Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# взeмъ вeсь с0нмъ, дадE глaсъ: и3 плaкахусz лю1діе всю2 н0щь тY:
1
І підняла вся громада крик, і плакав народ в [усю] ту ніч;
2
и3 роптaху на мwmсeа и3 ґарHна вси2 сhнове ї}лтестіи, и3 рек0ша къ ни6мъ вeсь с0нмъ:
2
і нарікали на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві, і вся громада сказала їм: о, якби ми померли в землі Єгипетській, або померли б у пустелі цій!
3
q, дабы2 ќмерли бhхомъ въ земли2 є3гЂпетстэй, и3ли2 въ пустhни сeй да бhхомъ ќмерли: и3 вскyю вв0дитъ нaсъ гDь въ зeмлю сію2, є4же пaсти на брaни; жєны2 нaшz и3 дёти нaшz бyдутъ въ разграблeніе: нн7э u5бо лyчше є4сть нaмъ возврати1тисz во є3гЂпетъ.
3
і для чого Господь веде нас у землю цю, щоб ми впали від меча? дружини наші і діти наші дістануться у здобич ворогам; чи не краще нам повернутися в Єгипет?
4
И# речE дрyгъ ко дрyгу: постaвимъ себЁ старёйшину, и3 возврати1мсz во є3гЂпетъ.
4
І сказали одне одному: поставимо собі начальника і повернемося в Єгипет.
5
И# пад0ста мwmсeй и3 ґарHнъ ни1цъ пред8 всёмъ с0нмомъ сынHвъ ї}левыхъ.
5
І впали Мойсей й Аарон на обличчя свої перед всім зібранням громади синів Ізраїлевих.
6
Їисyсъ же сhнъ наvи1нъ и3 халeвъ сhнъ їефоннjинъ t соглsдавшихъ зeмлю, растерзaста ри6зы сво‰
6
І Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, з тих, які оглядали землю, роздерли одяг свій
7
и3 рек0ста ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, глаг0люще: землS, ю4же соглsдахомъ, добрA є4сть ѕэлw2 ѕэлw2:
7
і сказали всій громаді синів Ізраїлевих: земля, яку ми проходили для огляду, дуже, дуже добра;
8
ѓще лю1битъ нaсъ гDь, введeтъ нaсъ въ зeмлю тY и3 дaстъ ю5 нaмъ: землs же є4сть кипsщаz мeдомъ и3 млек0мъ:
8
якщо Господь милостивий до нас, то введе нас у землю цю і дасть нам її — цю землю, в якій тече молоко і мед;
9
но t гDа не бyдите tст{пницы: вh же не ўб0йтесz людjй земли2 тоS, понeже въ снёдь нaмъ є4сть: tступи1ло бо врeмz t ни1хъ, гDь же съ нaми: не ўб0йтесz и4хъ.
9
тільки проти Господа не повставайте і не бійтеся народу землі цієї; бо він дістанеться нам на поживу: захисту в них не стало, а з нами Господь; не бійтесь їх.
10
И# речE вeсь с0нмъ поби1ти и5хъ кaменіемъ: и3 слaва гDнz kви1сz во w4блацэ над8 ски1ніею свидёніz всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ.
10
І сказала вся громада: побити їх камінням! Але слава Господня явилася [у хмарі] у скинії зібрання всім синам Ізраїлевим.
11
И# речE гDь къ мwmсeю: док0лэ преwгорчевaютъ мS лю1діе сjи; и3 док0лэ не вёруютъ мнЁ во всёхъ знaменіихъ, ±же сотвори1хъ въ ни1хъ;
11
І сказав Господь Мойсеєві: доки буде дратувати Мене народ цей? і доки буде він не вірити Мені при всіх знаменнях, які Я робив серед нього?
12
поражY и5хъ смeртію и3 погублю2 и5хъ: и3 сотворю1 тz и3 д0мъ nтцA твоегw2 въ kзhкъ вели1къ и3 мн0гъ пaче нeжели сeй.
12
вражу його пошестю і знищу його і породжу від тебе [і від дому батька твого] народ численніший і сильніший за нього.
13
И# речE мwmсeй ко гDу: и3 ўслhшатъ є3гЂптzне, ћкw возвeлъ є3си2 крёпостію твоeю лю1ди тво‰ сі‰ t ни1хъ:
13
Але Мойсей сказав Господу: почують єгиптяни, з середовища яких Ти вивів силою Твоєю народ цей,
14
но и3 вси2 живyщіи на земли2 сeй слhшаша, ћкw ты2 є3си2 гDь въ лю1дехъ си1хъ, и4же nчи1ма ко nчесeмъ kвлsешисz, гDи, и3 w4блакъ тв0й стA над8 ни1ми, и3 столп0мъ w4блачнымъ и4деши ты2 пред8 ни1ми въ дeнь, и3 столп0мъ џгненнымъ въ нощи2:
14
і скажуть жителям землі цієї, які чули, що Ти, Господь, знаходишся серед народу цього, і що Ти, Господь, даєш їм бачити Себе лицем до лиця, і хмара Твоя стоїть над ними, і Ти йдеш перед ними вдень у стовпі хмарному, а вночі в стовпі вогненному;
15
и3 потреби1ши лю1ди сі‰ ѓки є3ди1наго человёка: и3 рекyтъ вси2 kзhцы, є3ли1цы слhшаша и4мz твоE, глаг0люще:
15
і якщо Ти знищиш народ цей, як одну людину, то народи, які чули славу Твою, скажуть:
16
занeже не возм0же гDь людjй свои1хъ ввести2 въ зeмлю, њ нeйже клsтсz и5мъ, погуби2 и5хъ въ пустhни:
16
Господь не міг ввести народ цей у землю, яку Він із клятвою обіцяв йому, а тому й знищив його в пустелі.
17
и3 нн7э да вознесeтсz рукA твоS, гDи, ћкоже рeклъ є3си2, гlz:
17
Отже, нехай звеличиться сила Господня, як Ти сказав, говорячи:
18
гDь долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ и3 и4стиненъ, teмлzй беззакHніz и3 непр†вды и3 грэхи2, и3 њчищeніемъ не њчи1ститъ пови1ннагw, tдаS грэхи2 nтцє1въ на ч†да, до трeтіzгw и3 четвeртагw р0да:
18
Господь довготерпеливий і многомилостивий [і істинний], Який прощає беззаконня і провини [і гріхи], і Який не залишає без покарання, але карає беззаконня батьків на дітях до третього і четвертого роду.
19
њстaви грёхъ лю1демъ си6мъ по вели1цэй млcти твоeй, ћкоже млcтивъ бhлъ є3си2 и5мъ t є3гЂпта дaже до нн7э.
19
Прости гріх народу цьому з великої милости Твоєї, як Ти прощав народ цей від Єгипту до цього.
20
И# речE гDь къ мwmсeю: млcтивъ и5мъ є4смь по словеси2 твоемY:
20
І сказав Господь [Мойсеєві]: прощаю за словом твоїм;
21
но живY ѓзъ, и3 пrнw живeтъ и4мz моE, и3 нап0лнитъ слaва гDнz всю2 зeмлю:
21
але живий Я, [і завжди живе ім’я Моє,] і славою Господньою повна вся земля:
22
ћкw вси2 мyжіе ви1дzщіи слaву мою2 и3 знaмєніz, ±же сотвори1хъ во є3гЂптэ и3 въ пустhни сeй, и3 и3скуси1ша мS, сE, десsтое, и3 не послyшаша глaса моегw2,
22
усі, які бачили славу Мою і знамення Мої, зроблені Мною в Єгипті й у пустелі, і спокушали Мене вже десять разів і не слухали голосу Мого,
23
и4стиннw не ќзрzтъ земли2, є4юже клsхсz nтцє1мъ и4хъ: рaзвэ чaдwмъ и4хъ, ±же сyть со мн0ю здЁ, и5же не вёдzтъ добрA и3 ѕлA, всsкъ ю4ноша не вёдый, си6мъ дaмъ зeмлю: вси1 же разгнёвавшіи мS не ќзрzтъ ю5:
23
не побачать землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їх; [тільки дітям їх, що тут зі Мною, що не знають, що добро, що зло, усім малолітнім, хто нічого не розуміє, їм дам землю, а] усі, що дратували Мене, не побачать її;
24
рaбъ же м0й халeвъ, ћкw бhсть д¦ъ и4нъ въ нeмъ, и3 возслёдова мнЁ, введY є3го2 въ зeмлю, въ ню1же ходи1лъ тaмw, и3 сёмz є3гw2 наслёдитъ ю5:
24
але раба Мого, Халева, за те, що в ньому був інший дух, і він повністю підкорювався Мені, введу в землю, в яку він ходив, і сім’я його успадкує її;
25
ґмали1къ же и3 хананeй живyтъ во ю3д0ли: ќтрэ возврати1тесz и3 подви1гнитесz вы2 въ пустhню путeмъ м0рz чермнaгw.
25
амаликитяни і хананеї живуть у долині; завтра поверніться і йдіть у пустелю до Червоного моря.
26
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
26
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
27
док0лэ с0нмъ сeй ѕлhй; ±же nни2 р0пщутъ проти1ву мнЁ, роптaніе сынHвъ ї}левыхъ, и4мже возроптaша њ вaсъ, слhшахъ:
27
доки злій громаді цій нарікати на Мене? ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на Мене, Я чую.
