Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹.
1
Начальнику хору. Псалом Давида.
2
НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.
2
Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
3
Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ.
3
День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.
4
Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ.
4
Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.
5
Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE:
5
По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,
6
и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть.
6
і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.
7
T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2.
7
Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.
8
Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы.
8
Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.
9
Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи.
9
Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.
10
Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ,
10
Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,
11
вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та.
11
дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.
12
И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го.
12
Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.
13
Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS,
13
Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.
14
и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка.
14
І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.
15
И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й.
15
Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.