Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(За? е7.) Бhсть же во дни6 ты6z, и3зhде повелёніе t кeсарz ѓvгуста написaти всю2 вселeнную.
1
У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
2
СіE написaніе пeрвое бhсть владsщу сmрjею кmринjю.
2
Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією.
3
И# и3дsху вси2 написaтисz, к0ждо во св0й грaдъ.
3
І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
4
Взhде же и3 їHсифъ t галілeи, и3з8 грaда назарeта, во їудeю, во грaдъ дв7довъ, и5же нарицaетсz виfлеeмъ, занE бhти є3мY t д0му и3 nтeчества дв7дова,
4
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,
5
написaтисz съ мRjею њбручeною є3мY жен0ю, сyщею непрaздною.
5
записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
6
Бhсть же, є3гдA бhста тaмw, и3сп0лнишасz днjе роди1ти є4й:
6
Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй;
7
и3 роди2 сн7а своего2 пeрвенца, и3 пови1тъ є3го2, и3 положи2 є3го2 въ ћслехъ: занE не бЁ и5мъ мёста во њби1тели.
7
І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
8
И# пaстыріе бёху въ т0йже странЁ, бдsще и3 стрегyще стрaжу нощнyю њ стaдэ своeмъ.
8
У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою.
9
И# сE ѓгGлъ гDнь стA въ ни1хъ, и3 слaва гDнz њсіS и5хъ: и3 ўбоsшасz стрaхомъ вeліимъ.
9
Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим.
10
И# речE и5мъ ѓгGлъ: не б0йтесz: сe бо благовэствyю вaмъ рaдость вeлію, ћже бyдетъ всёмъ лю1демъ:
10
І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям.
11
ћкw роди1сz вaмъ днeсь сп7съ, и4же є4сть хrт0съ гDь, во грaдэ дв7довэ:
11
Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12
и3 сE вaмъ знaменіе: њбрsщете младeнца пови1та, лежaща въ ћслехъ.
12
І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
13
И# внезaпу бhсть со ѓгGломъ мн0жество вHй нбcныхъ, хвaлzщихъ бGа и3 глаг0лющихъ:
13
І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало:
14
слaва въ вhшнихъ бGу, и3 на земли2 ми1ръ, во человёцэхъ бlговолeніе.
14
слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!
15
И# бhсть, ћкw tид0ша t ни1хъ на нeбо ѓгGли, и3 человёцы пaстыріе рёша дрyгъ ко дрyгу: прeйдемъ до виfлеeма и3 ви1димъ глаг0лъ сeй бhвшій, є3г0же гDь сказA нaмъ.
15
І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
16
И# пріид0ша поспёшшесz, и3 њбрэт0ша мRіaмь же и3 їHсифа, и3 младeнца лежaща во ћслехъ.
16
І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
17
Ви1дэвше же сказaша њ глаг0лэ глаг0ланнэмъ и5мъ њ nтрочaти сeмъ.
17
Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
18
И# вси2 слhшавшіи диви1шасz њ глаг0ланныхъ t пaстырей къ ни6мъ.
18
І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
19
МRіaмь же соблюдaше вс‰ глаг0лы сі‰, слагaющи въ сeрдцы своeмъ.
19
А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
20
(За? ѕ7.) И# возврати1шасz пaстыріе, слaвzще и3 хвaлzще бGа њ всёхъ, ±же слhшаша и3 ви1дэша, ћкоже глаг0лано бhсть къ ни6мъ.
20
Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
21
И# є3гдA и3сп0лнишасz џсмь днjй, да њбрёжутъ є3го2, и3 нарек0ша и4мz є3мY ї}съ, наречeнное ѓгGломъ прeжде дaже не зачaтсz во чрeвэ.
21
А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.
22
И# є3гдA и3сп0лнишасz днjе њчищeніz є3ю2, по зак0ну мwmсeову, (За? з7.) вознес0ста є3го2 во їеrли1мъ, постaвити є3го2 пред8 гDемъ,
22
І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,
23
ћкоже є4сть пи1сано въ зак0нэ гDни: ћкw всsкъ младeнецъ мyжеска п0лу, разверзaz ложеснA, с™о гDеви наречeтсz:
23
як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві.
24
и3 є4же дaти жeртву, по речeнному въ зак0нэ гDни, двA гHрличища и3ли2 двA птєнцA голуби6на.
24
І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят.
25
(За? }.) И# сE, бЁ человёкъ во їеrли1мэ, є3мyже и4мz сmмеHнъ: и3 человёкъ сeй прaведенъ и3 бlгочcти1въ, чaz ўтёхи ї}левы: и3 д¦ъ бЁ с™ъ въ нeмъ.
25
Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
26
И# бЁ є3мY њбёщано д¦омъ с™hмъ, не ви1дэти смeрти, прeжде дaже не ви1дитъ хrтA гDнz.
