¹

И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:

¹

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²

повели2 сынHмъ ї}лєвымъ, и3 да и3зг0нzтъ и3з8 полкA всsкаго прокажeннаго, и3 всsкаго проливaющаго сёмz, и3 всsкаго нечи1стаго душeю:

²

повели синам Ізраїлевим вислати зі стану всіх прокажених, і всіх, хто має течу, і всіх, що осквернилися від мертвого,

³

t мyжеска п0лу до жeнска, и3згони1те внЁ полкA, и3 да не њсквернsтъ полкHвъ свои1хъ, въ ни1хже ѓзъ пребывaю.

³

і чоловіків і жінок вишліть, за стан вишліть їх, щоб не оскверняли вони станів своїх, серед яких Я живу.

⁴

И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы тaкw, и3 и3згнaша и5хъ внЁ полкA: ћкоже гlа гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша сhнове ї}лєвы.

⁴

І зробили так сини Ізраїлеві, і вислали їх вони зі стану; як говорив Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві.

⁵

И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:

⁵

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

⁶

рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: мyжъ и3ли2 женA, и4же ѓще сотвори1тъ t всёхъ грэхHвъ человёческихъ и3 презирaz прeзритъ гDа, и3 престyпитъ душA џна:

⁶

скажи синам Ізраїлевим: якщо чоловік або жінка вчинить який-небудь гріх проти людини, і через це зробить злочин проти Господа, і винна буде душа та,

⁷

да и3сповёсть грёхъ, є3г0же сотвори2, и3 да tдaстъ преступлeніе и4стое, и3 пsтую чaсть є3гw2 да приложи1тъ къ томY, и3 да tдaстъ, є3мyже согрэши2.

⁷

то нехай сповідаються у гріху своєму, який вони вчинили, і повернуть повністю те, в чому винні, і додадуть до того п’яту частину і віддадуть тому, проти кого згрішили;

⁸

Ѓще же нёсть человёку ќжика, ћкw tдaти є3мY преступлeніе, преступлeніе tдаeмое гDу, жерцY да бyдетъ, кромЁ nвнA њчищeніz, и4мже пом0литсz њ нeмъ.

⁸

якщо ж у нього немає спадкоємця, якому слід було б повернути за провину: то присвятити це Господу; нехай буде це священикові, зверх барана очищення, яким він очистить його;

⁹

И# всsкъ начaтокъ, и3 вс‰ њсвzщaємаz въ сынёхъ ї}левыхъ, є3ли6ка ѓще прин0сzтъ гDу, жерцY самомY да бyдутъ:

⁹

й усяке возношення з усіх святинь синів Ізраїлевих, які вони приносять до священика, належить йому,

¹⁰

и3 коегHждо њсвzщє1наz, томY да бyдутъ и3 мyжъ ѓще дaстъ жерцY, томY да бyдетъ.

¹⁰

і посвячене ким-небудь належить йому; все, що дасть хто священикові, йому належить.

¹¹

И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:

¹¹

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

¹²

глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: мyжа, мyжа ѓще престyпитъ женA є3гw2, и3 презирaющи прeзритъ є3го2,

¹²

оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо зрадить кого дружина, і порушить вірність до нього,

¹³

и3 бyдетъ кто2 съ нeю л0жемъ сёмене, и3 ўтаи1тсz t џчію мyжа є3S, и3 ўкрhетсz, nнa же бyдетъ њсквернeна, и3 свидётелz не бyдетъ на ню2 и3 сіS нёсть ћта,

¹³

і переспить хто з нею і виллє сім’я, і це буде приховано від очей чоловіка її, і вона оскверниться таємно, і не буде на неї свідка, і не буде викрита,

¹⁴

и3 пріи1детъ на него2 дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, nнa же њсквернeна є4сть, и3ли2 пріи1детъ є3мY дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, nнa же не бyдетъ њсквернeна,

¹⁴

і найде на нього дух ревнощів, і буде ревнувати дружину свою, коли вона осквернена, або зійде на нього дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, коли вона не осквернена, —

¹⁵

и3 да приведeтъ мyжъ женY свою2 къ жерцY, и3 да принесeтъ дaръ за ню2, десsтую чaсть мёры є4фі муки2 ћчныz: да не возліeтъ на ню2 є3лeа, нижE да возложи1тъ на ню2 лівaна: жeртва бо ревновaніz є4сть, жeртва пaмzти воспоминaющаz грёхъ.

¹⁵

нехай приведе чоловік дружину свою до священика і принесе за неї в жертву десяту частину ефи ячмінного борошна, але не зливає на нього єлею і не кладе ливану, тому що це приношення ревнощів, приношення спомину, що нагадує про беззаконня;

¹⁶

И# приведeтъ ю5 жрeцъ и3 постaвитъ ю5 пред8 гDемъ:

¹⁶

а священик нехай приведе і поставить її перед лице Господнє,

¹⁷

и3 да в0зметъ жрeцъ в0ду жи1ву чи1сту въ сосyдэ гли1нzнэ, и3 t пeрсти на земли2 сyщіz ў ски1ніи свидёніz, и3 взeмъ жрeцъ да всhплетъ въ в0ду:

¹⁷

і візьме священик святої води у глиняну посудину, і візьме священик землі з підлоги скинії і покладе у воду;

¹⁸

и3 да постaвитъ жрeцъ женY пред8 гDемъ, и3 да tкрhетъ главY женЁ, и3 да дaстъ въ рyцэ є3S жeртву пaмzти, жeртву ревновaніz: въ руцё же жерцA да бyдетъ водA њбличeніz клsтвеннаz сіS.

¹⁸

і поставить священик дружину перед лице Господнє, і відкриє голову дружини, і дасть їй у руки приношення спомину, — це приношення ревнощів, в руці ж у священика буде гірка вода, що наводить прокляття.

¹⁹

И# да закленeтъ ю5 жрeцъ и3 речeтъ женЁ: ѓще никт0же бhсть съ тоб0ю, и3 нёси преступи1ла њскверни1тисz под8 мyжемъ твои1мъ, неви1нна бyди t воды2 њбличeніz клsтвенныz сеS:

¹⁹

І закляне її священик і скаже дружині: якщо ніхто не переспав з тобою, і ти не осквернилася і не зрадила чоловіка свого, то непошкоджена будеш від цієї гіркої води, що наводить прокляття;

²⁰

ѓще же преступи1ла є3си2, мужaта сyщи, и3ли2 њсквернeна є3си2, и3 дадE кто2 тебЁ л0же своE, кромЁ мyжа твоегw2.

²⁰

але якщо ти зрадила чоловіка твого й осквернилася, і якщо хто переспав з тобою, крім чоловіка твого, —

²¹

И# закленeтъ жрeцъ женY клsтвами клsтвы сеS, и3 речeтъ жрeцъ женЁ: да дaстъ тS гDь въ клsтву и3 проклsтіе среди2 людjй твои1хъ, внегдA дaти гDу стегнY твоемY tпaсти и3 чрeву твоемY разсёстисz:

²¹

тоді священик нехай закляне дружину клятвою прокляття і скаже священик дружині: нехай піддасть тебе Господь прокляттю і клятві в народі твоєму, і нехай зробить Господь лоно твоє опалим і живіт твій опухлим;

²²

и3 вни1детъ водA клsтвеннаz сіS во чрeво твоE, є4же раст0ргнути ўтр0бу твою2, и3 tпaсти стегнY твоемY. И# tвэщaетъ женA: бyди, бyди.

²²

і нехай пройде вода ця, що наводить прокляття, у нутрощі твої, щоб опух живіт [твій] і опало лоно [твоє]. І скаже дружина: амінь, амінь.

²³

И# да напи1шетъ жрeцъ кл‰твы сі‰ въ кни1зэ, и3 и3зглaдитъ въ водЁ њбличeніz клsтвеннагw:

²³

І напише священик заклинання ці на сувої, і змиє їх у гірку воду;

²⁴

и3 напои1тъ женY вод0ю њбличeніz клsтвенною, и3 вни1детъ въ ню2 водA клsтвеннаz њбличeніz.

²⁴

і дасть дружині випити гірку воду, що наводить прокляття, і ввійде в неї вода, що наводить прокляття, на шкоду їй.

²⁵

И# да в0зметъ жрeцъ t руки2 жeнски жeртву ревновaніz, и3 да возложи1тъ жeртву пред8 гDемъ, и3 да принесeтъ ю5 ко nлтарю2:

²⁵

І візьме священик з рук дружини хлібне приношення ревнощів, і піднесе це приношення перед Господом, і віднесе його до жертовника;

²⁶

и3 да в0зметъ жрeцъ г0рстію t жeртвы пaмzть є3S, и3 да принесeтъ ю5 на nлтaрь, и3 по сeмъ напои1тъ вод0ю женY:

²⁶

і візьме священик жменею з хлібного приношення частину в пам’ять, і спалить на жертовнику, і потім дасть дружині випити води;

²⁷

и3 бyдетъ ѓще є4сть њсквернeна, и3 ѓще ўтаeніемъ ўтаи1сz t мyжа своегw2, и3 вни1детъ въ ню2 водA клsтвеннаz њбличeніz, и3 надмeтъ чрeво є3S, и3 tпадeтъ стегно2 є3S, и3 бyдетъ женA въ проклsтіе въ лю1дехъ свои1хъ:

²⁷

і коли напоїть її водою, тоді, якщо вона нечиста і зробила злочин проти чоловіка свого, гірка вода, що наводить прокляття, ввійде в неї, на шкоду їй, і опухне утроба її й опаде лоно її, і буде ця дружина проклятою в народі своєму;

²⁸

ѓще же не бyдетъ њсквернeна женA, и3 чистA є4сть, и3 неви1нна бyдетъ, и3 пл0дствовати бyдетъ сёмz.

²⁸

якщо ж дружина не осквернилася і була чиста, то залишиться неушкодженою і буде запліднена сіменем.

²⁹

Сeй зак0нъ ревновaніz, комy-либо ѓще престyпитъ женA, мужaта сyщи, и3 њскверни1тсz:

²⁹

Ось закон про ревнощі, коли дружина зрадить чоловіка свого й оскверниться,

³⁰

и3ли2 человёкъ, є3мyже ѓще нaйдетъ нaнь дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, и3 постaвитъ женY свою2 пред8 гDемъ, и3 да сотвори1тъ є4й жрeцъ вeсь зак0нъ сeй:

³⁰

або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, тоді нехай він поставить дружину перед лицем Господа, і зробить з нею священик усе за цим законом, —

³¹

и3 чи1стъ бyдетъ человёкъ t грэхA, и3 женA тA в0зметъ грёхъ св0й.

³¹

і буде чоловік чистим від гріха, а дружина понесе на собі гріх свій.