Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сhнъ бlгоразyмный послушли1въ nтцY, сhнъ же непокорли1вый въ поги1бель.
1
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
2
T плодHвъ прaвды снёсть бlгjй: дyшы же беззак0нныхъ погибaютъ безврeменнw.
2
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
3
И$же храни1тъ сво‰ ўстA, соблюдaетъ свою2 дyшу: продeрзивый же ўстнaма ўстраши1тъ себE.
3
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
4
Въ п0хотехъ є4сть всsкъ прaздный: рyки же мyжественныхъ въ прилэжaніи.
4
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
5
СловесE непрaведна ненави1дитъ првdникъ: нечести1вый же стыди1тсz и3 не воз8имётъ дерзновeніz.
5
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
6
Прaвда храни1тъ неѕлHбивыz: нечести6выz же ѕлы6 твори1тъ грёхъ.
6
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
7
Сyть богатsще себE, ничесHже и3мyще: и3 сyть смирsющесz во мн0зэ богaтствэ.
7
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
8
И#збавлeніе мyжа души2 своE є3мY богaтство: ни1щій же не терпи1тъ прещeніz.
8
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
9
Свётъ првdнымъ всегдA, свётъ же нечести1выхъ ўгасaетъ: дyши льсти6выz заблуждaютъ во грэсёхъ, првdніи же щeдрzтъ и3 ми1луютъ.
9
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
10
Ѕлhй съ досаждeніемъ твори1тъ ѕл†z: себe же знaющіи премyдри (сyть).
10
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
11
И#мёніе поспэшaемо со беззак0ніемъ ўмaлено бывaетъ, собирazй же себЁ со бlгочeстіемъ и3зwби1лствовати бyдетъ: првdный щeдритъ и3 даeтъ.
11
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
12
Лyчше начинazй помогaти сeрдцемъ њбэщaющагw и3 въ надeжду ведyщагw: дрeво бо жи1зни желaніе д0брое.
12
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
13
И$же презирaетъ вeщь, презрёнъ бyдетъ t неS: ґ боsйсz зaповэди, сeй здрaвствуетъ.
13
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
14
Сhну лукaвому ничт0же є4сть блaго: рабy же мyдру благопоспBшна бyдутъ дэлA, и3 и3спрaвитсz пyть є3гw2.
14
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
15
Зак0нъ мyдрому и3ст0чникъ жи1зни: безyмный же t сёти ќмретъ.
15
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
16
Рaзумъ бlгъ даeтъ блгdть: разумёти же зак0нъ, мhсли є4сть благjz: путіe же презирaющихъ въ поги1бели.
16
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
17
Всsкъ хи1трый твори1тъ съ рaзумомъ, безyмный же прострeтъ свою2 ѕл0бу.
17
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
18
Цaрь дeрзостенъ впадeтъ во ѕл†z, вёстникъ же мyдръ и3збaвитъ є3го2.
18
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
19
НищетY и3 безчeстіе teмлетъ наказaніе: хранsй же њбличє1ніz прослaвитсz.
19
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
20
Жел†ніz бlгочести1выхъ наслаждaютъ дyшу, дэлa же нечести1выхъ далeче t рaзума.
20
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
21
Ходsй съ премyдрыми премyдръ бyдетъ, ходsй же съ безyмными познaнъ бyдетъ.
21
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
22
Согрэшaющихъ пости1гнутъ ѕл†z, првdныхъ же пости1гнутъ бlг†z.
22
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
23
Бlгъ мyжъ наслёдитъ сhны сынHвъ: сокр0вищствуетсz же првdнымъ богaтство нечести1выхъ.
23
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
24
Првdніи насладsтсz въ богaтствэ лBта мнHга: непрaведніи же поги1бнутъ вск0рэ.
24
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
25
И$же щади1тъ жeзлъ (св0й), ненави1дитъ сhна своего2: любsй же наказyетъ прилёжнw.
25
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
26
Првdный kдhй насыщaетъ дyшу свою2: дyшы же нечести1выхъ ск{дны.
26
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.