Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
М{дрыz жєны2 создaша д0мы: безyмнаz же раскопA рукaма свои1ма.
1
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2
Ходsй прaвw бои1тсz гDа: развращazй же пути6 сво‰ њбезчeститсz.
2
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3
И#з8 ќстъ безyмныхъ жeзлъ досаждeніz: ўстнё же мyдрыхъ хранsтъ |.
3
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4
И#дёже нёсть волHвъ, ћсли чи6сты: ґ и3дёже жи6та мнHга, ћвна волY крёпость.
4
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5
Свидётель вёренъ не лжeтъ: разжизaетъ же лHжнаz свидётель непрaведенъ.
5
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6
Взhщеши премyдрости ў ѕлhхъ, и3 не њбрsщеши: чyвство же ў мyдрыхъ ўд0бно.
6
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7
Вс‰ проти6вна (сyть) мyжеви безyмну: nрyжіе же чyвствіz ўстнЁ прем{дры.
7
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8
Премyдрость ковaрныхъ ўразумёетъ пути6 и4хъ: бyйство же безyмныхъ въ заблуждeніи.
8
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
9
Д0мове беззак0нныхъ трeбуютъ њчищeніz, д0мове же првdныхъ пріsтни.
9
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
10
Сeрдце мyжа чyвственно печaль души2 є3гw2: є3гдa же весели1тсz, не примэшaетсz досаждeнію.
10
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11
Д0мове нечести1выхъ и3счeзнутъ, селє1ніz же прaвw творsщихъ пребyдутъ.
11
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12
Е$сть пyть, и4же мни1тсz человёкwмъ прaвъ бhти, послBднzz же є3гw2 прих0дzтъ во дно2 ѓда.
12
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
13
Ко весeліємъ не примэшавaетсz печaль: послBднzz же рaдости въ плaчь прих0дzтъ.
13
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14
Путjй свои1хъ насhтитсz дерзосeрдый, t размышлeній же свои1хъ мyжъ блaгъ.
14
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
15
Неѕл0бивый вёру є4млетъ всsкому словеси2, ковaрный же прих0дитъ въ раскazніе.
15
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16
Премyдръ ўбоsвсz ўклони1тсz t ѕлA, безyмный же на себE надёzвсz смэшавaетсz со беззак0ннымъ.
16
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17
Nстроsростный без8 совёта твори1тъ, мyжъ же мyдрый мнHгаz терпи1тъ.
17
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18
Раздэлsютъ безyмніи ѕл0бу, ковaрніи же ўдержaтъ чyвство.
18
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19
Поп0лзнутсz ѕлjи пред8 бlги1ми, и3 нечести1віи послyжатъ пред8 двeрьми првdныхъ.
19
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
20
Дрyзіе возненави1дzтъ другHвъ ўб0гихъ: дрyзіе же богaтыхъ мн0зи.
20
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21
Безчeстzй ўбHгіz согрэшaетъ, ми1луzй же ни1щыz бlжeнъ.
21
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22
Заблуждaющіи (непрaвєдницы) дёлаютъ ѕл†z, млcть же и3 и4стину дёлаютъ бlгjи. Не вёдzтъ млcти и3 вёры дёлателіе ѕлhхъ: ми1лwстыни же и3 вBры ў дёлателей бlги1хъ.
22
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23
Во всsцэмъ пекyщемсz є4сть и3з8oби1ліе: любослaстный же и3 безпечaльный въ скyдости бyдетъ.
23
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24
Вэнeцъ премyдрыхъ богaтство и4хъ, житіe же безyмныхъ ѕло2.
24
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25
И#збaвитъ t ѕлhхъ дyшу свидётель вёренъ, разжизaетъ же лжи6ваz лeстный.
25
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26
Во стрaсэ гDни ўповaніе крёпости, чaдwмъ же свои6мъ њстaвитъ ўтверждeніе (ми1ра).
26
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27
Стрaхъ гDень и3ст0чникъ жи1зни, твори1тъ же ўкланsтисz t сёти смeртныz.
27
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28
Во мн0зэ kзhцэ слaва царю2: во њскудёніи же лю1дстэ сокрушeніе си1льному.
28
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29
Долготерпэли1въ мyжъ мн0гъ въ рaзумэ, малодyшный же крёпкw безyменъ.
29
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30
Кр0ткій мyжъ сeрдцу врaчь: м0ль же костeмъ сeрдце чyвственно.
30
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
31
Њклеветazй ўб0гаго раздражaетъ сотв0ршаго и5, почитazй же є3го2 ми1луетъ ни1щаго.
31
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32
Во ѕл0бэ своeй tри1нетсz нечести1вый: надёzйжесz на гDа свои1мъ препод0біемъ прaведенъ.
32
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33
Въ сeрдцы блaзэ мyжа почjетъ премyдрость, въ сeрдцы же безyмныхъ не познавaетсz.
33
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34
Прaвда возвышaетъ kзhкъ: ўмалsютъ же племенA грэси2.
34
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
35
Пріsтенъ царeви слугA разyмный, свои1мъ же благоwбращeніемъ teмлетъ безчeстіе.
35
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.