Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Гнёвъ губи1тъ и3 раз{мныz: tвётъ же смирeнъ tвращaетъ ћрость, ґ сл0во жeстоко возвизaетъ гнёвы.
1
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
2
Љзhкъ мyдрыхъ дHбраz свёсть: ўстa же безyмныхъ возвэщaютъ ѕл†z.
2
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
3
На всsцэмъ мёстэ џчи гDни сматрsютъ ѕлы6z же и3 благ‡z.
3
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
4
И#сцэлeніе љзhка дрeво жи1зни: хранsй же є3го2 и3сп0лнитсz дyха.
4
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
5
Безyмный ругaетсz наказaнію џтчу: хранsй же зaпwвэди хитрёйшій. Во мн0зэ прaвдэ крёпость мн0га: нечести1віи же t земли2 и3скоренsтсz.
5
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
6
Въ домёхъ првdныхъ крёпость мн0га: плодh же нечести1выхъ погибaютъ.
6
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
7
ЎстнЁ мyдрыхъ свzзyютсz чyвствомъ, сердцa же безyмныхъ не твє1рда.
7
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
8
Жє1ртвы нечести1выхъ мeрзость гDеви, њбёты же правоходsщихъ пріsтни є3мY.
8
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
9
Мeрзость гDеви путіE нечести1выхъ: гонsщыz же прaвду лю1битъ.
9
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10
Наказaніе неѕл0бивагw познавaетсz t мимоходsщихъ: ненави1дzщіи же њбличє1ніz скончавaютсz срaмнw.
10
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
11
Ѓдъ и3 пaгуба ћвна пред8 гDемъ, кaкw не и3 сердцA человёкwвъ;
11
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
12
Не возлю1битъ ненакaзанный њбличaющихъ є3го2, съ мyдрыми же не побесёдуетъ.
12
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
13
Сeрдцу веселsщусz, лицE цвэтeтъ: въ печaлехъ же сyщу, сётуетъ.
13
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
14
Сeрдце прaвое и4щетъ чyвства: ўстa же ненакaзанныхъ ўразумёютъ ѕл†z.
14
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
15
На всsко врeмz џчи ѕлhхъ пріeмлютъ ѕл†z: д0бріи же безм0лвствуютъ пrнw.
15
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16
Лyчше части1ца мaлаz со стрaхомъ гDнимъ, нeжели сокрHвища вє1ліz без8 боsзни.
16
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
17
Лyчше ўчреждeніе t ѕeлій съ люб0вію и3 благодaтію, нeжели представлeніе телцє1въ со вражд0ю.
17
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
18
Мyжъ ћрый ўстроsетъ бр†ни, долготерпэли1вый же и3 бyдущую ўкрощaетъ. Терпэли1вый мyжъ ўгаси1тъ суды2, нечести1вый же воздвизaетъ пaче.
18
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
19
ПутіE прaздныхъ п0стлани тeрніемъ, мyжественныхъ же ўглaждени.
19
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
20
Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ раздражaетъ мaтерь свою2.
20
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
21
Несмhсленнагw стєзи2 ск{дны ўмA: мyжъ же разyменъ и3справлsz х0дитъ.
21
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
22
Tлагaютъ помышлє1ніz не чтyщіи с0нмищъ: въ сердцaхъ же совётныхъ пребывaетъ совётъ.
22
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
23
Не послyшаетъ ѕлhй є3гw2, нижE речeтъ полeзно что2 и3 добро2 џбщему.
23
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
24
ПутіE животA помышлє1ніz разyмнагw, да ўклони1всz t ѓда спасeтсz.
24
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
25
Д0мы досади1телей разорsетъ гDь, ўтверди1 же предёлъ вдови1цы.
25
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
26
Мeрзость гDеви п0мыслъ непрaведный, чи1стыхъ же глаг0лы чє1стны.
26
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
27
Губи1тъ себE мздои1мецъ, ненави1дzй же дарHвъ пріsтіz спасeтсz: ми1лостынzми и3 вёрами њчищaютсz грэси2, стрaхомъ же гDнимъ ўклонsетсz всsкъ t ѕлA.
27
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
28
СердцA првdныхъ поучaютсz вёрэ, ўстa же нечести1выхъ tвэщaютъ ѕл†z: пріsтни пред8 гDемъ путіE мужeй првdныхъ, и4миже и3 врази2 дрyзіе бывaютъ.
28
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
29
Далeче tстои1тъ бGъ t нечести1выхъ, моли1твы же првdныхъ послyшаетъ: лyчше мaлое пріsтіе со прaвдою, нeжели мнHга жи6та съ непрaвдою: сeрдце мyжа да мhслитъ првdнаz, да t бGа и3спрaвzтсz стwпы2 є3гw2.
29
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
30
Ви1дzщее џко дHбраz весели1тъ сeрдце, слaва же благaz ўтучнsетъ кHсти.
30
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
31
Слyшаzй њбличeній животA посредЁ премyдрыхъ водвори1тсz.
31
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
32
И$же tметaетъ наказaніе, ненави1дитъ себE: соблюдazй же њбличє1ніz лю1битъ свою2 дyшу.
32
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
33
Стрaхъ гDень наказaніе и3 премyдрость, и3 начaло слaвы tвэщaетъ є4й (,*пред8и1детъ же смирє1ннымъ слaва).
33
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.