Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ дeнь же т0й и3зшeдъ ї}съ и3з8 д0му, сэдsше при м0ри.
1
В день же той ізше́д Ісу́с із до́му, сідя́ше при мо́рі.
2
И# собрaшасz къ немY нар0ди мн0зи, ћкоже є3мY въ корaбль влёзти и3 сёсти: и3 вeсь нар0дъ на брeзэ стоsше.
2
І собра́шася к Нему́ наро́ди мно́зі, я́коже Єму́ в кора́бль влі́зти і сі́сти; і весь наро́д на бре́зі стоя́ше.
3
И# гlа и5мъ при1тчами мн0гw, гlz: (За? н7.) сE, и3зhде сёzй, да сёетъ:
3
І глаго́ла їм при́тчами мно́го, глаго́ля: (Зач. 50) се ізи́де сі́яй, да сі́єть;
4
и3 сёющу є3мY, w4ва пад0ша при пути2, и3 пріид0ша пти6цы и3 позобaша |:
4
і сі́ющу єму́, о́ва падо́ша при путі́, і прийдо́ша пти́ці, і позоба́ша я;
5
друг†z же пад0ша на кaменныхъ, и3дёже не и3мёzху земли2 мн0ги, и3 ѓбіе прозzб0ша, занE не и3мёzху глубины2 земли2:
5
друга́я же падо́ша на ка́менних, іді́же не імі́яху землі́ мно́ги, і а́біє прозябо́ша, зане́ не імі́яху глубини́ землі́;
6
с0лнцу же возсіsвшу присвsнуша, и3 занE не и3мёzху корeніz, и3зсх0ша:
6
со́лнцю же возсія́вшу присвя́нуша, і зане́ не імі́яху коре́нія, ізсхо́ша;
7
друг†z же пад0ша въ тeрніи, и3 взhде тeрніе и3 подави2 и5хъ:
7
друга́я же падо́ша в те́рнії, і взи́де те́рніє і подави́ їх;
8
друг†z же пад0ша на земли2 д0брэй и3 даsху пл0дъ, џво ќбw сто2, џво же шестьдесsтъ, џво же три1десzть:
8
друга́я же падо́ша на землі́ до́брій і дая́ху плод, о́во у́бо сто, о́во же шестьдеся́т, о́во же три́десять;
9
и3мёzй ќшы слhшати да слhшитъ.
9
імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
10
(За? н7№.) И# приступи1вше ўчн7цы2 (є3гw2) рек0ша є3мY: почто2 при1тчами гlеши и5мъ;
10
(Зач. 51) І приступи́вше ученици́ (Єго́) реко́ша Єму́: почто́ при́тчами глаго́леши їм?
11
Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ: ћкw вaмъ дано2 є4сть разумёти т†йны цrтвіz нбcнагw, w4нэмъ же не дано2 є4сть:
11
Он же отвіща́в рече́ їм: я́ко вам дано́ єсть разумі́ти та́йни Ца́рствія Небе́снаго, о́нім же не дано́ єсть;
12
и4же бо и4мать, дaстсz є3мY и3 преизбyдетъ (є3мY): ґ и4же не и4мать, и3 є4же и4мать, в0зметсz t негw2:
12
і́же бо і́мать, да́сться єму́ і преізбу́деть (єму́); а і́же не і́мать, і є́же і́мать, во́зметься от него́;
13
сегw2 рaди въ при1тчахъ гlю и5мъ, ћкw ви1дzще не ви1дzтъ, и3 слhшаще не слhшатъ, ни разумёютъ:
13
сего́ ра́ди в при́тчах глаго́лю їм, я́ко ви́дяще не ви́дять, і сли́шаще не сли́шать, ні разумі́ють;
14
и3 сбывaетсz въ ни1хъ прbр0чество и3сaіино, глаг0лющее: слyхомъ ўслhшите, и3 не и4мате разумёти: и3 зрsще ќзрите, и3 не и4мате ви1дэти:
14
і сбива́ється в них проро́чество Іса́їно, глаго́лющеє: слу́хом усли́шите, і не і́мате разумі́ти; і зря́ще у́зрите, і не і́мате ви́діти;
15
њтолстё бо сeрдце людjй си1хъ, и3 ўши1ма тsжкw слhшаша, и3 џчи свои2 смежи1ша, да не когдA ќзрzтъ nчи1ма, и3 ўши1ма ўслhшатъ, и3 сeрдцемъ ўразумёютъ, и3 њбратsтсz, и3 и3сцэлю2 и5хъ.
15
отолсті́ бо се́рдце люді́й сих, і уши́ма тя́жко сли́шаша, і о́чі свої́ смежи́ша, да не когда́ у́зрять очи́ма, і уши́ма усли́шать, і се́рдцем уразумі́ють, і обратя́ться, і ісцілю́ їх.
16
В†ша же бlжє1нна nчесA, ћкw ви1дzтъ, и3 ќши вaши, ћкw слhшатъ:
16
Ва́ша же блаже́нна очеса́, я́ко ви́дять, і у́ші ва́ші, я́ко сли́шать;
17
ґми1нь бо гlю вaмъ, ћкw мн0зи прbр0цы и3 првdницы вожделёша ви1дэти, ±же ви1дите, и3 не ви1дэша, и3 слhшати, ±же слhшите, и3 не слhшаша.
17
амі́нь бо глаго́лю вам, я́ко мно́зі проро́ци і пра́ведници вожделі́ша ви́діти, я́же ви́дите, і не ви́діша, і сли́шати, я́же сли́шите, і не сли́шаша.
18
Вh же ўслhшите при1тчу сёющагw:
18
Ви же усли́шіте при́тчу сі́ющаго;
19
всsкому слhшащему сл0во цrтвіz и3 не разумэвaющу, прих0дитъ лукaвый и3 восхищaетъ всёzнное въ сeрдцы є3гw2: сіE є4сть, є4же при пути2 сёzнное.
19
вся́кому сли́шащему сло́во Ца́рствія і не разуміва́ющу, прихо́дить лука́вий і восхища́єть всі́янноє в се́рдці єго́; сіє́ єсть, є́же при путі́ сі́янноє.
20
Ґ на кaмени сёzнное, сіE є4сть слhшай сл0во и3 ѓбіе съ рaдостію пріeмлетъ є5:
20
А на ка́мені сі́янноє, сіє́ єсть сли́шай сло́во і а́біє с ра́достію приє́млеть є;
21
не и4мать же к0рене въ себЁ, но приврeмененъ є4сть: бhвши же печaли и3ли2 гонeнію словесE рaди, ѓбіе соблажнsетсz.
21
не і́мать же ко́рене в себі́, но привре́менен єсть; би́вши же печа́лі іли́ гоне́нію словесе́ ра́ди, а́біє соблажня́ється.
22
Ґ сёzнное въ тeрніи, сE є4сть слhшай сл0во, и3 печaль вёка сегw2 и3 лeсть богaтства подавлsетъ сл0во, и3 без8 плодA бывaетъ.
22
А сі́янноє в те́рнії, се єсть сли́шай сло́во, і печа́ль ві́ка сего́ і лесть бога́тства подавля́єть сло́во, і без плода́ бива́єть.
23
Ґ сёzнное на д0брэй земли2, сE є4сть слhшай сл0во и3 разумэвaz: и4же ќбw пл0дъ прин0ситъ и3 твори1тъ џво сто2, џво же шестьдесsтъ, џво три1десzть.
23
А сі́янноє на до́брій землі́, се єсть сли́шай сло́во і разуміва́я; і́же у́бо плод прино́сить і твори́ть о́во сто, о́во же шестьдеся́т, о́во три́десять.
24
(За? н7в7.) И$ну при1тчу предложи2 и5мъ, гlz: ўпод0бисz цrтвіе нбcное человёку, сёzвшу д0брое сёмz на селЁ своeмъ:
24
(Зач. 52) І́ну при́тчу предложи́ їм, глаго́ля: уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку, сі́явшу до́броє сі́м'я на селі́ своє́м;
25
спsщымъ же человёкwмъ, пріи1де врaгъ є3гw2 и3 всёz плeвелы посредЁ пшени1цы и3 tи1де:
25
спя́щим же челові́ком, при́йде враг єго́ і всі́я пле́вели посреді́ пшени́ці і оти́де;
26
є3гдa же прозzбE травA и3 пл0дъ сотвори2, тогдA kви1шасz и3 плeвеліе.
26
єгда́ же прозябе́ трава́ і плод сотвори́, тогда́ яви́шася і пле́веліє.
27
Пришeдше же раби2 господи1на, рёша є3мY: г0споди, не д0брое ли сёмz сёzлъ є3си2 на селЁ твоeмъ; tкyду u5бо и4мать плeвелы;
27
Прише́дше же раби́ господи́на, рі́ша єму́: го́споди, не до́броє ли сі́м'я сі́ял єси́ на селі́ твоє́м? Отку́ду у́бо і́мать пле́вели?
28
Џнъ же речE и5мъ: врaгъ человёкъ сіE сотвори2. Раби1 же рёша є3мY: х0щеши ли u5бо, да шeдше и3сплевeмъ |;
28
Он же рече́ їм: враг челові́к сіє́ сотвори́. Раби́ же рі́ша єму́: хо́щеши ли у́бо, да ше́дше ісплеве́м я?
29
Џнъ же речE (и5мъ): ни2: да не когдA восторгaюще плeвелы, вост0ргнете кyпнw съ ни1ми (и3) пшени1цу:
29
Он же рече́ (їм): ні; да не когда́ восторга́юще пле́вели, восто́ргнете ку́пно с ни́ми (і) пшени́цю;
30
њстaвите расти2 nбоE кyпнw до жaтвы: и3 во врeмz жaтвы рекY жaтелємъ: собери1те пeрвэе плeвелы и3 свzжи1те и5хъ въ снопы2, ћкw сожещи2 |: ґ пшени1цу собери1те въ жи1тницу мою2.
30
оста́віте расти́ обоє́ ку́пно до жа́тви; і во вре́м'я жа́тви реку́ жа́телем: собері́те пе́рвіє пле́вели і свяжі́те їх в снопи́, я́ко сожещи́ я; а пшени́цю собері́те в жи́тницю мою́.
31
(За? н7G.) И$ну при1тчу предложи2 и5мъ, гlz: под0бно є4сть цrтвіе нбcное зeрну горyшичну, є4же взeмъ человёкъ всёz на селЁ своeмъ,
31
(Зач. 53) І́ну при́тчу предложи́ їм, глаго́ля: подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє зе́рну гору́шичну, є́же взем челові́к всі́я на селі́ своє́м,
32
є4же мaлэйше ќбw є4сть t всёхъ сёменъ: є3гдa же возрастeтъ, б0лэе (всёхъ) ѕeлій є4сть и3 бывaетъ дрeво, ћкw пріити2 пти1цамъ небє1снымъ и3 витaти на вётвехъ є3гw2.
32
є́же ма́лійше у́бо єсть от всіх сі́мен; єгда́ же возрасте́ть, бо́ліє (всіх) зе́лій єсть і бива́єть дре́во, я́ко прийти́ пти́цям небе́сним і вита́ти на ві́твех єго́.
33
И$ну при1тчу гlа и5мъ: под0бно є4сть цrтвіе нбcное квaсу, є3г0же взeмши женA скры2 въ сaтэхъ тріeхъ муки2, д0ндеже вскис0ша вс‰.
33
І́ну при́тчу глаго́ла їм: подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє ква́су, єго́же взе́мши жена́ скри в са́тіх тріє́х муки́, до́ндеже вскисо́ша вся.
34
Сі‰ вс‰ гlа ї}съ въ при1тчахъ нар0дwмъ, и3 без8 при1тчи ничес0же гlаше къ ни6мъ:
34
Сія́ вся глаго́ла Ісу́с в при́тчах наро́дом, і без при́тчі нічесо́же глаго́лаше к ним;
35
ћкw да сбyдетсz речeнное прbр0комъ, глаг0лющимъ: tвeрзу въ при1тчахъ ўстA мо‰: tрhгну сокровє1ннаz t сложeніz мjра.
35
я́ко да сбу́деться рече́нноє проро́ком, глаго́лющим: отве́рзу в при́тчах уста́ моя́; отри́гну сокрове́нная от сложе́нія ми́ра.
36
ТогдA њстaвль нар0ды, пріи1де въ д0мъ ї}съ. (За? н7д7.) И# приступи1ша къ немY ўчн7цы2 є3гw2, глаг0люще: скажи2 нaмъ при1тчу плeвєлъ сeлныхъ.
36
Тогда́ оста́вль наро́ди, при́йде в дом Ісу́с. (Зач. 54) І приступи́ша к Нему́ ученици́ Єго́, глаго́люще: скажи́ нам при́тчу пле́вел се́льних.
37
Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ: сёzвый д0брое сёмz є4сть сн7ъ чlвёческій:
37
Он же отвіща́в рече́ їм: сі́явий до́броє сі́м'я єсть Син Челові́чеський;
38
ґ село2 є4сть мjръ: д0брое же сёмz, сjи сyть сн7ове цrтвіz, ґ плeвеліе сyть сhнове непріsзненніи:
38
а село́ єсть мир; до́броє же сі́м'я, сі́ї суть си́нове Ца́рствія, а пле́веліє суть си́нове неприя́зненнії;
39
ґ врaгъ всёzвый и5хъ є4сть діaволъ: ґ жaтва кончи1на вёка є4сть: ґ жaтєли ѓгGли сyть.
39
а враг всі́явий їх єсть дия́вол; а жа́тва кончи́на ві́ка єсть; а жа́телі а́нгели суть.
40
Ћкоже u5бо собирaютъ плeвелы и3 nгнeмъ сожигaютъ, тaкw бyдетъ въ скончaніе вёка сегw2:
40
Я́коже у́бо собира́ють пле́вели і огне́м сожига́ють, та́ко бу́деть в сконча́ніє ві́ка сего́;
41
п0слетъ сн7ъ чlвёческій ѓгGлы сво‰, и3 соберyтъ t цrтвіz є3гw2 вс‰ соблaзны и3 творsщихъ беззак0ніе
41
по́слеть Син челові́чеський А́нгели Своя́, і соберу́ть от Ца́рствія Єго́ вся собла́зни і творя́щих беззако́ніє
42
и3 ввeргутъ и5хъ въ пeщь џгненну: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ:
42
і вве́ргуть їх в пещ о́гненну; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
43
тогдA првdницы просвэтsтсz ћкw с0лнце въ цrтвіи nц7A и4хъ. И#мёzй ќшы слhшати да слhшитъ.
43
Тогда́ пра́ведници просвітя́ться, я́ко со́лнце, в Ца́рствії Отця́ їх. Імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
44
(За? н7е7.) Пaки под0бно є4сть цrтвіе нбcное сокр0вищу сокровeну на селЁ, є4же њбрётъ человёкъ скры2, и3 t рaдости є3гw2 и4детъ, и3 вс‰, є3ли6ка и4мать, продаeтъ, и3 купyетъ село2 то2.
44
(Зач. 55) Па́ки подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє сокро́вищу сокрове́ну на селі́, є́же обрі́т челові́к скри, і от ра́дости єго́ і́деть, і вся, єли́ка і́мать, продає́ть, і купу́єть село́ то.
45
Пaки под0бно є4сть цrтвіе нбcное человёку купцY, и4щущу д0брыхъ би1серей,
45
Па́ки подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку купцю́, і́щущу до́брих би́серей,
46
и4же њбрётъ є3ди1нъ многоцёненъ би1серъ, шeдъ продадE вс‰, є3ли6ка и3мsше, и3 купи2 є3го2.
46
і́же обрі́т єди́н многоці́нен би́сер, шед продаде́ вся, єли́ка ім'я́ше, і купи́ єго́.
47
Пaки под0бно є4сть цrтвіе нбcное нeводу ввeржену въ м0ре и3 t всsкагw р0да собрaвшу,
47
Па́ки подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє не́воду вве́ржену в мо́ре і от вся́каго ро́да собра́вшу,
48
и4же є3гдA и3сп0лнисz, и3звлек0ша и5 на крaй, и3 сёдше и3збрaша дHбрыz въ сосyды, ґ ѕлы6z и3зверг0ша в0нъ.
48
і́же єгда́ іспо́лнися, ізвлеко́ша ї на край, і сі́дше ізбра́ша до́брия в сосу́ди, а зли́я ізверго́ша вон.
49
Тaкw бyдетъ въ скончaніе вёка: и3зhдутъ ѓгGли, и3 tлучaтъ ѕлы6z t среды2 првdныхъ,
49
Та́ко бу́деть в сконча́ніє ві́ка: ізи́дуть а́нгели і отлуча́ть зли́я от среди́ пра́ведних,
50
и3 ввeргутъ и5хъ въ пeщь џгненную: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ.
50
і вве́ргуть їх в пещ о́гненную; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
51
Гlа и5мъ ї}съ: разумёсте ли сі‰ вс‰; Глаг0лаша є3мY: є4й, гDи.
51
Глаго́ла їм Ісу́с: разумі́сте ли сія́ вся? Глаго́лаша Єму́: єй, Го́споди.
52
Џнъ же речE и5мъ: сегw2 рaди всsкъ кни1жникъ, научи1всz цrтвію нбcному, под0бенъ є4сть человёку домови1ту, и4же и3зн0ситъ t сокр0вища своегw2 нHваz и3 вє1тхаz.
52
Он же рече́ їм: сего́ ра́ди всяк кни́жник, научи́вся Ца́рствію Небе́сному, подо́бен єсть челові́ку домови́ту, і́же ізно́сить от сокро́вища своєго́ но́вая і ве́тхая.
53
(За? н7ѕ7.) И# бhсть, є3гдA скончA ї}съ при6тчи сі‰, прeйде tтyду.
53
(Зач. 56) І бисть, єгда́ сконча́ Ісу́с при́тчі сія́, пре́йде отту́ду.
54
И# пришeдъ во nтeчествіе своE, ўчaше и5хъ на с0нмищи и4хъ, ћкw диви1тисz и5мъ и3 глаг0лати: tкyду семY премdрость сіS и3 си6лы;
54
І прише́д во оте́чествіє Своє́, уча́ше їх на со́нмищі їх, я́ко диви́тися їм і глаго́лати: отку́ду Сему́ прему́дрость сія́ і си́ли?
55
не сeй ли є4сть тект0новъ сн7ъ; не м™и ли є3гw2 нарицaетсz мRіaмъ, и3 брaтіz є3гw2 їaкwвъ и3 їwсjй, и3 сjмwнъ и3 їyда;
55
Не Сей ли єсть текто́нов син? Не Ма́ти ли Єго́ нарица́ється Маріа́м, і бра́тія Єго́ Іа́ков і Іосі́й, і Си́мон і Іу́да?
56
и3 сєстры2 є3гw2 не вс‰ ли въ нaсъ сyть; tкyду u5бо семY сі‰ вс‰;
56
І сестри́ Єго́ не вся ли в нас суть? Отку́ду у́бо Сему́ сія́ вся?
57
И# блажнsхусz њ нeмъ. Ї}съ же речE и5мъ: нёсть прbр0къ без8 чeсти, т0кмw во nтeчествіи своeмъ и3 въ домY своeмъ.
57
І блажня́хуся о Нем. Ісу́с же рече́ їм: ність проро́к без че́сти, то́кмо во оте́чествії своє́м і в дому́ своє́м.
58
И# не сотвори2 тY си1лъ мн0гихъ за невёрство и4хъ.
58
І не сотвори́ ту сил мно́гих за неві́рство їх.