Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Лyчше ўкрyхъ хлёба со слaстію въ ми1рэ, нeжели д0мъ и3сп0лненъ мн0гихъ благи1хъ и3 непрaведныхъ жeртвъ со брaнію.
1
Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
2
Рaбъ смhсленъ њбладaетъ влады6ки безyмными, въ брaтіихъ же раздэли1тъ (и3мёніе) на ч†сти.
2
Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
3
Ћкоже и3скушaетсz въ пещи2 сребро2 и3 злaто, тaкw и3збр†ннаz сердцA ў гDа.
3
Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь.
4
Ѕлhй послyшаетъ љзhка законопрестyпныхъ, првdный же не внимaетъ ўстнaмъ лжи6вымъ.
4
Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
5
Ругaйсz ўб0гому раздражaетъ сотв0ршаго є3го2, рaдуzйсz же њ погибaющемъ не њбезвини1тсz: ми1луzй же поми1лованъ бyдетъ.
5
Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
6
Вэнeцъ стaрыхъ ч†да ч†дъ: похвалa же чaдомъ nтцы2 и4хъ. Вёрному вeсь мjръ богaтство, невёрному же нижE пёнzзь.
6
Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.]
7
Неприли6чны сyть безyмному ўстнЁ вBрны, нижE првdному ўстнЁ лжи6вы.
7
Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві.
8
МздA благодaтей наказaніе ўпотреблsющымъ: и3 ѓможе ѓще њбрати1тсz, ўспёетъ.
8
Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
9
И$же таи1тъ њби6ды, и4щетъ любвE: ґ и4же ненави1дитъ скрывaти, разлучaетъ дрyги и3 дом†шніz.
9
Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
10
Сокрушaетъ прещeніе сeрдце мyдрагw: безyмный же біeмь не чyвствуетъ (рaнъ).
10
На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
11
ПрекослHвіz воздви1жетъ всsкъ ѕлhй: гDь же ѓгGла неми1лостива п0слетъ нaнь.
11
Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
12
Впадeтъ попечeніе мyжу смhсленну: безyмніи же размышлsютъ ѕл†z.
12
Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
13
И$же воздаeтъ ѕл†z за бlг†z, не подви1гнутсz ѕл†z и3з8 д0му є3гw2.
13
Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
14
Влaсть даeтъ словесє1мъ начaло прaвды: предводи1телствуетъ же скyдости прS и3 брaнь.
14
Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
15
И$же сyдитъ првdнаго непрaведнымъ, непрaведнаго же првdнымъ, нечи1стъ и3 мeрзокъ ў гDа.
15
Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом.
16
Вскyю бsше и3мёніе безyмному; стzжaти бо премyдрости безсeрдый не м0жетъ. И$же выс0къ твори1тъ св0й д0мъ, и4щетъ сокрушeніz: њстроптэвazй же ўчи1тисz впадeтъ во ѕл†z.
16
До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
17
На всsко врeмz дрyгъ да бyдетъ тебЁ, брaтіz же въ нyждахъ полeзни да бyдутъ: сегH бо рaди раждaютсz.
17
Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
18
Мyжъ безyменъ плeщетъ и3 рaдуетсz себЁ, ћкоже поручazйсz и3спорyчитъ дрyга своего2, на свои1хъ же ўстнaхъ џгнь сокр0вищствуетъ.
18
Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
19
Грэхолю1бецъ рaдуетсz свaрwмъ, ґ жестокосeрдый не ўсрsщетъ благи1хъ.
19
Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
20
Мyжъ ўдобопрел0жный љзhкомъ впадeтъ во ѕл†z: сeрдце же безyмнагw болёзнь стzжaвшему є5.
20
Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21
Не весели1тсz nтeцъ њ сhнэ ненакaзаннэмъ: сhнъ же мyдръ весели1тъ мaтерь свою2.
21
Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
22
Сeрдце веселsщесz бlгоимётисz твори1тъ: мyжу же печaльну засhшутъ кHсти.
22
Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
23
Пріeмлющему дaры непрaведнw въ нBдра не пред8успэвaютъ путіE: нечести1вый же ўкланsетъ пути6 прaвды.
23
Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
24
ЛицE разyмно мyжа премyдра, џчи же безyмнагw на концёхъ земли2.
24
Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі.
25
Гнёвъ nтцY сhнъ безyменъ, и3 болёзнь р0ждшей є3го2.
25
Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
26
Тщєты2 твори1ти мyжу првdну не добро2, нижE препод0бно навётовати властeмъ прaвєднымъ.
26
Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
27
И$же щади1тъ глаг0лъ произнести2 жeстокъ, разyменъ: долготерпэли1вый же мyжъ премyдръ, лyчше и4щущагw наyки.
27
Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
28
Несмhсленному вопроси1вшу њ мyдрости, мyдрость вмэни1тсz: нёма же кто2 себE твори1тъ, возмни1тсz разyменъ бhти.
28
І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим.