Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# бhсть є3гдA скончA ї}съ словесA сі‰, прeйде t галілeи и3 пріи1де въ предёлы їудє1йскіz њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна.
1
Коли Ісус скінчив слова ці, то вийшов з Галилеї і прийшов у землі Юдейські, що за Йорданом.
2
И# по нeмъ и3д0ша нар0ди мн0зи, и3 и3сцэли2 и5хъ тY.
2
За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там.
3
(За? о7}.) И# приступи1ша къ немY фарісeє и3скушaюще є3го2 и3 глаг0лаша є3мY: ѓще дост0итъ человёку пусти1ти женY свою2 по всsцэй винЁ;
3
І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?
4
Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ: нёсте ли чли2, ћкw сотвори1вый и3скони2, мyжескій п0лъ и3 жeнскій сотвори1лъ | є4сть;
4
Він сказав їм у відповідь: чи не читали ви, що Той, Хто створив на початку, чоловіком і жінкою створив їх?
5
И# речE: сегw2 рaди њстaвитъ человёкъ nтцA (своего2) и3 мaтерь и3 прилэпи1тсz къ женЁ своeй, и3 бyдета џба въ пл0ть є3ди1ну,
5
І сказав: заради цього залишить чоловік батька свого й матір і з’єднається з жінкою своєю, і будуть обоє однією плоттю.
6
ћкоже ктомY нёста двA, но пл0ть є3ди1на: є4же u5бо бGъ сочетA, человёкъ да не разлучaетъ.
6
Тож вони вже не двоє, але одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає.
7
Глаг0лаша є3мY: что2 u5бо мwmсeй заповёда дaти кни1гу распyстную и3 tпусти1ти ю5;
7
Вони кажуть Йому: чому ж Мойсей заповідав дати розвідний лист і відпустити її?
8
Гlа и5мъ: ћкw мwmсeй по жестосeрдію вaшему повелЁ вaмъ пусти1ти жєны2 вaшz: и3значaла же не бhсть тaкw:
8
Він говорить їм: Мойсей через жорстокість серця вашого дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так.
9
гlю же вaмъ, ћкw и4же ѓще пyститъ женY свою2, рaзвэ словесE прелюбодёйна, и3 њжени1тсz и3н0ю, прелюбы2 твори1тъ: и3 женsйсz пущени1цею прелюбы2 дёетъ.
9
Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, за винятком вини перелюбу, і візьме шлюб з іншою, той перелюбствує; і хто одружиться з відпущеною, той чинить перелюб.
10
Глаг0лаша є3мY ўчн7цы2 є3гw2: ѓще тaкw є4сть винA человёку съ жен0ю, лyчше є4сть не жени1тисz.
10
Ученики Його говорять Йому: якщо така повинність чоловіка перед жінкою, то краще не женитись.
11
Џнъ же речE и5мъ: не вси2 вмэщaютъ словесE сегw2, но и5мже дано2 є4сть:
11
Він каже їм: не всі сприймають це слово, а кому дано.
12
сyть бо скопцы2, и5же и3з8 чрeва мaтернz роди1шасz тaкw: и3 сyть скопцы2, и5же скопи1шасz t человBкъ: и3 сyть скопцы2, и5же и3скази1ша сaми себE цrтвіz рaди нбcнагw: могjй вмэсти1ти да вмэсти1тъ.
12
Бо є скопці, що з утроби матері народилися такими; і є скопці, які оскоплені людьми; і є скопці, котрі самі себе зробили скопцями заради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.
13
ТогдA привед0ша къ немY дёти, да рyцэ возложи1тъ на ни1хъ и3 пом0литсz: ўчн7цh же запрети1ша и5мъ.
13
Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився, ученики ж не дозволяли їм.
14
Ї}съ же речE (и5мъ): њстaвите дэтeй и3 не возбранsйте и5мъ пріити2 ко мнЁ: таковhхъ бо є4сть цrтво нбcное.
14
Але Ісус сказав: облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне.
15
И# возл0жь на ни1хъ рyцэ, tи1де tтyду.
15
І, поклавши на них руки, пішов звідти.
16
(За? о7f7.) И# сE, є3ди1нъ (нёкій) пристyпль речE є3мY: ўч™лю бlгjй, что2 блaго сотворю2, да и4мамъ жив0тъ вёчный;
16
І ось хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?
17
Џнъ же речE є3мY: чт0 мz глаг0леши бlга; никт0же бlгъ, т0кмw є3ди1нъ бGъ: ѓще ли х0щеши вни1ти въ жив0тъ, соблюди2 зaпwвэди.
17
Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей.
18
Глаг0ла є3мY: к‡z; Ї}съ же речE: є4же, не ўбіeши: не прелюбы2 сотвори1ши: не ўкрaдеши: не лжесвидётелствуеши:
18
Говорить Йому: яких? Ісус же сказав: не вбивай; не чини перелюбу; не кради; не лжесвідчи;
19
чти2 nтцA и3 мaтерь: и3: возлю1биши и4скреннzго твоего2 ћкw сaмъ себE.
19
шануй батька й матір; і люби ближнього твого, як самого себе.
20
Глаг0ла є3мY ю4ноша: вс‰ сі‰ сохрани1хъ t ю4ности моеS: что2 є4смь є3щE не докончaлъ;
20
Юнак говорить Йому: все це я зберіг від юности моєї; чого ще не вистачає мені?
21
РечE є3мY ї}съ: ѓще х0щеши совершeнъ бhти, и3ди2, продaждь и3мёніе твоE и3 дaждь ни1щымъ: и3 и3мёти и4маши сокр0вище на нб7си2: и3 грzди2 в8слёдъ менє2.
21
Ісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною.
22
Слhшавъ же ю4ноша сл0во, tи1де скорбS: бё бо и3мёz стzж†ніz мнHга.
22
Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра.
23
Ї}съ же речE ўчн7кHмъ свои6мъ: ґми1нь гlю вaмъ, ћкw неуд0бь богaтый вни1детъ въ цrтвіе нбcное:
23
Ісус же сказав ученикам Своїм: істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти у Царство Небесне.
24
пaки же гlю вaмъ: ўд0бэе є4сть велбyду сквозЁ и3глинЁ ќшы проити2, нeже богaту въ цrтвіе б9іе вни1ти.
24
І ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти.
25
Слhшавше же ўчн7цы2 є3гw2, дивлsхусz ѕэлw2, глаг0люще: кто2 u5бо м0жетъ спасeнъ бhти;
25
Почувши це, ученики Його дуже здивувались і сказали: так хто ж може спастися?
26
Воззрёвъ же ї}съ речE и5мъ: ў человBкъ сіE невозм0жно є4сть, ў бGа же вс‰ возмHжна.
26
Ісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж усе можливо.
27
ТогдA tвэщaвъ пeтръ речE є3мY: сE, мы2 њстaвихомъ вс‰ и3 в8слёдъ тебє2 и3д0хомъ: что2 u5бо бyдетъ нaмъ;
27
Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось ми залишили все і пішли слідом за Тобою, що ж нам буде?
28
Ї}съ же речE и5мъ: ґми1нь гlю вaмъ, ћкw вы2 шeдшіи по мнЁ, въ пакибытіE, є3гдA сsдетъ сн7ъ чlвёческій на пrт0лэ слaвы своеS, сsдете и3 вы2 на двоюнaдесzте пrтHлу, судsще nбэманaдесzте колёнома ї}левома:
28
Ісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, які пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.
29
и3 всsкъ, и4же њстaвитъ д0мъ, и3ли2 брaтію, и3ли2 сєстры2, и3ли2 nтцA, и3ли2 мaтерь, и3ли2 женY, и3ли2 ч†да, и3ли2 сeла, и4мене моегw2 рaди, стори1цею пріи1метъ и3 жив0тъ вёчный наслёдитъ:
29
І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить у стократ і успадкує життя вічне.
30
мн0зи же бyдутъ пeрви послёдніи, и3 послёдни пeрвіи.
30
І багато хто з перших будуть останніми, а останні — першими.