0

Пёснь степeней, Rf7‹.

Пісня ступенів.

¹

Ко гDу, внегдA скорбёти ми2, воззвaхъ, и3 ўслhша мS.

¹

До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене.

²

ГDи, и3збaви дyшу мою2 t ўстeнъ непрaведныхъ и3 t љзhка льсти1ва.

²

Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого.

³

Что2 дaстсz тебЁ, и3ли2 что2 приложи1тсz тебЁ къ љзhку льсти1ву;

³

Що дасть Тобі або що додасть Тобі язик зрадливий?

⁴

Стрёлы си1льнагw и3з8wщрє1ны, со ќгльми пустhнными.

⁴

Він — як гострі стріли сильного з палаючим вугіллям, що спустошує.

⁵

Ўвы2 мнЁ, ћкw пришeлствіе моE продолжи1сz, всели1хсz съ селє1ніи кидaрскими:

⁵

Горе мені, що я перебуваю у Мосоха, живу біля шатрів кидарських.

⁶

мн0гw пришeлствова душA моS: съ ненави1дzщими ми1ра бёхъ ми1ренъ:

⁶

Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру.

⁷

є3гдA глаг0лахъ и5мъ, борsху мS тyне.

⁷

Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини.