Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Не хвали1сz њ ќтріи, не вёси бо, что2 роди1тъ (дeнь) находsй.
1
Не хвалися завтрашнім днем, тому що не знаєш, що народить той день.
2
Да хвaлитъ тS и4скренній, ґ не тво‰ ўстA, чуждjй, ґ не твои2 ўстнЁ.
2
Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, — чужий, а не язик твій.
3
Тsжкw кaмень и3 неудобон0снw пес0къ, гнёвъ же безyмнагw тsжшій nбоегw2.
3
Важкий камінь, вагомий і пісок; але гнів дурня важчий за них обох.
4
Безми1лостивна ћрость и3 џстръ гнёвъ, но ничт0же постои1тъ рeвности.
4
Жорстокий гнів, неприборкна лють; але хто устоїть проти ревнощів?
5
Лyчше њбличє1ніz tкровє1нна тaйныz любвE.
5
Краще відкрите викривання, ніж прихована любов.
6
Достовёрнэе сyть ћзвы дрyга, нeжели вHльнаz лобз†ніz врагA.
6
Щирі докори від того, хто любить, і неправдиві поцілунки ненависника.
7
ДушA въ сhтости сyщи с0тамъ ругaетсz: души1 же нищeтнэй и3 гHрькаz сл†дка kвлsютсz.
7
Сита душа зневажає і стільник, а голодній душі все гірке солодке.
8
Ћкоже є3гдA пти1ца tлети1тъ t гнэздA своегw2, тaкw человёкъ порабощaетсz, є3гдA ўстрани1тсz t свои1хъ мёстъ.
8
Як птах, який залишив гніздо своє, так людина, яка залишила місце своє.
9
МЂры и3 він0мъ и3 fmмі†мы красyетсz сeрдце, растерзавaетжесz t бёдъ душA.
9
Масті і пахощі радують серце; так солодкий усякому друг сердечною порадою своєю.
10
Дрyга твоегw2 и3ли2 дрyга џтча не њставлsй: въ д0мъ же брaта своегw2 не вни1ди неблагополyчнw: лyчше дрyгъ бли1з8, нeже брaтъ далeче живhй.
10
Не залишай друга твого і друга батька твого, і в дім брата твого не ходи в день нещастя твого: краще сусід поблизу, ніж брат далеко.
11
Мyдръ бyди, сhне, да весели1тсz сeрдце твоE, и3 tврати2 t себє2 понHслива словесA.
11
Будь мудрий, сину мій, і радуй серце моє; і я буду мати, що відповідати тому, хто лихословить мене.
12
Хи1трый ѕлы6мъ находsщымъ ўкрывaетсz: безyмніи же нашeдше тщетY пострaждутъ.
12
Розсудливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть уперед і караються.
13
Tими2 ри1зу є3гw2, прeйде бо досади1тель, и4же чужд†z погублsетъ.
13
Візьми у нього одяг його, тому що він ручився за чужого, і за стороннього візьми від нього заставу.
14
И$же ѓще благослови1тъ дрyга ќтрw вeліимъ глaсомъ, t кленyщагw ни чи1мже рaзнствовати возмни1тсz.
14
Хто голосно хвалить друга свого з раннього ранку, того вважатимуть за лихомовця.
15
К†пли и3згонsютъ человёка въ дeнь зи1менъ и3з8 д0му є3гw2, тaкw и3 женA клеветли1ваz и3з8 своегw2 д0му.
15
Безперестанний капіж у дощовий день і сварлива дружина — рівні:
16
Сёверъ жeстокъ вётръ, и4менемъ же пріsтенъ нарицaетсz.
16
хто хоче приховати її, той хоче приховати вітер і масть у правій руці своїй, що дає знати про себе.
17
Желёзо желёза њстри1тъ: мyжъ же поwщрsетъ лицE дрyжне.
17
Як залізо гострить залізо, так людина гострить погляд друга свого.
18
И$же насаждaетъ смок0вницу, снёсть плоды2 є3S: ґ и4же храни1тъ г0спода своего2, чeстенъ бyдетъ.
18
Хто стереже смоковницю, той буде їсти плоди її; і хто береже господаря свого, той буде в шані.
19
Ћкоже сyть неподHбна ли1ца ли1цамъ, си1це нижE сердцA человёкwвъ.
19
Як у воді лице — до лиця, так серце людини — до людини.
20
Ѓдъ и3 поги1бель не насыщaютсz: тaкожде и3 џчи человёчестіи несhти. Мeрзость гDеви ўтверждazй џчи, и3 ненакaзанніи невоздeржни љзhкомъ.
20
Пекло й Аваддон — ненаситні; так ненаситні й очі людські. [Мерзота перед Господом той, хто зухвало піднімає очі, і нерозумні нестримані на язик.]
21
И#скушeніе сребрY и3 злaту раздежeніе: мyжъ же и3скушaетсz ўсты6 хвaлzщихъ є3го2. Сeрдце беззак0нника взыскyетъ ѕл†z, сeрдце же прaво взыскyетъ рaзума.
21
Що плавильня — для срібла, горно — для золота, те для людини вуста, які хвалять її. [Серце беззаконника шукає зла, серце ж праведне шукає знання.]
22
Ѓще біeши безyмнаго посредЁ с0нмища срамлsz є3го2, не tи1меши безyміz є3гw2.
22
Товчи нерозумного, як зерно у ступі, не відокремиться від нього глупота його.
23
Разyмнэ разумэвaй дyши стaда твоегw2, и3 да пристaвиши сeрдце твоE ко твои6мъ стадaмъ.
23
Добре спостерігай за худобою твоєю, май піклування про стада;
24
Ћкw не во вёкъ мyжеви держaва и3 крёпость, нижE предаeтъ t р0да въ р0дъ.
24
тому що багатство не навіки, та й влада хіба з роду в рід?
25
Прилэжи2 њ ѕлaцэхъ сyщихъ на п0ли и3 пожнeши травY, и3 собирaй сёно наг0рное,
25
Проростає трава, і з’являється зелень, і збирають гірські трави.
26
да и4маши џвцы на њдэsніе: почитaй п0ле, да бyдутъ ти2 ѓгнцы.
26
Вівці — на одяг тобі, і козли — на купівлю поля.
27
Сhне, t менє2 и4маши рэчє1ніz крBпка въ жи1знь твою2 и3 въ жи1знь твои1хъ служи1телей.
27
І достатньо козячого молока на їжу тобі, на їжу домашнім твоїм і на споживу служницям твоїм.