28
рцы2 и5мъ: живY ѓзъ, гlетъ гDь: и4стиннw, ћкоже глаг0ласте во ќшы мои2, тaкw сотворю2 вaмъ:
28
Скажи їм: живу Я, говорить Господь: як говорили ви вголос Мені, так і зроблю вам;
29
въ пустhни сeй падyтъ тэлесA в†ша, и3 всE соглsданіе вaше, и3 сочтє1ніz в†ша, t двaдесzти лётъ и3 вhшше, є3ли1цы роптaша на мS:
29
у пустелі цій упадуть тіла ваші, й усі ви пораховані, скільки вас за кількістю, від двадцяти років і вище, які нарікали на Мене,
30
ѓще вы2 вни1дете въ зeмлю, на ню1же простр0хъ рyку мою2, всели1ти вaсъ на нeй, рaзвэ халeвъ сhнъ їефоннjинъ и3 їисyсъ сhнъ наvи1нъ:
30
не ввійдете в землю, на якій Я, піднявши руку Мою, клявся оселити вас, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина;
31
и3 ч†да в†ша, и5хже рёсте въ разграблeніи бhти, введY | въ зeмлю, и3 наслёдzтъ зeмлю, t неsже вы2 tверг0стесz:
31
дітей ваших, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, Я введу туди, і вони пізнають землю, яку ви знехтували,
32
и3 тэлесA в†ша падyтъ въ пустhни сeй:
32
а ваші трупи упадуть у пустелі цій;
33
сhнове же вaши пас0ми бyдутъ въ пустhни четhредесzть лётъ, и3 носи1ти и4мутъ блужeніе вaше, д0ндеже потребsтсz тэлесA в†ша въ пустhни:
33
а сини ваші будуть кочувати в пустелі сорок років, і будуть нести покарання за блудодійство ваше, доки не загинуть усі тіла ваші в пустелі;
34
по числY днjй, въ ни1хже соглsдасте зeмлю, четhредесzть днjй, за дeнь лёто цёлое, понесeте грэхи2 вaшz четhредесzть лётъ, и3 ўвёсте ћрость гнёва моегw2:
34
за числом сорока днів, в які ви оглядали землю, ви понесете покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви пізнали, що означає бути залишеним Мною.
35
ѓзъ гDь гlахъ вaмъ: и4стиннw тaкw сотворю2 с0нму семY ѕл0му, востaвшему на мS: въ пустhни сeй потребsтсz, и3 тaмw и4змрутъ.
35
Я, Господь, говорю, і так і зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і перемруть.
36
И# мyжіе, и5хже посылA мwmсeй соглsдати зeмлю, и3 пришeдше возроптaша на ню2 къ с0нму, є4же бы и3знести2 словесA ѕл† њ земли2,
36
І ті, яких посилав Мойсей для огляду землі, і які, повернувшись, підбурили проти нього всю цю громаду, розпускаючи злі чутки про землю,
37
и3 и3зомр0ша м{жи, глаг0лавшіи њ земли2 ѕло2, ћзвою пред8 гDемъ:
37
ці, що розпустили злі чутки про землю, померли, будучи ураженими перед Господом;
38
и3 їисyсъ сhнъ наvи1нъ и3 халeвъ сhнъ їефоннjинъ жи6вы њстaстасz t мужeй тёхъ ходи1вшихъ соглsдати зeмлю.
38
тільки Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, залишилися живими з тих мужів, які ходили оглядати землю.
39
И# глаг0ла мwmсeй словесA сі‰ ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ: и3 восплaкашасz лю1діе ѕэлw2,
39
І сказав Мойсей слова ці перед усіма синами Ізраїлевими, і народ дуже засмутився.
40
и3 востaвше заyтра, взыд0ша на вeрхъ горы2, глаг0люще: сE, мы2 взhдемъ на мёсто, є4же речE гDь, ћкw согрэши1хомъ.
40
І, вставши рано-вранці, пішли на вершину гори, говорячи: ось, ми підемо на те місце, про яке сказав Господь, бо ми згрішили.
41
И# речE мwmсeй: вскyю вы2 преступaете сл0во гDне; не благопоспёшно бyдетъ вaмъ:
41
Мойсей сказав: для чого ви переступаєте повеління Господні? це буде безуспішно;
42
не восходи1те: нёсть бо гDь съ вaми: и3 падeте пред8 лицeмъ вр†гъ вaшихъ:
42
не ходіть, бо немає серед вас Господа, щоб не уразили вас вороги ваші;
43
занE ґмали1къ и3 хананeй тaмw пред8 вaми, и3 падeте мечeмъ, понeже tврати1стесz, не покарsющесz гDу, и3 не бyдетъ гDь съ вaми.
43
бо амаликитяни і хананеї там перед вами, і ви впадете від меча, тому що ви відступили від Господа, і не буде з вами Господа.
44
И# понyдившесz взыд0ша на вeрхъ горы2: ківHтъ же завёта гDнz и3 мwmсeй не дви1гнушасz и3з8 среды2 полкA.
44
Але вони наважилися піднятися на вершину гори; ковчег же завіту Господнього і Мойсей не залишали стану.
45
И# сни1де ґмали1къ и3 хананeй сэдsй въ горЁ т0й, и3 сотр0ша и5хъ, и3 и3зсэк0ша и5хъ дaже до є3рмaна: и3 возврати1шасz въ п0лкъ.
45
І зійшли амаликитяни і хананеї, що живуть на горі тій, і розбили їх, і гнали їх до Хорми, [і повернулися в стан.]