Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(За? з7.) И# вни1де пaки въ капернаyмъ по днeхъ: и3 слhшано бhсть, ћкw въ домY є4сть.
1
Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі.
2
И# ѓбіе собрaшасz мн0зи, ћкоже ктомY не вмещaтисz ни при двeрехъ: и3 гlаше и5мъ сл0во.
2
Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово.
3
И# пріид0ша къ немY носsще разслaбленна (жи1лами), носи1ма четhрьми:
3
І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо.
4
и3 не могyщымъ прибли1житисz къ немY нар0да рaди, tкрhша покр0въ, и3дёже бЁ, и3 прокопaвше свёсиша џдръ, на нeмже разслaбленный лежaше.
4
І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.
5
Ви1дэвъ же ї}съ вёру и4хъ, гlа разслaбленному: чaдо, tпущaютсz тебЁ грэси2 твои2.
5
Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої.
6
Бsху же нёцыи t кни6жникъ тY сэдsще и3 помышлsюще въ сердцaхъ свои1хъ:
6
Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх:
7
что2 сeй тaкw гlетъ хулы6; кто2 м0жетъ њставлsти грэхи2, т0кмw є3ди1нъ бGъ;
7
чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?
8
И# ѓбіе разумёвъ ї}съ д¦омъ свои1мъ, ћкw тaкw тjи помышлsютъ въ себЁ, речE и5мъ: что2 сі‰ помышлsете въ сердцaхъ вaшихъ;
8
Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших?
9
что2 є4сть ўд0бэе; рещи2 разслaбленному: tпущaютсz тебЁ грэси2; и3ли2 рещи2: востaни, и3 возми2 џдръ тв0й, и3 ходи2;
9
Що легше — сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?
10
но да ўвёсте, ћкw влaсть и4мать сн7ъ чlвёческій на земли2 tпущaти грэхи2: гlа разслaбленному:
10
Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — говорить розслабленому:
11
тебЁ гlю: востaни, и3 возми2 џдръ тв0й, и3 и3ди2 въ д0мъ тв0й.
11
тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого.
12
И# востA ѓбіе, и3 взeмъ џдръ, и3зhде пред8 всёми: ћкw диви1тисz всBмъ и3 слaвити бGа, глаг0лющымъ, ћкw николи1же тaкw ви1дэхомъ.
12
Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили.
13
(За? }.) И# и3зhде пaки къ м0рю: и3 вeсь нар0дъ и3дsше къ немY, и3 ўчaше и5хъ.
13
І вийшов Ісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і учив їх.
14
И# мимогрsдый ви1дэ леvjю ґлфeова, сэдsща на мhтницэ, и3 гlа є3мY: по мнЁ грzди2. И# востaвъ в8слёдъ є3гw2 и4де.
14
Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною. І той, вставши, пішов за Ним.
15
И# бhсть возлежaщу є3мY въ домY є3гw2, и3 мн0зи мытари6 и3 грёшницы возлежaху со ї}сомъ и3 со ўчн7ки6 є3гw2: бsху бо мн0зи, и3 по нeмъ и3д0ша.
15
І коли Ісус возлежав у господі його, возлежали з Ним і ученики Його і багато митарів та грішників; бо багато їх було, і вони йшли за Ним.
16
И# кни1жницы и3 фарісeє, ви1дэвше є3го2 kдyща съ мытари6 и3 грBшники, глаг0лаху ўчн7кHмъ є3гw2: что2 ћкw съ мытари6 и3 грBшники ћстъ и3 піeтъ;
16
Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили ученикам Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками?
17
И# слhшавъ ї}съ гlа и5мъ: не трeбуютъ здр†віи врачA, но болsщіи: не пріид0хъ призвaти првdники, но грёшники на покаsніе.
17
Почувши це, Ісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, але хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
18
(За? f7.) И# бsху ўченицы2 їwaннwвы и3 фарісeйстіи постsщесz. И# пріид0ша и3 глаг0лаша є3мY: почто2 ўченицы2 їwaннwвы и3 фарісeйстіи постsтсz, ґ твои2 ўчн7цы2 не постsтсz;
18
Учні Іоанові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоанові та фарисейські постять, а Твої ученики не постять?
19
И# речE и5мъ ї}съ: є3дA м0гутъ сhнове брaчніи, д0ндеже жени1хъ съ ни1ми є4сть, пости1тисz; є3ли1ко врeмz съ соб0ю и4мутъ женихA, не м0гутъ пости1тисz:
19
І сказав їм Ісус: чи можуть постити гості весільні, коли з ними жених? Доки з ними жених, не можуть постити.
20
пріи1дутъ же днjе, є3гдA tи1метсz t ни1хъ жени1хъ, и3 тогдA постsтсz въ ты6z дни6:
20
Прийдуть же дні, коли заберуть від них жениха, і тоді поститимуть у ті дні.
21
и3 никт0же приложeніz плaта небёлена пришивaетъ къ ри1зэ вeтсэ: ѓще ли же ни2, в0зметъ конeцъ є3гw2 н0вое t вeтхагw [tт0ргнетъ приставлeніе є3гw2 н0вое (нёчто) t вeтхагw], и3 г0рша дирA бyдетъ:
21
І ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі: інакше нове відірветься від старого, і ще гірша дірка буде.
22
и3 никт0же вливaетъ вінA н0ва въ мёхи вє1тхи: ѓще ли же ни2, просади1тъ віно2 н0вое мёхи, и3 віно2 проліeтсz, и3 мёси поги1бнутъ: но віно2 н0вое въ мёхи нHвы вліsти [подобaетъ].
22
І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.
23
(За? ‹.) И# бhсть мимоходи1ти є3мY въ суббw6ты сквозЁ сBzніz, и3 начaша ўчн7цы2 є3гw2 пyть твори1ти, востерзaюще клaсы.
23
І довелося Йому в суботу проходити через посіви, і ученики Його дорогою почали рвати колоски.
24
И# фарісeє глаг0лаху є3мY: ви1ждь, что2 творsтъ въ суббw6ты, є3гHже не дост0итъ;
24
І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити.
25
И# т0й гlаше и5мъ: нёсте ли николи1же чли2, что2 сотвори2 дв7дъ, є3гдA трeбованіе и3мЁ и3 взалкA сaмъ и3 и5же съ ни1мъ;
25
Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо зголоднів сам і ті, що були з ним?
26
кaкw вни1де въ д0мъ б9ій при ґвіаfaрэ ґрхіерeи, и3 хлёбы предложeніz снэдE, и4хже не достоsше ћсти т0кмw їерeємъ, и3 дадE и3 сyщымъ съ ни1мъ;
26
Як увійшов він у дім Божий за первосвященика Авиафара і їв хліби принесення, яких не повинен їсти ніхто, крім священиків, і дав тим, що були з ним?
27
И# гlаше и5мъ: суббHта человёка рaди бhсть, ґ не человёкъ суббHты рaди:
27
І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи;
28
тёмже госп0дь є4сть сн7ъ чlвёческій и3 суббHтэ.
28
тому Син Людський є господар і суботи.