Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Pал0мъ дв7ду, lд7.
Псалом Давида. (Пророчий).
1
Суди2, гDи, њби1дzщыz мS, побори2 борю1щыz мS.
1
Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.
2
Пріими2 nрyжіе и3 щи1тъ и3 востaни въ п0мощь мою2:
2
Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.
3
и3зсyни мeчь и3 заключи2 сопроти1въ гонsщихъ мS: рцы2 души2 моeй: спcніе твоE є4смь ѓзъ.
3
Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння».
4
Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2, да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz мhслzщіи ми2 ѕл†z.
4
Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.
5
Да бyдутъ ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, и3 ѓгGлъ гDень њскорблsz и5хъ:
5
Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.
6
да бyдетъ пyть и4хъ тмA и3 п0лзокъ, и3 ѓгGлъ гDень погонszй и5хъ:
6
Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.
7
ћкw тyне скрhша ми2 пaгубу сёти своеS, всyе поноси1ша души2 моeй.
7
Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.
8
Да пріи1детъ є3мY сёть, ю4же не вёсть, и3 лови1тва, ю4же скры2, да њбhметъ и5, и3 въ сёть да впадeтъ въ ню2.
8
Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.
9
Душa же моS возрaдуетсz њ гDэ, возвесели1тсz њ спcніи є3гw2.
9
А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.
10
Вс‰ кHсти мо‰ рекyтъ: гDи, гDи, кто2 под0бенъ тебЁ; и3збавлszй ни1ща и3з8 руки2 крёпльшихъ є3гw2, и3 ни1ща, и3 ўб0га t расхищaющихъ є3го2.
10
Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його».
11
Востaвше на мS свидётелє непрaведніи, ±же не вёдzхъ, вопрошaху мS.
11
Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.
12
Воздaша ми2 лук†ваz воз8 бlг†z, и3 безчaдіе души2 моeй.
12
Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.
13
Ѓзъ же, внегдA nни2 стужaху ми2, њблачaхсz во врeтище и3 смирsхъ пост0мъ дyшу мою2, и3 моли1тва моS въ нёдро моE возврати1тсz.
13
Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.
14
Ћкw бли1жнему, ћкw брaту нaшему, тaкw ўгождaхъ: ћкw плaчz и3 сётуz, тaкw смирsхсz.
14
Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.
15
И# на мS возвесели1шасz и3 собрaшасz: собрaшасz на мS р†ны, и3 не познaхъ: раздэли1шасz, и3 не ўмили1шасz.
15
А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;
16
И#скуси1ша мS, подражни1ша мS подражнeніемъ, поскрежетaша на мS зубы2 свои1ми.
16
спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.
17
ГDи, когдA ќзриши; ўстр0й дyшу мою2 t ѕлодёйства и4хъ, t лє1въ є3динор0дную мою2.
17
Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.
18
И#сповёмсz тебЁ въ цRкви мн0зэ, въ лю1дехъ тsжцэхъ восхвалю1 тz.
18
Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,
19
Да не возрaдуютсz њ мнЁ враждyющіи ми2 непрaведнw, ненави1дzщіи мS тyне и3 помизaющіи nчи1ма:
19
щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.
20
ћкw мнЁ ќбw ми6рнаz глаг0лаху, и3 на гнёвъ лє1сти помышлsху.
20
Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.
21
Разшири1ша на мS ўстA сво‰, рёша: блaгоже, блaгоже, ви1дэша џчи нaши.
21
Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші».
22
Ви1дэлъ є3си2, гDи, да не премолчи1ши: гDи, не tступи2 t менє2.
22
Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.
23
Востaни, гDи, и3 вонми2 судY моемY, б9е м0й и3 гDи м0й, на прю2 мою2.
23
Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!
24
Суди1 ми, гDи, по прaвдэ твоeй, гDи б9е м0й, и3 да не возрaдуютсz њ мнЁ.
24
Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.
25
Да не рекyтъ въ сердцaхъ свои1хъ: блaгоже, блaгоже души2 нaшей: нижE да рекyтъ: пожр0хомъ є3го2.
25
Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, [добре!] цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його».
26
Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz вкyпэ рaдующіисz ѕлHмъ мои6мъ: да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ велерёчующіи на мS.
26
Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.
27
Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz хотsщіи прaвды моеS: и3 да рекyтъ вhну, да возвели1читсz гDь, хотsщіи ми1ра рабY є3гw2.
27
І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!»
28
И# љзhкъ м0й поучи1тсz прaвдэ твоeй, вeсь дeнь хвалЁ твоeй.
28
А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.