0

Столпописaніе, дв7ду, е7‹.

Пісня Давида.

¹

Сохрани1 мz, гDи, ћкw на тS ўповaхъ.

¹

Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся.

²

Рёхъ гDеви: гDь м0й є3си2 ты2, ћкw благи1хъ мои1хъ не трeбуеши.

²

Я сказав Господу: «Ти Господь мій! Блага мої Тобі не потрібні».

³

С™ы6мъ, и5же сyть на земли2 є3гw2, ўдиви2 гDь вс‰ хотBніz сво‰ въ ни1хъ.

³

Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них.

⁴

Ўмн0жишасz нeмwщи и4хъ, по си1хъ ўскори1ша: не соберY соб0ры и4хъ t кровeй, ни помzнy же и3мeнъ и4хъ ўстнaма мои1ма.

⁴

Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їхніх устами моїми.

⁵

ГDь чaсть достоsніz моегw2 и3 чaши моеS: ты2 є3си2 ўстроszй достоsніе моE мнЁ.

⁵

Господь — частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя.

⁶

Ќжz напад0ша ми2 въ держaвныхъ мои1хъ: и4бо достоsніе моE держaвно є4сть мнЁ.

⁶

Межі мої пролягли в кращих місцях, спадок мій приємний для мене.

⁷

Благословлю2 гDа вразуми1вшаго мS: є3щe же и3 до н0щи наказaша мS ўтрHбы мо‰.

⁷

Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє.

⁸

Предзрёхъ гDа предо мн0ю вhну, ћкw њдеснyю менє2 є4сть, да не подви1жусz.

⁸

Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся.

⁹

Сегw2 рaди возвесели1сz сeрдце моE, и3 возрaдовасz љзhкъ м0й: є3щe же и3 пл0ть моS всели1тсz на ўповaніи.

⁹

Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії,

¹⁰

Ћкw не њстaвиши дyшу мою2 во ѓдэ, нижE дaси прпdбному твоемY ви1дэти и3стлёніz.

¹⁰

що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління.

¹¹

Сказaлъ ми2 є3си2 пути6 животA: и3сп0лниши мS весeліz съ лицeмъ твои1мъ: красотA [слaдость] въ десни1цэ твоeй въ конeцъ.

¹¹

Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне.