Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
При6тчи соломHна сhна давjдова, и4же цaрствова во ї}ли,
1
Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського,
2
познaти премyдрость и3 наказaніе и3 ўразумёти словесA мyдрости,
2
щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму;
3
пріsти же и3зви6тіz словeсъ и3 разрэшє1ніz гадaній, ўразумёти же прaвду и4стинную и3 сyдъ и3справлsти:
3
засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти;
4
да дaстъ неѕлHбивымъ ковaрство, nтрочaти же ю4ну чyвство же и3 смhслъ.
4
простим дати розважливість, юнаку — знання і розсудливість;
5
Си1хъ бо послyшавъ, мyдрый премyдрэе бyдетъ, ґ разyмный строи1телство стsжетъ:
5
послухає мудрий — і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;
6
ўразумёетъ же при1тчу и3 тeмное сл0во, рэчє1ніz же премyдрыхъ и3 гад†ніz.
6
щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.
7
Начaло премyдрости стрaхъ гDень, рaзумъ же блaгъ всBмъ творsщымъ є3го2: бlгочeстіе же въ бGа начaло чyвства, премyдрость же и3 наказaніе нечести1віи ўничижaтъ.
7
Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога — початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння.
8
Слhши, сhне, наказaніе nтцA твоегw2 и3 не tри1ни завётwвъ мaтере твоеS:
8
Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї,
9
вэнeцъ бо благодaтей пріи1меши на твоeмъ версЁ и3 гри1вну злaту њ твоeй вhи.
9
тому що це — прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї.
10
Сhне, да не прельстsтъ тебE мyжіе нечести1віи, нижE да восх0щеши,
10
Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся;
11
ѓще пом0лzтъ тS, глаг0люще: и3ди2 съ нaми, приwбщи1сz кр0ве, скрhемъ же въ зeмлю мyжа првdна непрaведнw:
11
якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини,
12
пожрeмъ же є3го2 ћкоже ѓдъ жи1ва, и3 в0змемъ пaмzть є3гw2 t земли2,
12
живих проковтнемо їх, як пекло, і — цілих, як тих, що сходять у могилу;
13
стzжaніе є3гw2 многоцённое пріи1мемъ, и3сп0лнимъ же д0мы нaшz корhстей:
13
наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю;
14
жрeбій же тв0й положи2 съ нaми: џбще же влагaлище стsжемъ вси2, и3 мэшeцъ є3ди1нъ да бyдетъ всBмъ нaмъ.
14
жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас», —
15
Не и3ди2 въ пyть съ ни1ми: ўклони1 же н0гу твою2 t стeзь и4хъ:
15
сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх,
16
н0зэ бо и4хъ на ѕло2 текyтъ, и3 ск0ри сyть и3зліsти кр0вь.
16
тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.
17
Не без8 прaвды бо простирaютсz мрє1жи перн†тымъ:
17
У очах усіх птахів даремно розставляються тенета,
18
тjи бо ўбjйству приwбщaющесz, сокр0вищствуютъ себЁ ѕл†z: разрушeніе же мужeй законопрестyпныхъ ѕло2.
18
а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі.
19
Сjи путіE сyть всёхъ творsщихъ беззакHннаz: нечeстіемъ бо свою2 дyшу teмлютъ.
19
Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним.
20
Премyдрость во и3сх0дэхъ поeтсz, въ ст0гнахъ же дерзновeніе в0дитъ,
20
Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій,
21
на крaехъ же стёнъ проповёдуетсz, ў врaтъ же си1льныхъ присэди1тъ, во вратёхъ же грaда дерзaющи глаг0летъ:
21
у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою:
22
є3ли1ко ќбw врeмz неѕл0бивіи держaтсz прaвды, не постыдsтсz: безyмніи же досaды сyще желaтеліе, нечести1віи бhвше, возненави1дэша чyвство
22
«доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання?
23
и3 пови1нни бhша њбличeніємъ. СE, предложY вaмъ моегw2 дыхaніz рэчeніе, научy же вaсъ моемY словеси2.
23
Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої.
24
Понeже звaхъ, и3 не послyшасте, и3 простирaхъ словесA, и3 не внимaсте,
24
Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає;
25
но tметaсте мо‰ совёты и3 мои6мъ њбличeніємъ не внимaсте:
25
і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.
26
u5бо и3 ѓзъ вaшей поги1бели посмэю1сz, порaдуюсz же, є3гдA пріи1детъ вaмъ пaгуба,
26
За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах;
27
и3 є3гдA пріи1детъ на вы2 внезaпу мzтeжъ, низвращeніе же под0бно бyри пріи1детъ, и3ли2 є3гдA пріи1детъ вaмъ печaль и3 градоразорeніе, и3ли2 є3гдA нaйдетъ на вы2 пaгуба.
27
коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява.
28
Бyдетъ бо є3гдA призовeте мS, ѓзъ же не послyшаю вaсъ: взhщутъ менE ѕлjи и3 не њбрsщутъ.
28
Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене.
29
Возненави1дэша бо премyдрость, словесe же гDнz не пріsша:
29
За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього,
30
нижE хотёша внимaти мои6мъ совётwмъ, ругaхусz же мои6мъ њбличeніємъ.
30
не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої;
31
Тёмже снэдsтъ свои1хъ путjй плоды2 и3 своегw2 нечeстіz насhтzтсz:
31
за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх.
32
и4бо, занE њби1дэша младeнцєвъ, ўбіeни бyдутъ, и3 и3стzзaніе нечести6выz погуби1тъ.
32
Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх,
33
Менe же слyшаzй всели1тсz на ўповaніи и3 почjетъ без8 стрaха t всsкагw ѕлA.
33
а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла».