Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Речe же ко ўчн7кHмъ свои6мъ: не возм0жно є4сть не пріити2 соблaзнwмъ, г0ре же, є3гHже рaди прих0дzтъ:
1
Рече́ же ко ученико́м Свої́м: не возмо́жно єсть не прийти́ собла́зном, го́ре же, єго́же ра́ди прихо́дять;
2
ќнэе є3мY бhло бы, ѓще жерн0въ nсeлскій њблежaлъ бы њ вhи є3гw2, и3 ввeрженъ въ м0ре, нeже да соблазни1тъ t мaлыхъ си1хъ є3ди1наго.
2
у́ніє єму́ би́ло би, а́ще жерно́в осе́льський облежа́л би о ви́ї єго́ і вве́ржен в мо́ре, не́же да соблазни́ть от ма́лих сих єди́наго.
3
(За? п7д7.) Внемли1те себЁ. Ѓще согрэши1тъ къ тебЁ брaтъ тв0й, запрети2 є3мY: и3 ѓще покaетсz, њстaви є3мY:
3
(Зач. 84) Внемлі́те себі́. А́ще согріши́ть к тебі́ брат твой, запрети́ єму́; і а́ще пока́ється, оста́ви єму́;
4
и3 ѓще седми1щи на дeнь согрэши1тъ къ тебЁ, и3 седми1щи на дeнь њбрати1тсz, глаг0лz: кaюсz: њстaви є3мY.
4
і а́ще седьми́щи на день согріши́ть к тебі́, і седьми́щи на день обрати́ться, глаго́ля: ка́юся, — оста́ви єму́.
5
И# рек0ша ґпcли гDеви: приложи2 нaмъ вёру.
5
І реко́ша апо́столи Го́сподеві: приложи́ нам ві́ру.
6
Речe же гDь: ѓще бhсте и3мёли вёру ћкw зерно2 горyшно, глаг0лали бhсте ќбw ћгодичинэ сeй: вост0ргнисz и3 всади1сz въ м0ре: и3 послyшала бы вaсъ.
6
Рече́ же Госпо́дь: а́ще би́сте імі́ли ві́ру, я́ко зерно́ гору́шно, глаго́лали би́сте у́бо я́годичині сей: восто́ргнися і всади́ся в мо́ре, і послу́шала би вас.
7
Кот0рый же t вaсъ рабA и3мёz њрю1ща и3ли2 пасyща, и4же пришeдшу є3мY съ селA речeтъ: ѓбіе минyвъ [пришeдъ] возлsзи;
7
Кото́рий же от вас раба́ імі́я орю́ща іли́ пасу́ща, і́же прише́дшу єму́ с села́ рече́ть: а́біє мину́в [прише́д] возля́зи?
8
Но не речeтъ ли є3мY: ўгот0вай, что2 вечерsю, и3 препоsсавсz служи2 ми2, д0ндеже ћмъ и3 пію2: и3 пот0мъ ћси и3 піeши ты2;
8
Но не рече́ть ли єму́: угото́вай, что вечеря́ю і, препоя́сався, служи́ мі, до́ндеже ям і пію́, і пото́м я́си і піє́ши ти?
9
Е#дA и4мать хвалY [благодари1тъ] рабY томY, ћкw сотвори2 повелBннаz; не мню2.
9
Єда́ і́мать хвалу́ [благодари́ть] рабу́ тому́, я́ко сотвори́ повелі́нная? Не мню.
10
Тaкw и3 вы2, є3гдA сотворитE вс‰ повелBннаz вaмъ, глаг0лите, ћкw раби2 неключи1ми є3смы2: ћкw, є4же д0лжни бёхомъ сотвори1ти, сотвори1хомъ.
10
Та́ко і ви, єгда́ сотворите́ вся повелі́нная вам, глаго́літе, я́ко раби́ неключи́ми єсьми́; я́ко, є́же до́лжні бі́хом сотвори́ти, сотвори́хом.
11
И# бhсть и3дyщу є3мY во їеrли1мъ, и3 т0й прохождaше междY самaріею и3 галілeею.
