Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
і сказав цареві: нехай живе цар повіки! Як не бути сумним обличчю моєму, коли місто, дім гробів батьків моїх, у запустінні, і ворота його спалені вогнем!
І сказав мені цар: чого ж ти бажаєш? Я помолився Богу небесному
5
и3 рек0хъ ко царю2: ѓще царю2 ви1дитсz блaго, и3 ѓще ўг0денъ бyдетъ рaбъ тв0й пред8 тоб0ю, да п0слеши менE во їудeю, во грaдъ гробHвъ nтє1цъ мои1хъ, и3 возсози1жду є3го2.
5
і сказав цареві: якщо царю благоугодно, і якщо у благоволінні раб твій перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його.
І сказав мені цар і цариця, яка сиділа поруч з ним: скільки часу триватиме путь твоя, і коли повернешся? І благоугодно було цареві послати мене, після того як я призначив час.
7
И# рек0хъ царю2: ѓще царю2 ви1дитсz блaго, дaждь мнЁ послaніе ко воев0дамъ стрaнъ за рэк0ю, да преведyтъ менE, д0ндеже пріидY во їудeю,
7
І сказав я царю: якщо царю благоугодно, то дав би мені листи до зарічних областеначальників, щоб вони давали мені перепустку, доки я не дійду до Юдеї,
8
и3 послaніе ко ґсaфу стрaжу дубрaвы царeвы, да дaстъ ми2 древA покрhти вратA столпA д0му, и3 на стёны гр†дныхz, и3 на д0мъ, въ џньже вни1ду. И# дадe ми цaрь, ћкоже рукA б9іz бlгaz (бЁ) со мн0ю.
8
і лист до Асафа, охоронця царських лісів, щоб він дав мені дерев для воріт фортеці, яка при домі Божому, і для міської стіни, і для дому, в якому б мені жити. І дав мені цар, тому що благодійна рука Бога мого була наді мною.
9
И# пріид0хъ ко воев0дамъ стрaнъ за рэк0ю и3 дaхъ и5мъ послaніе царeво: послa же цaрь со мн0ю начaлники си1лы и3 кHнницы.
9
І прийшов я до зарічних областеначальників і віддав їм царські листи. Послав же зі мною цар військових начальників з вершниками.
Коли почув це Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, то їм було дуже прикро, що прийшов чоловік піклуватися про благо синів Ізраїлевих.
11
И# пріид0хъ во їеrли1мъ и3 бhхъ тY три2 дни6.
11
І прийшов я в Єрусалим. І пробувши там три дні,
12
И# востaхъ н0щію ѓзъ и3 мyжіе не мн0зи со мн0ю, и3 ни комyже возвэсти1хъ, что2 бGъ даeтъ въ сeрдце моE сотвори1ти со ї}лемъ, и3 скотA не бЁ со мн0ю, т0кмw ск0тъ, на нeмже ѓзъ сэдsхъ.
12
устав я вночі з небагатьма людьми, які були зі мною, і нікому не сказав, що́ Бог мій поклав мені на серце зробити для Єрусалима; тварини ж не було зі мною ніякої, крім тієї, на якій я їхав.
13
И# внид0хъ во вратA ю3д0ли н0щію, ко ќстію и3ст0чника смок0вничнагw и3 ко вратHмъ гнHйнымъ, и3 бhхъ размышлsz њ стэнЁ їеrли1мстэй разорeнэй и3 њ вратaхъ є3гw2 поzдeныхъ nгнeмъ.
13
І проїхав я вночі через ворота Долини перед джерелом Драконовим до воріт Гнойових, і оглянув я стіни Єрусалима зруйновані і його ворота, спалені вогнем.
14
И# пріид0хъ ко вратHмъ и3ст0чника и3 ко купёли царeвэ, и3 не бhсть мёста скотY, на нeмже сэдsхъ, да пр0йдетъ.
14
І під’їхав я до воріт Джерела і до царської водойми, але там не було місця пройти тварині, яка була піді мною, —
15
И# взыд0хъ на стёну пот0ка н0щію, и3 размышлsхъ њ стэнЁ, и3 бёхъ во вратёхъ ю3д0ли, и3 возврати1хсz.
15
і я піднявся назад по лощовині вночі й оглядав стіну і, проїхавши знову воротами Долини, повернувся.
16
Стрегyщіи же не вёдzху, кaмw ходи1хъ и3 что2 ѓзъ творю2, и3 їудewмъ и3 свzщeнникwмъ, и3 честны6мъ и3 воев0дамъ и3 пр0чымъ творsщымъ дэлA дaже до тогдA не сказaхъ.
16
І начальники не знали, куди я ходив і що я роблю: ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні начальникам, ні іншим виконавцям робіт я до того нічого не відкривав.
І сказав я їм: ви бачите біду, в якій ми знаходимося; Єрусалим спустошений і ворота його спалені вогнем; ходімо, побудуємо стіну Єрусалима, і не будемо надалі в такому приниженні.
І я розповів їм про руку Бога мого, що благодіє мені, а також і слова царя, які він говорив мені. І сказали вони: будемо будувати, — й укріпили руки свої на благу справу.
Почувши це, Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, і Гешем аравитянин глузували з нас і з презирством говорили: що це за справа, яку ви робите? чи не думаєте вже повстати проти царя?
Я дав їм відповідь і сказав їм: Бог Небесний, Він благопоспішить нам, і ми, раби Його, станемо будувати, а вам немає частки і права і пам’яті в Єрусалимі.