйся вознесе́ться.
12
(За? о7е7.) Гlаше же и3 ко звaвшему є3го2: є3гдA сотвори1ши њбёдъ и3ли2 вeчерю, не зови2 другHвъ твои1хъ, ни брaтіи твоеS, ни срHдникъ твои1хъ, ни сосBдъ богaтыхъ: є3дA когдA и3 тjи тS тaкожде воззовyтъ, и3 бyдетъ ти2 воздаsніе.
12
(Зач. 75) Глаго́лаше же і ко зва́вшему Єго́: єгда́ сотвори́ши обі́д іли́ ве́черю, не зови́ друго́в твої́х, ні бра́тії твоєя́, ні сро́дник твої́х, ні сосі́д бога́тих — єда́ когда́ і ті́ї тя та́кожде воззову́ть, і бу́деть ті воздая́ніє.
13
Но є3гдA твори1ши пи1ръ, зови2 ни1щыz, маломHщныz, хромы6z, слэпы6z:
13
Но єгда́ твори́ши пир, зови́ ни́щия, маломо́щния, хроми́я, сліпи́я —
14
и3 блажeнъ бyдеши, ћкw не и4мутъ ти2 что2 воздaти: воздaстъ же ти2 сS въ воскрешeніе прaведныхъ.
14
і блаже́н бу́деши, я́ко не і́муть ті что возда́ти; возда́сть же ті ся в воскреше́ніє пра́ведних.
15
Слhшавъ же нёкій t возлежaщихъ съ ни1мъ сі‰, речE є3мY: блажeнъ, и4же снёсть њбёдъ въ цrтвіи б9іи.
15
Сли́шав же ні́кий от возлежа́щих с Ним сія́, рече́ Єму́: блаже́н, і́же сність обі́д в Ца́рствії Бо́жиї.
16
(За? о7ѕ7.) Џнъ же речE є3мY: человёкъ нёкій сотвори2 вeчерю вeлію, и3 звA мнHги:
16
(Зач. 76) Он же рече́ єму́: челові́к ні́кий сотвори́ ве́черю ве́лію, і зва мно́гі;
17
и3 послA рабA своего2 въ г0дъ вeчери рещи2 зв†ннымъ: грzди1те, ћкw ўжE готHва сyть вс‰.
17
і посла́ раба́ своєго́ в год ве́чері рещи́ зва́нним: гряді́те, я́ко уже́ гото́ва суть вся.
18
И# начaша вкyпэ tрицaтисz вси2. Пeрвый речE є3мY: село2 купи1хъ, и3 и4мамъ нуждY и3зhти и3 ви1дэти є5. Молю1тисz, и3мёй мS tречeна.
18
І нача́ша вку́пі отрица́тися всі. Пе́рвий рече́ єму́: село́ купи́х, і і́мам нужду́ ізи́ти і ви́діти є. Молю́тіся, імі́й м'я отрече́на.
19
И# другjй речE: супр{гъ волHвъ купи1хъ пsть, и3 грzдY и3скуси1ти и5хъ: молю1 тz, и3мёй мS tречeна.
19
І други́й рече́: супру́г воло́в купи́х п'ять, і гряду́ іскуси́ти їх; молю́ тя, імі́й м'я отрече́на.
20
И# другjй речE: женY поsхъ, и3 сегw2 рaди не могY пріити2.
20
І други́й рече́: жену́ поя́х, і сего́ ра́ди не могу́ прийти́.
21
И# пришeдъ рaбъ т0й повёда господи1ну своемY сі‰. ТогдA разгнёвавсz д0му владhка, речE рабY своемY: и3зhди ск0рw на расп{тіz и3 стHгны грaда, и3 ни1щыz и3 бBдныz и3 слэпы6z и3 хромы6z введи2 сёмw.
21
І прише́д раб той пові́да господи́ну своєму́ сія́. Тогда́ разгні́вався до́му влади́ка, рече́ рабу́ своєму́: ізи́ди ско́ро на распу́тія і сто́гни гра́да, і ни́щия, і бі́дния, і сліпи́я, і хроми́я введи́ сі́мо.
22
И# речE рaбъ: Г0споди, бhсть ћкоже повелёлъ є3си2, и3 є3щE мёсто є4сть.
22
І рече́ раб: Го́споди, бисть я́коже повелі́л єси́, і єще́ мі́сто єсть.
23
И# речE господи1нъ къ рабY: и3зhди на пути6 и3 халyги, и3 ўбэди2 вни1ти, да нап0лнитсz д0мъ м0й:
23
І рече́ господи́н к рабу́: ізи́ди на путі́ і халу́ги, і убіди́ вни́ти, да напо́лниться дом мой;
24
глаг0лю бо вaмъ, ћкw ни є3ди1нъ мужeй тёхъ звaнныхъ вкyситъ моеS вeчери: мн0зи бо сyть звaни, мaлw же и3збрaнныхъ.
24
глаго́лю бо вам, я́ко ні єди́н муже́й тіх зва́нних вку́сить моєя́ ве́чері, мно́зі бо суть зва́ні, ма́ло же ізбра́нних.
25
(За? о7з7.) И#дsху же съ ни1мъ нар0ди мн0зи: и3 њбрaщьсz речE къ ни6мъ:
25
(Зач. 77) Ідя́ху же с Ним наро́ди мно́зі; і обра́щся рече́ к ним:
26
ѓще кто2 грzдeтъ ко мнЁ, и3 не возненави1дитъ nтцA своего2 и3 мaтерь, и3 женY, и3 ч†дъ, и3 брaтію, и3 сeстръ, є3щe же и3 дyшу свою2, не м0жетъ м0й бhти ўчени1къ:
26
а́ще кто гряде́ть ко Мні і не возненави́дить отця́ своєго́ і ма́тер, і жену́, і чад, і бра́тію, і сестр, єще́ же і ду́шу свою́, не мо́жеть Мой би́ти учени́к;
27
и3 и4же не н0ситъ крестA своегw2 и3 в8слёдъ менє2 грzдeтъ, не м0жетъ м0й бhти ўчени1къ.
27
і і́же не но́сить креста́ своєго́ і вслід Мене́ гряде́ть, не мо́жеть Мой би́ти учени́к.
28
Кт0 бо t вaсъ, хотsй ст0лпъ создaти, не прeжде ли сёдъ расчтeтъ и3мёніе, ѓще и4мать, є4же є4сть на совершeніе,
28
Кто бо от вас, хотя́й столп созда́ти, не пре́жде ли сід расчте́ть імі́ніє, а́ще і́мать, є́же єсть на соверше́ніє,
29
да не, когдA положи1тъ њсновaніе и3 не возм0жетъ соверши1ти, вси2 ви1дzщіи начнyтъ ругaтисz є3мY,
29
да не, когда́ положи́ть основа́ніє і не возмо́жеть соверши́ти, всі ви́дящії начну́ть руга́тися єму́,
30
глаг0люще, ћкw сeй человёкъ начaтъ здaти и3 не м0же соверши1ти.
30
глаго́люще, я́ко сей челові́к нача́т зда́ти і не мо́же соверши́ти.
31
И#ли2 кjй цaрь и3дhй ко и3н0му царю2 сни1тисz съ ни1мъ на брaнь, не сёдъ ли прeжде совэщавaетъ, ѓще си1ленъ є4сть срёсти съ десzтію2 тhсzщъ грzдyщаго со двэмaдесzтма тhсzщама нaнь;
31
Іли́ кий цар іди́й ко іно́му царю́ сни́тися с ним на брань, не сід ли пре́жде совіщава́єть, а́ще си́лен єсть срі́сти с десятію́ ти́сящ гряду́щаго со двіма́десятма ти́сящама нань?
32
Ѓще ли же ни2, є3щE далeче є3мY сyщу, молeніе послaвъ м0литсz њ смирeніи.
32
А́ще ли же ні, єще́ дале́че єму́ су́щу, моле́ніє посла́в мо́литься о смире́нії.
33
Тaкw u5бо всsкъ t вaсъ, и4же не tречeтсz всегw2 своегw2 и3мёніz, не м0жетъ бhти м0й ўчени1къ.
33
Та́ко у́бо всяк от вас, і́же не отрече́ться всего́ своєго́ імі́нія, не мо́жеть би́ти Мой учени́к.
34
Добро2 є4сть с0ль: ѓще же с0ль њбуsетъ, чи1мъ њсоли1тсz;
34
Добро́ єсть соль; а́ще же соль обуя́єть, чим осоли́ться?
35
Ни въ зeмлю, ни въ гн0й потрeбна є4сть: в0нъ и3зсhплютъ ю5. И#мёzй ќшы слhшати, да слhшитъ.
35
Ні в зе́млю, ні в гной потре́бна єсть; вон ізси́плють ю. Імі́яй у́ші сли́шати, да сли́шить.