26
Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
27
И# пріи1де дyхомъ въ цeрковь. И# є3гдA введ0ста роди1тєлz nтрочA ї}са, сотвори1ти и4ма по њбhчаю зак0нному њ нeмъ,
27
І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм,
28
и3 т0й пріeмъ є3го2 на рукY своє1ю, и3 благослови2 бGа, и3 речE:
28
він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29
нн7э tпущaеши рабA твоего2, вLко, по глаг0лу твоемY, съ ми1ромъ:
29
нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
30
ћкw ви1дэстэ џчи мои2 спcніе твоE,
30
бо бачили очі мої спасіння Твоє,
31
є4же є3си2 ўг0товалъ пред8 лицeмъ всёхъ людeй:
31
яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
32
свётъ во tкровeніе kзhкwмъ, и3 слaву людeй твои1хъ ї}лz.
32
світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
33
И# бЁ їHсифъ и3 м™и є3гw2 чуд‰щасz њ глаг0лемыхъ њ нeмъ.
33
Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
34
И# благослови2 | сmмеHнъ, и3 речE къ мRjи м™ри є3гw2: сE лежи1тъ сeй на падeніе и3 на востaніе мнHгимъ во ї}ли, и3 въ знaменіе пререкaемо:
34
І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, —
35
и3 тебё же сам0й дyшу пр0йдетъ nрyжіе: ћкw да tкрhютсz t мн0гихъ сердeцъ помышлє1ніz.
35
і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець.
36
И# бЁ ѓнна прbр0чица, дщи2 фанyилева, t колёна ґси1рова: сіS заматорёвши во днeхъ мн0зэхъ, жи1вши съ мyжемъ сeдмь лётъ t дёвства своегw2:
36
Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;
37
и3 тA вдовA ћкw лётъ џсмьдесzтъ и3 четhре, ћже не tхождaше t цeркве, пост0мъ и3 моли1твами служaщи дeнь и3 н0щь.
37
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч.
38
И# тA въ т0й чaсъ пристaвши и3сповёдашесz гDеви, и3 глаг0лаше њ нeмъ всBмъ чaющымъ и3збавлeніz во їеrли1мэ.
38
Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.
39
И# ћкw скончaшасz вс‰ по зак0ну гDню, возврати1шасz въ галілeю, во грaдъ св0й назарeтъ.
39
І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета.
40
Nтрочa же растsше и3 крэплsшесz дyхомъ, и3сполнszсz премyдрости: и3 бlгодaть б9іz бЁ на нeмъ.
40
Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.
41
И# хождaста роди1тєлz є3гw2 на всsко лёто во їеrли1мъ въ прaздникъ пaсхи.
41
Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42
И# є3гдA бhсть двоюнaдесzти лBту, восходsщымъ и5мъ во їеrли1мъ по њбhчаю прaздника,
42
І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято.
43
и3 скончaвшымъ дни6, и3 возвращaющымсz и5мъ, њстA џтрокъ ї}съ во їеrли1мэ: и3 не разумЁ їHсифъ и3 м™и є3гw2:
43
Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його.
44
мнBвша же є3го2 въ дружи1нэ сyща, преид0ста днE пyть, и3 и3скaста є3го2 во ср0дницэхъ и3 въ знaемыхъ:
44
Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45
и3 не њбрBтша є3го2, возврати1стасz во їеrли1мъ, взыск†юща є3го2.
45
І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його.
46
И# бhсть по тріeхъ днeхъ, њбрэт0ста є3го2 въ цeркви, сэдsщаго посредЁ ўчи1телей, и3 послyшающаго и4хъ, и3 вопрошaющаго и5хъ:
46
Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував;
47
ўжасaхусz же вси2 послyшающіи є3гw2 њ рaзумэ и3 њ tвётэхъ є3гw2.
47
усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його.
48
И# ви6дэвша є3го2, диви1стасz: и3 къ немY м™и є3гw2 речE: чaдо, что2 сотвори2 нaма тaкw; сE nтeцъ тв0й и3 ѓзъ бол‰ща и3скaхома тебE.
48
І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе.
49
И# речE къ ни1ма: что2 ћкw и3скaста менE; не вёста ли, ћкw въ тёхъ, ±же nц7A моегw2, дост0итъ бhти ми2;
49
Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?
50
И# т† не разумёста глаг0ла, є3г0же глаг0ла и4ма.
50
Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
51
И# сни1де съ ни1ма, и3 пріи1де въ назарeтъ: и3 бЁ повинyzсz и4ма. И# м™и є3гw2 соблюдaше вс‰ глаг0лы сі‰ въ сeрдцы своeмъ.
51
І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
52
И# ї}съ преспэвaше премdростію и3 в0зрастомъ и3 блгdтію ў бGа и3 человBкъ.
52
Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.