Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(За? Rд7) ТогдA ўпод0бисz цrтвіе нбcное десzти1мъ дёвамъ, ћже пріsша свэти1лники сво‰ и3 и3зыд0ша въ срётеніе женихY:
1
(Зач. 104) Тогда́ уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє десяти́м ді́вам, я́же прия́ша світи́льники своя́ і ізидо́ша в срі́теніє жениху́;
2
пsть же бЁ t ни1хъ мудры2 и3 пsть ю3рHдивы.
2
п'ять же бі от них мудри́ і п'ять юро́диви.
3
Ю#рHдивыz же, пріeмшz свэти1лники сво‰, не взsша съ соб0ю є3лeа:
3
Юро́дивия же, приє́мша світи́льники своя́, не взя́ша с собо́ю єле́я;
4
м{дрыz же пріsша є3лeй въ сосyдэхъ со свэти6лники свои1ми:
4
му́дрия же прия́ша єле́й в сосу́діх со світи́льники свої́ми;
5
коснsщу же женихY, воздремaшасz вс‰ и3 спaху.
5
косня́щу же жениху́, воздрема́шася вся і спа́ху.
6
Полyнощи же в0пль бhсть: сE, жени1хъ грzдeтъ, и3сходи1те въ срётеніе є3гw2.
6
Полу́нощі же вопль бисть: се жени́х гряде́ть, ісході́те в срі́теніє єго́.
7
ТогдA востaша вс‰ дBвы ты6z и3 ўкраси1ша свэти1лники сво‰.
7
Тогда́ воста́ша вся ді́ви ти́я і украси́ша світи́льники своя́.
8
Ю#рHдивыz же мyдрымъ рёша: дади1те нaмъ t є3лeа вaшегw, ћкw свэти1лницы нaши ўгасaютъ.
8
Юро́дивия же му́дрим рі́ша: даді́те нам от єле́я ва́шего, я́ко світи́льници на́ші угаса́ють.
9
Tвэщaша же м{дрыz, глаг0люща: є3дA кaкw не достaнетъ нaмъ и3 вaмъ: и3ди1те же пaче къ продаю1щымъ и3 купи1те себЁ.
9
Отвіща́ша же му́дрия, глаго́люща: єда́ ка́ко не доста́неть нам і вам: іді́те же па́че к продаю́щим і купі́те себі́.
10
И#дyщымъ же и5мъ купи1ти, пріи1де жени1хъ: и3 готHвыz внид0ша съ ни1мъ на брaки, и3 затворє1ны бhша двє1ри.
10
Іду́щим же їм купи́ти, при́йде жени́х; і гото́вия внидо́ша с ним на бра́ки, і затворе́ни би́ша две́рі.
11
Послэди1 же пріид0ша и3 пр0чыz дBвы, глаг0лющz: г0споди, г0споди, tвeрзи нaмъ.
11
Посліди́ же прийдо́ша і про́чия ді́ви, глаго́лющя: го́споди, го́споди, отве́рзи нам.
12
Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ: ґми1нь глаг0лю вaмъ, не вёмъ вaсъ.
12
Он же отвіща́в рече́ їм: амі́нь глаго́лю вам: не вім вас.
13
Бди1те u5бо, ћкw не вёсте днE ни часA, въ џньже сн7ъ чlвёческій пріи1детъ.
13
Бді́те у́бо, я́ко не ві́сте дне ні часа́, в о́ньже Син Челові́чеський при́йдеть.
14
(За? Rе7.) Ћкоже бо человёкъ нёкій tходS призвA сво‰ рабы6 и3 предадE и5мъ и3мёніе своE:
14
(Зач. 105) Я́коже бо челові́к ні́кий отходя́ призва́ своя́ раби́ і предаде́ їм імі́ніє своє́;
15
и3 џвому ќбw дадE пsть тал†нтъ, џвому же двA, џвому же є3ди1нъ, комyждо проти1ву си1лы є3гw2: и3 tи1де ѓбіе.
15
і о́вому у́бо даде́ п'ять тала́нт, о́вому же два, о́вому же єди́н, кому́ждо проти́ву си́ли єго́; і оти́де а́біє.
16
Шeдъ же пріeмый пsть тал†нтъ, дёла въ ни1хъ и3 сотвори2 друг‡z пsть тал†нтъ:
16
Шед же приє́мий п'ять тала́нт, ді́ла в них і сотвори́ другі́я п'ять тала́нт;
17
тaкожде и3 и4же двA, приwбрёте и3 т0й друг†z двA:
17
та́кожде і і́же два, приобрі́те і той друга́я два;
18
пріeмый же є3ди1нъ, шeдъ вкопA (є3го2) въ зeмлю и3 скры2 сребро2 господи1на своегw2.
18
приє́мий же єди́н, шед вкопа́ (єго́) в зе́млю і скри сребро́ господи́на своєго́.
19
По мн0зэ же врeмени пріи1де господи1нъ р†бъ тёхъ и3 стzзaсz съ ни1ми њ словеси2.
19
По мно́зі же вре́мені при́йде господи́н раб тіх і стяза́ся с ни́ми о словесі́.
20
И# пристyпль пsть тал†нтъ пріeмый, принесE друг‡z пsть тал†нтъ, глаг0лz: г0споди, пsть тал†нтъ ми2 є3си2 прeдалъ: сE, друг‡z пsть тал†нтъ приwбрэт0хъ и4ми.
20
І присту́пль п'ять тала́нт приє́мий, принесе́ другі́я п'ять тала́нт, глаго́ля: го́споди, п'ять тала́нт мі єси́ пре́дал; се другі́я п'ять тала́нт приобріто́х ї́ми.
21
Речe же є3мY госп0дь є3гw2: д0брэ, рaбе благjй и3 вёрный: њ мaлэ бhлъ є3си2 вёренъ, над8 мн0гими тS постaвлю: вни1ди въ рaдость г0спода твоегw2.
21
Рече́ же єму́ госпо́дь єго́: до́брі, ра́бе благи́й і ві́рний; о ма́лі бил єси́ ві́рен, над мно́гими тя поста́влю; вни́ди в ра́дость го́спода твоєго́.
22
Пристyпль же и3 и4же двA тал†нта пріeмый, речE: г0споди, двA тал†нта ми2 є3си2 прeдалъ: сE, друг†z двA тал†нта приwбрэт0хъ и4ма.
22
Присту́пль же і і́же два тала́нта приє́мий, рече́: го́споди, два тала́нта мі єси́ пре́дал; се друга́я два тала́нта приобріто́х ї́ма.
23
Речe (же) є3мY госп0дь є3гw2: д0брэ, рaбе благjй и3 вёрный: њ мaлэ (ми2) бhлъ є3си2 вёренъ, над8 мн0гими тS постaвлю: вни1ди въ рaдость г0спода твоегw2.
23
Рече́ (же) єму́ госпо́дь єго́: до́брі, ра́бе благи́й і ві́рний; о ма́лі (мі) бил єси́ ві́рен, над мно́гими тя поста́влю; вни́ди в ра́дость го́спода твоєго́.
24
Пристyпль же и3 пріeмый є3ди1нъ талaнтъ, речE: г0споди, вёдzхъ тS, ћкw жeстокъ є3си2 человёкъ, жнeши, и3дёже не сёzлъ є3си2, и3 собирaеши и3дёже не расточи1лъ є3си2:
24
Присту́пль же і приє́мий єди́н тала́нт, рече́: го́споди, ві́дях тя, я́ко же́сток єси́ челові́к, жне́ши, іді́же не сі́ял єси́, і собира́єши іді́же не расточи́л єси́;
25
и3 ўбоsвсz, шeдъ скрhхъ талaнтъ тв0й въ земли2: (и3) сE, и4маши твоE.
25
і убоя́вся, шед скрих тала́нт твой в землі́; (і) се і́маши твоє́.
26
Tвэщaвъ же госп0дь є3гw2 речE є3мY: лукaвый рaбе и3 лэни1вый, вёдэлъ є3си2, ћкw жнY и3дёже не сёzхъ, и3 собирaю и3дёже не расточи1хъ:
26
Отвіща́в же госпо́дь єго́ рече́ єму́: лука́вий ра́бе і ліни́вий, ві́діл єси́, я́ко жну, іді́же не сі́ях, і собира́ю, іді́же не расточи́х;
27
подобaше u5бо тебЁ вдaти сребро2 моE торжникHмъ, и3 пришeдъ ѓзъ взsлъ бhхъ своE съ ли1хвою:
27
подоба́ше у́бо тебі́ вда́ти сребро́ моє́ торжнико́м, і прише́д аз взял бих своє́ с ли́хвою;
28
возми1те u5бо t негw2 талaнтъ и3 дади1те и3мyщему дeсzть тал†нтъ:
28
возьмі́те у́бо от него́ тала́нт і даді́те іму́щему де́сять тала́нт;
29
и3мyщему бо вездЁ дано2 бyдетъ и3 преизбyдетъ: t неимyщагw же, и3 є4же мни1тсz и3мёz, взsто бyдетъ t негw2:
29
іму́щему бо везді́ дано́ бу́деть і преізбу́деть; от неіму́щаго же, і є́же мни́ться імі́я, взя́то бу́деть от него́;
30
и3 неключи1маго рабA ввeрзите во тмY кромёшнюю: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ. Сі‰ гlz возгласи2: и3мёzй ќшы слhшати да слhшитъ.
30
і неключи́маго раба́ вве́рзіте во тьму кромі́шнюю; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м. Сія́ глаго́ля возгласи́: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
31
(За? Rѕ7.) Е#гдa же пріи1детъ сн7ъ чlвёческій въ слaвэ своeй и3 вси2 с™jи ѓгGли съ ни1мъ, тогдA сsдетъ на пrт0лэ слaвы своеS,
31
(Зач. 106) Єгда́ же при́йдеть Син Челові́чеський в сла́ві Своє́й і всі святі́ї а́нгели с Ним, тогда́ ся́деть на престо́лі сла́ви Своєя́,
32
и3 соберyтсz пред8 ни1мъ вси2 kзhцы: и3 разлучи1тъ и5хъ дрyгъ t дрyга, ћкоже пaстырь разлучaетъ џвцы t к0злищъ:
32
і соберу́ться пред Ним всі язи́ци; і разлучи́ть їх друг от дру́га, я́коже па́стир разлуча́єть о́вці от ко́злищ;
33
и3 постaвитъ џвцы њдеснyю себє2, ґ кHзлища њшyюю.
33
і поста́вить о́вці одесну́ю Себе́, а ко́злища ошу́юю.
34
ТогдA речeтъ цRь сyщымъ њдеснyю є3гw2: пріиди1те, блгcвeнніи nц7A моегw2, наслёдуйте ўгот0ванное вaмъ цrтвіе t сложeніz мjра:
34
Тогда́ рече́ть Цар су́щим одесну́ю Єго́: прийді́те, благослове́ннії Отця́ Моєго́, наслі́дуйте угото́ванноє вам Ца́рствіє от сложе́нія ми́ра;
35
взалкaхсz бо, и3 дaсте ми2 ћсти: возжадaхсz, и3 напои1сте мS: стрaненъ бёхъ, и3 введ0сте менE:
35
взалка́хся бо, і да́сте Мі я́сти; возжада́хся, і напої́сте М'я; стра́нен біх, і введо́сте Мене́;
36
нaгъ, и3 њдёzсте мS: б0ленъ, и3 посэти1сте менE: въ темни1цэ бёхъ, и3 пріид0сте ко мнЁ.
36
наг, і оді́ясте М'я; бо́лен, і посіти́сте Мене́; в темни́ці біх, і прийдо́сте ко Мні.
37
ТогдA tвэщaютъ є3мY првdницы, глаг0люще: гDи, когдA тS ви1дэхомъ ѓлчуща, и3 напитaхомъ; и3ли2 жaждуща, и3 напои1хомъ;
37
Тогда́ отвіща́ють Єму́ пра́ведници, глаго́люще: Го́споди, когда́ Тя ви́діхом а́лчуща, і напита́хом? Іли́ жа́ждуща, і напої́хом?
38
когдa же тS ви1дэхомъ стрaнна, и3 введ0хомъ; и3ли2 нaга, и3 њдёzхомъ;
38
Когда́ же Тя ви́діхом стра́нна, і введо́хом? Іли́ на́га, і оді́яхом?
39
когдa же тS ви1дэхомъ болsща, и3ли2 въ темни1цэ, и3 пріид0хомъ къ тебЁ;
39
Когда́ же Тя ви́діхом боля́ща, іли́ в темни́ці, і прийдо́хом к Тебі́?
40
И# tвэщaвъ цRь речeтъ и5мъ: ґми1нь гlю вaмъ, понeже сотвори1сте є3ди1ному си1хъ брaтій мои1хъ мeншихъ, мнЁ сотвори1сте.
40
І отвіща́в Цар рече́ть їм: амі́нь глаго́лю вам, поне́же сотвори́сте єди́ному сих бра́тій Мої́х ме́нших, Мні сотвори́сте.
41
ТогдA речeтъ и3 сyщымъ њшyюю (є3гw2): и3ди1те t менє2, проклsтіи, во џгнь вёчный, ўгот0ванный діaволу и3 ѓггелwмъ є3гw2:
41
Тогда́ рече́ть і су́щим ошу́юю (Єго́): іді́те от Мене́, прокля́тії, во огнь ві́чний, угото́ванний дия́волу і а́ггелом єго́;
42
взалкaхсz бо, и3 не дaсте ми2 ћсти: возжадaхсz, и3 не напои1сте менE:
42
взалка́хся бо, і не да́сте Мі я́сти; возжада́хся, і не напої́сте Мене́;
43
стрaненъ бёхъ, и3 не введ0сте менE: нaгъ, и3 не њдёzсте менE: б0ленъ и3 въ темни1цэ, и3 не посэти1сте менE.
43
стра́нен біх, і не введо́сте Мене́; наг, і не оді́ясте Мене́; бо́лен і в темни́ці, і не посіти́сте Мене́.
44
ТогдA tвэщaютъ є3мY и3 тjи, глаг0люще: гDи, когдA тS ви1дэхомъ ѓлчуща, и3ли2 жaждуща, и3ли2 стрaнна, и3ли2 нaга, и3ли2 б0льна, и3ли2 въ темни1цэ, и3 не послужи1хомъ тебЁ;
44
Тогда́ отвіща́ють Єму́ і ті́ї, глаго́люще: Го́споди, когда́ Тя ви́діхом а́лчуща, іли́ жа́ждуща, іли́ стра́нна, іли́ на́га, іли́ бо́льна, іли́ в темни́ці, і не послужи́хом Тебі́?
45
ТогдA tвэщaетъ и5мъ, гlz: ґми1нь гlю вaмъ, понeже не сотвори1сте є3ди1ному си1хъ мeншихъ, ни мнЁ сотвори1сте.
45
Тогда́ отвіща́єть їм, глаго́ля: амі́нь глаго́лю вам, поне́же не сотвори́сте єди́ному сих ме́нших, ні Мні сотвори́сте.
46
И# и4дутъ сjи въ мyку вёчную, првdницы же въ жив0тъ вёчный.
46
І і́дуть сі́ї в му́ку ві́чную, пра́ведници же в живо́т ві́чний.