11
І бисть іду́щу Єму́ во Ієрусали́м, і Той прохожда́ше между́ Сама́рією і Галиле́єю.
12
(За? п7е7.) Входsщу же є3мY въ нёкую вeсь, срэт0ша є3го2 дeсzть прокажeнныхъ мужeй, и5же стaша и3здалeча:
12
(Зач. 85) Входя́щу же Єму́ в ні́кую весь, сріто́ша Єго́ де́сять прокаже́нних муже́й, і́же ста́ша іздале́ча;
13
и3 тjи вознес0ша глaсъ, глаг0люще: ї}се настaвниче, поми1луй ны2.
13
і ті́ї вознесо́ша глас, глаго́люще: Ісу́се Наста́вниче, поми́луй ни.
14
И# ви1дэвъ речE и5мъ: шeдше покажи1тесz свzщeнникwмъ. И# бhсть и3дyщымъ и5мъ, њчи1стишасz.
14
І ви́дів рече́ їм: ше́дше покажі́теся свяще́нником. І бисть іду́щим їм, очи́стишася.
15
Е#ди1нъ же t ни1хъ, ви1дэвъ, ћкw и3сцэлЁ, возврати1сz, со глaсомъ вeліимъ слaвz бGа,
15
Єди́н же от них, ви́дів, я́ко ісцілі́, возврати́ся, со гла́сом ве́ліїм сла́в'я Бо́га,
16
и3 падE ни1цъ при ногY є3гw2, хвалY є3мY воздаS: и3 т0й бЁ самарzни1нъ.
16
і паде́ ниць при ногу́ Єго́, хвалу́ Єму́ воздая́; і той бі Самаряни́н.
17
Tвэщaвъ же ї}съ речE: не дeсzть ли њчи1стишасz; да дeвzть гдЁ;
17
Отвіща́в же Ісу́с рече́: не де́сять ли очи́стишася? Да де́в'ять гді?
18
кaкw не њбрэт0шасz возврaщшесz дaти слaву бGу, т0кмw и3ноплемeнникъ сeй;
18
Ка́ко не обріто́шася возвра́щшеся да́ти сла́ву Бо́гу, то́кмо іноплеме́нник сей?
19
И# речE є3мY: востaвъ и3ди2: вёра твоS сп7сe тz.
19
І рече́ єму́: воста́в іди́; ві́ра твоя́ спасе́ тя.
20
(За? п7ѕ7.) Вопрошeнъ же бhвъ t фарісє1й, когдA пріи1детъ цrтвіе б9іе, tвэщaвъ и5мъ речE: не пріи1детъ цrтвіе б9іе съ соблюдeніемъ [со ўсмотрeніемъ]:
20
(Зач. 86) Вопроше́н же бив от фарисе́й, когда́ при́йдеть Ца́рствіє Бо́жиє, отвіща́в їм рече́: не при́йдеть Ца́рствіє Бо́жиє с соблюде́нієм [со усмотре́нієм];
21
нижE рекyтъ: сE здЁ, и3ли2: џндэ. Сe бо цrтвіе б9іе внyтрь вaсъ є4сть.
21
ніже́ реку́ть: се зді, іли́: о́нді. Се бо Ца́рствіє Бо́жиє внутр вас єсть.
22
Речe же ко ўчн7кHмъ (свои6мъ): пріи1дутъ днjе, є3гдA вожделёете є3ди1нагw днE сн7а чlвёческагw ви1дэти, и3 не ќзрите.
22
Рече́ же ко ученико́м (Свої́м): при́йдуть дні́є, єгда́ вожделі́єте єди́наго дне Си́на Челові́чеськаго ви́діти, і не у́зрите.
23
И# рекyтъ вaмъ: сE здЁ, и3ли2: сE, џндэ: не и3зhдите, ни пожени1те.
23
І реку́ть вам: се зді, іли́: се, о́нді, — не ізи́діте, ні пожені́те.
