Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Ґллилyіа, Rе7.
Алилуя.
1
И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
1
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
2
Кто2 возглаг0летъ си6лы гDни, слы6шаны сотвори1тъ вс‰ хвалы6 є3гw2;
2
Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?
3
Бlжeни хранsщіи сyдъ и3 творsщіи прaвду во всsкое врeмz.
3
Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.
4
Помzни2 нaсъ, гDи, во бlговолeніи людjй твои1хъ, посэти2 нaсъ спcніемъ твои1мъ,
4
Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,
5
ви1дэти во блaгости и3збр†нныz тво‰, возвесели1тисz въ весeліи kзhка твоегw2, хвали1тисz съ достоsніемъ твои1мъ.
5
щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.
6
Согрэши1хомъ со nтцы6 нaшими, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ:
6
Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.
7
nтцы2 нaши во є3гЂптэ не разумёша чудeсъ твои1хъ, ни помzнyша мн0жества млcти твоеS: и3 преwгорчи1ша восходsще въ чермн0е м0ре.
7
Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.
8
И# сп7сE и5хъ и4мене своегw2 рaди, сказaти си1лу свою2:
8
Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.
9
и3 запрети2 чермн0му м0рю, и3 и3зсsче: и3 настaви [преведE] | въ бeзднэ ћкw въ пустhни.
9
І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.
10
И# сп7сE | и3з8 руки2 ненави1дzщихъ и3 и3збaви | и3з8 руки2 врагHвъ.
10
І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.
11
Покры2 водA стужaющыz и5мъ: ни є3ди1нъ t ни1хъ и3збhсть.
11
Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.
12
И# вёроваша словеси2 є3гw2 и3 воспёша хвалY є3гw2.
12
І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.
13
Ўскори1ша, забhша дэлA є3гw2, не стерпёша совёта є3гw2:
13
Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.
14
и3 похотёша желaнію въ пустhни и3 и3скуси1ша бGа въ безв0днэй.
14
Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.
15
И# дадE и5мъ прошeніе и4хъ, послA сhтость въ дyшы и4хъ.
15
Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.
16
И# прогнёваша мwmсeа въ станY, ґарHна с™aго гDнz.
16
І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.
17
Tвeрзесz землS и3 пожрE даfaна и3 покры2 на с0нмищи ґвірHна:
17
Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.
18
и3 разжжeсz џгнь въ с0нмэ и4хъ, плaмень попали2 грёшники.
18
Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.
19
И# сотвори1ша телцA въ хwри1вэ и3 поклони1шасz и3стукaнному:
19
Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.
20
и3 и3змэни1ша слaву є3гw2 въ под0біе телцA kдyщагw травY.
20
Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.
21
И# забhша бGа сп7сaющаго и5хъ, сотв0ршаго вє1ліz во є3гЂптэ,
21
Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,
22
чудесA въ земли2 хaмовэ, стр†шнаz въ м0ри чермнёмъ.
22
дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.
23
И# речE потреби1ти и5хъ, ѓще не бы2 мwmсeй и3збрaнный є3гw2 стaлъ въ сокрушeніи пред8 ни1мъ, возврати1ти ћрость є3гw2, да не погуби1тъ и5хъ.
23
І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].
24
И# ўничижи1ша зeмлю желaнную, не ћша вёры словеси2 є3гw2:
24
І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;
25
и3 пороптaша въ селeніихъ свои1хъ, не ўслhшаша глaса гDнz.
25
Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.
26
И# воздви1же рyку свою2 на нS, низложи1ти | въ пустhни,
26
І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,
27
и3 низложи1ти сёмz и4хъ во kзhцэхъ, и3 расточи1ти | въ страны6.
27
розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.
28
И# причасти1шасz веельфегHру и3 снэд0ша жє1ртвы мeртвыхъ:
28
Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,
29
и3 раздражи1ша є3го2 въ начинaніихъ свои1хъ, и3 ўмн0жисz въ ни1хъ падeніе.
29
і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.
30
И# стA фінеeсъ и3 ўми1лостиви, и3 престA сёчь:
30
Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.
31
и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду, въ р0дъ и3 р0дъ до вёка.
31
І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.
32
И# прогнёваша є3го2 на водЁ прерэкaніz, и3 њѕл0бленъ бhсть мwmсeй и4хъ рaди:
32
І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,
33
ћкw преwгорчи1ша дyхъ є3гw2 и3 рaзнствова ўстнaма свои1ма.
33
бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.
34
Не потреби1ша kзhки, ±же речE гDь и5мъ.
34
Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
35
И# смэси1шасz во kзhцэхъ и3 навык0ша дэлHмъ и4хъ:
35
але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,
36
и3 пораб0таша и3стук†ннымъ и4хъ, и3 бhсть и5мъ въ соблaзнъ.
36
стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,
37
И# пожр0ша сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ бэсовHмъ,
37
приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;
38
и3 проліsша кр0вь непови1нную, кр0вь сынHвъ свои1хъ и3 дщeрей, ±же пожр0ша и3стук†ннымъ хана†нскимъ: и3 ўбіeна бhсть землS и4хъ кровьми2
38
проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;
39
и3 њскверни1сz въ дёлэхъ и4хъ: и3 соблуди1ша въ начинaніихъ свои1хъ.
39
осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.
40
И# разгнёвасz ћростію гDь на лю1ди сво‰ и3 њмерзи2 достоsніе своE:
40
Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.
41
и3 предадE | въ рyки врагHвъ, и3 њбладaша и4ми ненави1дzщіи и5хъ.
41
і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.
42
И# стужи1ша и5мъ врази2 и4хъ: и3 смири1шасz под8 рукaми и4хъ.
42
Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.
43
Мн0жицею и3збaви |: тjи же преwгорчи1ша є3го2 совётомъ свои1мъ, и3 смири1шасz въ беззак0ніихъ свои1хъ.
43
Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.
44
И# ви1дэ гDь, внегдA скорбёти и5мъ, внегдA ўслhшаше молeніе и4хъ:
44
Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.
45
и3 помzнY завётъ св0й, и3 раскazсz по мн0жеству млcти своеS:
45
Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.
46
и3 дадE | въ щедрHты пред8 всёми плэни1вшими |.
46
І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.
47
Сп7си1 ны, гDи, б9е нaшъ, и3 собери1 ны t kзы6къ, и3сповёдатисz и4мени твоемY с™0му, хвали1тисz во хвалЁ твоeй.
47
Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.
48
Блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ t вёка и3 до вёка. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди, бyди.
48
Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!
1001
Слaва:
Слава…