¹

(За? ©lе7.) Пavелъ и3 тімоfeй, раби2 ї}съ хrтHвы, всBмъ с™ы6мъ њ хrтЁ ї}сэ сyщымъ въ філjппэхъ, съ є3пjскwпы и3 діaкwны:

¹

Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, всім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филипах, з єпископами і дияконами:

²

блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 гDа ї}са хrтA.

²

благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

³

Благодарю2 бGа моего2 њ всeй пaмzти вaшей,

³

Дякую Богові моєму при всякій згадці про вас,

⁴

всегдA во всsцэй моли1твэ моeй за всёхъ вaсъ съ рaдостію моли1тву мою2 творS,

⁴

завжди у кожній молитві моїй про всіх вас, приносячи з радістю молитву мою,

⁵

њ nбщeніи вaшемъ въ бlговэствовaніе t пeрвагw днE дaже и3 донн7э,

⁵

за вашу участь у благовістуванні від першого дня аж донині,

⁶

надёzвсz на сіE и4стое, ћкw начнhй дёло бlго въ вaсъ соверши1тъ є5 дaже до днE ї}съ хrт0ва:

⁶

будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа,

⁷

ћкоже є4сть прaведно мнЁ сіE мyдрствовати њ всёхъ вaсъ, за є4же и3мёти ми2 въ сeрдцы вaсъ, во ќзахъ мои1хъ и3 во tвётэ и3 и3звэщeніи бlговёстіz, соo1бщникwвъ мнЁ блгdти всёхъ вaсъ сyщихъ.

⁷

як і належить мені думати про всіх вас, бо я маю вас у серці у кайданах моїх, при захисті та утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті.

⁸

(За? ©lѕ7.) Свидётель бо ми2 є4сть бGъ, ћкw люблю2 всёхъ вaсъ по млcти ї}съ хrт0вэ [ўтр0бою ї}съ хrт0вою]:

⁸

Бог — свідок, що я люблю всіх вас любов’ю Ісуса Христа

⁹

и3 њ сeмъ молю1сz, да люб0вь вaша є3щE пaче и3 пaче и3збhточествуетъ въ рaзумэ и3 во всsцэмъ чyвствіи,

⁹

і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті,

¹⁰

во є4же и3скушaти вaмъ л{чшаz, да бyдете чи1сти и3 непреткновeнни въ дeнь хrт0въ,

¹⁰

щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися в день Христа,

¹¹

и3сп0лнени плодHвъ прaвды ї}съ хrт0мъ, въ слaву и3 похвалY б9ію.

¹¹

наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу.

¹²

(За? ©lз7.) Разумёти же хощY вaмъ, брaтіе, ћкw ±же њ мнЁ пaче во ўспёхъ бlговэствовaніz пріид0ша,

¹²

Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило більшому успіху благовістя,

¹³

ћкw ќзы мо‰ kвлє1нны њ хrтЁ бhша во всeмъ суди1щи и3 въ пр0чихъ всёхъ,

¹³

бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усій преторії та всім іншим,

¹⁴

и3 мн0жайшіи брaтіz њ гDэ, надёzвшіисz њ ќзахъ мои1хъ, пaче дерзaютъ без8 стрaха сл0во б9іе глаг0лати.

¹⁴

і більшість з братів у Господі, підбадьорившись кайданами моїми, почали сміливіше, безбоязно проповідувати слово Боже.

¹⁵

Нёцыи ќбw по зaвисти и3 рeвности, друзjи же и3 за благоволeніе хrтA проповёдаютъ:

¹⁵

Деякі, правда, через заздрощі і суперництво, а інші з доброї волі Христа проповідують.

¹⁶

џви ќбw t рвeніz хrтA возвэщaютъ нечи1стэ, мнsще печaль нанести2 ќзамъ мои6мъ:

¹⁶

Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх,

¹⁷

џви же t любвE, вёдzще, ћкw во tвётэ бlговэствовaніz лежY [во tвётъ бlговэствовaніz ўчинeнъ є4смь].

¹⁷

а інші — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя.

¹⁸

Что2 ќбw; Nбaче всsцэмъ w4бразомъ, ѓще вин0ю [лицемёріемъ], ѓще и4стиною хrт0съ проповёдаемь є4сть, и3 њ сeмъ рaдуюсz, но и3 возрaдуюсz:

¹⁸

Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму,

¹⁹

вёмъ бо, ћкw сіE сбyдетсz ми2 во спcніе вaшею моли1твою и3 подаsніемъ д¦а ї}съ хrт0ва,

¹⁹

бо знаю, що це послужить мені на спасіння за вашою молитвою і співдіянням Духа Ісуса Христа,

²⁰

по чazнію и3 ўповaнію моемY, (За? ©l}.) ћкw ни њ є3ди1нэмъ же постыжyсz, но во всsцэмъ дерзновeніи, ћкоже всегдA, и3 нн7э возвели1читсz хrт0съ въ тёлэ моeмъ, ѓще живот0мъ, ѓще ли смeртію.

²⁰

при впевненості й надії моїй, що я ні в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновенні і тепер, як і завжди, возвеличиться Христос у тілі моєму, чи то життям, чи смертю.

²¹

Мнё бо є4же жи1ти, хrт0съ, и3 є4же ўмрeти, приwбрётеніе (є4сть).

²¹

Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання.

²²

Ѓще же, є4же жи1ти (ми2) тёломъ, сіE мнЁ пл0дъ дёла: и3 что2 и3зв0лю, не вёмъ.

²²

Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати;

²³

Њбдержи1мь же є4смь t nбою2, желaніе и3мhй разрэши1тисz и3 со хrт0мъ бhти, мн0гw пaче лyчше:

²³

вабить мене те й інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще;

²⁴

ґ є4же пребывaти во пл0ти, нyжнэйше (є4сть) вaсъ рaди.

²⁴

а залишатися в плоті потрібніше для вас.

²⁵

И# сіE и3звёстнэ вёмъ, ћкw бyду и3 спребyду вaмъ всBмъ въ вaшъ ўспёхъ и3 рaдость вёры,

²⁵

І я певно знаю, що зостанусь і буду з усіма вами для вашого успіху й радости у вірі,

²⁶

ћкw да похвалA вaша и3збhточествуетъ њ хrтЁ ї}сэ во мнЁ, мои1мъ пришeствіемъ пaки къ вaмъ.

²⁶

щоб похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, при моєму другому приході до вас.

²⁷

(За? ©lf7.) Т0чію дост0йнэ бlговэствовaнію хrт0ву жи1телствуйте, да ѓще пришeдъ и3 ви1дэвъ вaсъ, ѓще и3 не сhй ў вaсъ, ўслhшу ±же њ вaсъ, ћкw (и4стиною) стоитE во є3ди1нэмъ дyсэ, и3 є3динодyшнэ сподвизaющесz по вёрэ бlговэствовaніz (в0лею),

²⁷

Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, змагаючись однодушно за віру євангельську.

²⁸

и3 не колeблющесz ни њ є3ди1нэмъ же t сопроти1вныхъ: є4же тBмъ ќбw є4сть kвлeніе поги1бели, вaмъ же спcніz. И# сіE t бGа:

²⁸

Hе лякайтесь ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас — спасіння. І це від Бога,

²⁹

ћкw вaмъ даровaсz, є4же њ хrтЁ, не т0кмw є4же въ него2 вёровати, но и3 є4же по нeмъ страдaти,

²⁹

тому що вам дано ради Христа не тільки вірувати в Hього, але й страждати за Hього,

³⁰

т0йже п0двигъ и3мyще, kк0въ же во мнЁ ви1дэсте и3 нн7э слhшите њ мнЁ.

³⁰

таким самим подвигом, який ви бачили в мені і нині чуєте про мене.