24
Ћкw бо м0лніz блистaющисz t поднебeсныz на поднебeснэй свётитсz: тaкw бyдетъ сн7ъ чlвёческій въ дeнь св0й.
24
Я́ко бо мо́лнія блиста́ющися от поднебе́сния на поднебе́сній сві́титься, та́ко бу́деть Син Челові́чеський в день Свой.
25
Прeжде же подобaетъ є3мY мн0гw пострадaти и3 и3скушeну [tвeржену] бhти t р0да сегw2.
25
Пре́жде же подоба́єть Єму́ мно́го пострада́ти і іскуше́ну [отве́ржену] би́ти от ро́да сего́.
26
(За? п7з7.) И# ћкоже бhсть во дни6 нHєвы, тaкw бyдетъ и3 во дни6 сн7а чlвёческа:
26
(Зач. 87) І я́коже бисть во дні Но́єви, та́ко бу́деть і во дні Си́на Челові́чеська:
27
kдsху, піsху, женsхусz, посzгaху, до негHже днE вни1де нHе въ ковчeгъ: и3 пріи1де пот0пъ, и3 погуби2 вс‰.
27
ядя́ху, пія́ху, женя́хуся, посяга́ху, до него́же дне вни́де Но́є в ковче́г; і при́йде пото́п, і погуби́ вся.
28
Тaкожде и3 ћкоже бhсть во дни6 лHтwвы: kдsху, піsху, куповaху, продаsху, саждaху, здaху:
28
Та́кожде і я́коже бисть во дні Ло́тови: ядя́ху, пія́ху, купова́ху, продая́ху, сажда́ху, зда́ху;
29
в0ньже дeнь и3зhде лHтъ t сод0млzнъ, њдожди2 кaмыкъ горsщь и3 џгнь съ небесE, и3 погуби2 вс‰.
29
во́ньже день ізи́де Лот от Содо́млян, одожди́ ка́мик горя́щ і огнь с небесе́ і погуби́ вся.
30
По томyже бyдетъ и3 въ дeнь, в0ньже сн7ъ чlвёческій kви1тсz.
30
По тому́же бу́деть і в день, во́ньже Син Челові́чеський яви́ться.
31
Въ т0й дeнь, и4же бyдетъ на кр0вэ, и3 сосyди є3гw2 въ домY, да не слaзитъ взsти и4хъ: и3 и4же на селЁ, тaкожде да не возврати1тсz вспsть:
31
В той день, і́же бу́деть на кро́ві, і сосу́ди єго́ в дому́, да не сла́зить взя́ти їх; і і́же на селі́, та́кожде да не возврати́ться всп'ять;
32
поминaйте женY лHтову.
32
помина́йте жену́ Ло́тову.
33
И$же ѓще взhщетъ дyшу свою2 спасти2, погуби1тъ ю5: и3 и4же ѓще погуби1тъ ю5, живи1тъ ю5.
33
І́же а́ще взи́щеть ду́шу свою́ спасти́, погуби́ть ю; і і́же а́ще погуби́ть ю, живи́ть ю.
34
Гlю вaмъ: въ тY н0щь бyдета двA на nдрЁ є3ди1номъ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz.
34
Глаго́лю вам: в ту нощ бу́дета два на одрі́ єди́ном: єди́н поє́млеться, а други́й оставля́ється.
35
Бyдетэ двЁ вкyпэ мeлющэ: є3ди1на поeмлетсz, ґ другaz њставлsетсz.
35
Бу́деті дві вку́пі ме́лющі: єди́на поє́млеться, а друга́я оставля́ється.
36
ДвA бyдета на селЁ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz.
36
Два бу́дета на селі́: єди́н поє́млеться, а други́й оставля́ється.
37
И# tвэщaвше глаг0лаша є3мY: гдЁ, гDи; Џнъ же речE и5мъ: и3дёже тёло, тaмw соберyтсz и3 nрли2.
37
І отвіща́вше глаго́лаша Єму́: гді, Го́споди? Он же рече́ їм: іді́же ті́ло, та́мо соберу́ться і орли́.