Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹.
1
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18.
2
НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.
2
Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь.
3
Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ.
3
День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум.
4
Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ.
4
Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх.
5
Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE:
5
Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́;
6
и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть.
6
і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь.
7
T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2.
7
От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́.
8
Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы.
8
Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці.
9
Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи.
9
Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі.
10
Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ,
10
Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі,
11
вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та.
11
вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та.
12
И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го.
12
І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го.
13
Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS,
13
Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я,
14
и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка.
14
і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка.
15
И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й.
15
І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой.