Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# воздви1гшесz сhнове ї}лтестіи, њполчи1шасz на зaпады мwaва ў їoрдaна ко їеріхHну.
1
І вирушили сини Ізраїлеві, і зупинилися на рівнинах Моава, при Йордані, навпроти Єрихона.
2
И# ви1дэвъ валaкъ сhнъ сепфHровъ вс‰, є3ли6ка сотвори2 ї}ль ґморрeю,
2
І бачив Валак, син Сепфорів, усе, що зробив Ізраїль аморреям;
3
и3 ўбоsсz мwaвъ людjй ѕэлw2, ћкw мн0зи бsху, и3 њскорбЁ мwaвъ t лицA сынHвъ ї}левыхъ,
3
і дуже боялися моавитяни народу цього, тому що він був численний; і злякалися моавитяни синів Ізраїлевих.
4
и3 речE мwaвъ старёйшинамъ маді†млимъ: нн7э потреби1тъ с0нмъ сeй всёхъ, и5же w4крестъ нaсъ, ћкоже потреблsетъ телeцъ ѕлaкъ на п0ли. И# валaкъ, сhнъ сепфHровъ, бsше цaрь мwaвль въ то2 врeмz,
4
І сказали моавитяни старійшинам мадіамським: цей народ поїдає тепер усе навколо нас, як віл поїдає траву польову. Валак же, син Сепфорів, був царем моавитян у той час.
5
и3 послA послы2 къ валаaму, сhну веHрову, во фаfyру ћже є4сть ў рэки2 земли2 сынHвъ людjй є3гw2, призвaти є3го2, глаг0лz: сE, лю1діе и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта, и3 сE, покрhша лицE земли2, и3 сjи сэдsтъ при њдержaніи моeмъ:
5
І послав він послів до Валаама, сина Веорового, у Пефор, що на ріці Євфраті, в землі синів народу його, щоб покликати його і сказати: ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, і живе він поряд зі мною;
6
и3 нн7э пріиди2, проклени2 мнЁ лю1ди сі‰, понeже крёпльшіи сyть пaче нaсъ, ѓще возм0жемъ си1хъ и3зби1ти, и3 и3зженY и5хъ и3з8 земли2: ћкw вёмъ, и5хже ѓще благослови1ши ты2, благословeни сyть, и3 и5хже ѓще прокленeши ты2, пр0клzти.
6
отже, прийди, прокляни мені народ цей, тому що він сильніший за мене: можливо, тоді я зможу вразити його і вигнати його з землі; я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той проклятий.
7
И# и3д0ша старBйшины мw†вли и3 старBйшины маді†мли, и3 волхвов†ніz въ рукaхъ и4хъ: и3 пріид0ша къ валаaму и3 глаг0лаша є3мY словесA валaкwва.
7
І пішли старійшини моавитські і старійшини мадіамські, з подарунками в руках за волхвування, і прийшли до Валаама, і переказали йому слова Валакові.
8
И# речE къ ни6мъ: препочjйте здЁ н0щь (сію2), и3 tвэщaю вaмъ дэ‰ніz, ±же ѓще возгlетъ гDь ко мнЁ. И# пребhша кн‰зи мw†вли ў валаaма.
8
І сказав він їм: переночуйте тут ніч, і дам вам відповідь, як скаже мені Господь. І залишилися старійшини моавитські у Валаама.
9
И# пріи1де бGъ къ валаaму и3 речE є3мY: что2 человёцы сjи ў тебє2;
9
І прийшов Бог до Валаама і сказав: які це люди в тебе?
10
И# речE валаaмъ къ бGу: валaкъ сhнъ сепфHровъ, цaрь мwaвль, послA и5хъ ко мнЁ, глаг0лz:
10
Валаам сказав Богу: Валак, син Сепфорів, цар Моавитський, прислав [їх] до мене [сказати]:
11
сE, лю1діе и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта и3 покрhша лицE земли2, и3 сjи сэдsтъ при њдержaніи моeмъ: и3 нн7э пріиди2, проклени1 ми и5хъ, нeгли возмогY и3зби1ти и5хъ и3 и3згнaти | t земли2.
11
ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, [і живе поряд зі мною]; отже, прийди, прокляни мені його; можливо, тоді я буду в стані воювати з ним і вигнати його [із землі].
12
И# речE бGъ къ валаaму: да не и4деши съ ни1ми, нижE да кленeши людjй: сyть бо бlгословeни.
12
І сказав Бог Валааму: не ходи з ними, не проклинай народу цього, бо він благословенний.
13
И# востaвъ валаaмъ заyтра, речE кнzзє1мъ валaкwвымъ: возврати1тесz къ господи1ну своемY: не попущaетъ ми2 бGъ и3ти2 съ вaми.
13
І встав Валаам зранку і сказав князям Валаковим: ідіть у землю вашу, бо не хоче Господь дозволити мені йти з вами.
14
И# востaвше кн‰зи мw†вли пріид0ша къ валaку и3 рек0ша є3мY: не х0щетъ валаaмъ пріити2 съ нaми.
14
І встали князі моавитські, і прийшли до Валака, і сказали [йому]: не погодився Валаам іти з нами.
15
И# приложи2 валaкъ є3щE послaти кн‰зи мн0жайшіи и3 честнёйшіи си1хъ.
15
Валак послав ще князів, більших і славніших за тих.
16
И# пріид0ша къ валаaму и3 глаг0лаша є3мY: сі‰ глаг0летъ валaкъ, сhнъ сепфHровъ: молю1 тz, не њблэни1сz пріити2 ко мнЁ:
16
І прийшли вони до Валаама і сказали йому: так говорить Валак, син Сепфорів: не відмовся прийти до мене;
17
чeстнэ бо тS почтY, и3 вс‰, є3ли6ка ѓще речeши ми2, сотворю2 тебЁ: и3 пріиди2, и3 проклени1 ми лю1ди сі‰.
17
я виявлю до тебе велику шану і зроблю [тобі] все, що скажеш мені; прийди ж, прокляни мені народ цей.
18
И# tвэщA валаaмъ и3 речE кнzзє1мъ валaкwвымъ: ѓще ми2 дaстъ валaкъ п0лну хрaмину свою2 злaта и3 сребрA, не могY преступи1ти сл0ва гDа бGа, є4же сотвори1ти то2 мaло и3ли2 вели1ко въ рaзумэ моeмъ:
18
І відповів Валаам і сказав рабам Валаковим: хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла і золота, не можу переступити повеління Господа, Бога мого, і зробити що-небудь мале або велике [за своєю волею];
19
и3 нн7э потерпи1те здЁ и3 вы2 н0щь сію2, и3 ўвёмъ, что2 приложи1тъ гDь гlати ко мнЁ.
19
втім, залишіться тут і ви на ніч, і я дізнаюся, що ще скаже мені Господь.
20
И# пріи1де бGъ къ валаaму н0щію и3 речE є3мY: ѓще звaти тS пріид0ша человёцы сjи, востaвъ и3ди2 в8слёдъ и4хъ, но сл0во, є4же ѓще рекY тебЁ, то2 да сотвори1ши.
20
І прийшов Бог до Валаама вночі і сказав йому: якщо люди ці прийшли кликати тебе, встань, піди з ними; але тільки роби те, що Я буду говорити тобі.
21
И# востaвъ валаaмъ заyтра, њсэдлA nслS своE и3 и4де со кн‰зи мw†вли.
21
Валаам встав уранці, осідлав ослицю свою і пішов із князями моавитськими.
22
И# разгнёвасz ћростію бGъ, ћкw и4де сeй: и3 востA ѓгGлъ б9ій препsти є3мY на пути2. Сeй же сэдsше на nслsти своeмъ и3 двA раб† є3гw2 съ ни1мъ.
22
І запалав гнів Божий за те, що він пішов, і став ангел Господній на дорозі, щоб перешкодити йому. Він їхав на ослиці своїй і з ним двоє слуг його.
23
И# ўзрёвъ nсeлъ ѓгGла б9іz супроти1въ стоsща на пути2, и3 мeчь и3звлечeнъ въ руцЁ є3гw2, и3 соврати1сz nсeлъ съ пути2 и3 и3дsше на п0ле: и3 біsше (валаaмъ) nслS жезл0мъ свои1мъ, є4же напрaвити є5 на пyть:
23
І побачила ослиця ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і звернула ослиця з дороги, і пішла на поле; а Валаам став бити ослицю, щоб повернути її на дорогу.
24
и3 стA ѓгGлъ б9ій на броздaхъ віногрaдныхъ: њграждeніе tсю1ду, и3 њграждeніе toнyду:
24
І став ангел Господній на вузькій дорозі, між виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна.
25
и3 ўзрёвъ nсeлъ ѓгGла б9іz, приложи1сz ко њгрaдэ и3 прижмE н0гу валаaму ко њгрaдэ, и3 приложи2 є3щE би1ти є3го2:
25
Ослиця, побачивши ангела Господнього, притулилася до стіни і притиснула ногу Валаама до стіни; і він знову став бити її.
26
и3 приложи2 ѓгGлъ б9ій, и3 шeдъ с™A въ мёстэ ќзкомъ, въ нeмже не бsше ўклони1тисz ни на дeсно, ни на лёво:
26
Ангел Господній знову перейшов і став у вузькому місці, де нікуди звернути, ні праворуч, ні ліворуч.
27
и3 ви1дz nслS ѓгGла б9іz, падE под8 валаaмомъ: и3 разгнёвасz валаaмъ, и3 біsше nслS жезл0мъ.
27
Ослиця, побачивши ангела Господнього, лягла під Валаамом. І запалав гнів Валаама, і став він бити ослицю палицею.
28
И# tвeрзе бGъ ўстA nслsти, и3 речE валаaму: что2 сотвори1хъ тебЁ, ћкw сE, въ трeтіе біeши мS;
28
І відкрив Господь уста ослиці, і вона сказала Валааму: що я тобі зробила, що ти б’єш мене ось уже третій раз?
29
И# речE валаaмъ nслsти: ћкw поругaлосz ми2 є3си2: и3 ѓще бhхъ мeчь и3мёлъ въ рукY моє1ю, проб0лъ бhхъ тS.
29
Валаам сказав ослиці: за те, що ти наглумилася з мене; якби у мене був у руці меч, то я зараз же убив би тебе.
30
И# речE nслS валаaму: не ѓзъ ли nсли1ца твоS, на нeйже ты2 э4здиши t ю4ности своеS до днeшнzгw днE; є3дA през0рствомъ презрёвши сотвори1хъ тебЁ сіE; Џнъ же речE: ни2.
30
Ослиця ж сказала Валааму: чи не я твоя ослиця, на якій ти їздив спочатку до цього дня чи мала я звичку так поводитися з тобою? Він сказав: ні.
31
Tвeрзе же бGъ џчи валаaму, и3 ўзрЁ ѓгGла б9іz противостоsща на пути2, и3 мeчь и3звлечeнъ въ руцЁ є3гw2: и3 приклони1всz поклони1сz є3мY лицeмъ свои1мъ.
31
І відкрив Господь очі Валааму, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і схилився, і впав на лице своє.
32
И# речE є3мY ѓгGлъ б9ій: почто2 біeши nслS твоE сіE въ трeтіе; и3 сE, ѓзъ пріид0хъ на препsтіе твоE, ћкw непріsтенъ пyть тв0й предо мн0ю: и3 ви1дz мS nсли1ца, соврати1сz t менє2 сE трeтіе:
32
І сказав йому ангел Господній: за що ти бив ослицю твою ось уже три рази? Я вийшов, щоб перешкодити [тобі], тому що шлях [твій] неправий переді Мною;
33
и3 ѓще бы не ўклони1ласz t менє2, нн7э тS u5бо ўби1лъ бhхъ, сію1 же сохрани1лъ бhхъ.
33
і ослиця, побачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі; якби вона не звернула від Мене, то Я убив би тебе, а її залишив би живою.
34
И# речE валаaмъ ко ѓгGлу гDню: согрэши1хъ, не вёдэхъ бо, ћкw ты2 мнЁ противостоsлъ є3си2 на пути2: и3 нн7э ѓще тебЁ не ўг0дно, возвращyсz.
34
І сказав Валаам ангелові Господньому: згрішив я, тому що не знав, що Ти стоїш проти мене на дорозі; отже, якщо це неприємно в очах Твоїх, то я повернусь.
35
И# речE ѓгGлъ б9ій къ валаaму: и3ди2 ты2 съ челwвёки: nбaче сл0во, є4же ѓще рекY тебЁ, сіE сохрани2 глаг0лати. И# и4де валаaмъ со кн‰зи валaкwвы.
35
І сказав ангел Господній Валааму: піди з людьми цими, тільки говори те, що Я буду говорити тобі. І пішов Валаам із князями Валаковими.
36
И# ўслhшавъ валaкъ, ћкw прих0дитъ валаaмъ, и3зhде во срётеніе є3мY во грaдъ мwaвль, и4же є4сть въ предёлэхъ ґрнHнихъ, и4же є4сть на краи2 предёлwвъ.
36
Валак, почувши, що йде Валаам, вийшов назустріч йому в місто моавитське, яке на кордоні біля Арнона, що біля самої межі.
37
И# речE валaкъ къ валаaму: не послaхъ ли къ тебЁ звaти тS; почто2 не пришeлъ є3си2 ко мнЁ; и3ли2 не возмогY почти1ти тебE;
37
І сказав Валак Валааму: чи не посилав я до тебе, кликати тебе? чому ти не йшов до мене? невже я насправді не можу вшанувати тебе?
38
И# речE валаaмъ къ валaку: сE, прихождY къ тебЁ нн7э: м0щенъ ли бyду глаг0лати что2; сл0во, є4же ѓще вложи1ть бGъ во ўстA мо‰, сіE рекY.
38
І сказав Валаам Валаку: ось, я й прийшов до тебе, але чи можу я що від себе сказати? що вкладе Бог в уста мої, те і буду говорити.
39
И# и4де валаaмъ съ валaкомъ, и3 внид0ша во грaды сє1лныz.
39
І пішов Валаам з Валаком і прийшли в Кириаф-Хуцоф.
40
И# заклA валaкъ телцы2 и3 џвцы, и3 послA валаaму и3 кнzзє1мъ и5же съ ни1мъ.
40
І заколов Валак волів і овець, і послав до Валаама і князів, що були з ним.
41
И# бhсть заyтра, и3 взsвъ валaкъ валаaма, возведE є3го2 на ст0лпъ ваaловъ, и3 показA є3мY tтyду чaсть нёкую людjй.
41
На другий день ранком Валак узяв Валаама і звів його на висоти Ваалові, щоб він побачив звідти частину народу.