Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Pал0мъ ґсaфу, м7f7.
Псалом Асафа.
1
БGъ богHвъ гDь гlа, и3 призвA зeмлю t востHкъ с0лнца до з†падъ.
1
Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.
2
T сіHна бlголёпіе красоты2 є3гw2:
2
Від Сиону велич краси Його.
3
бGъ ћвэ пріи1детъ, бGъ нaшъ, и3 не премолчи1тъ: џгнь пред8 ни1мъ возгори1тсz, и3 w4крестъ є3гw2 бyрz ѕёлна.
3
Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.
4
Призовeтъ нeбо свhше, и3 зeмлю, разсуди1ти лю1ди сво‰.
4
Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:
5
Собери1те є3мY прпdбныz є3гw2, завэщaющыz завётъ є3гw2 њ жeртвахъ.
5
«Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»
6
И# возвэстsтъ нб7сA прaвду є3гw2: ћкw бGъ судіS є4сть.
6
Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.
7
Ўслhшите, лю1діе мои2, и3 возгlю вaмъ, ї}лю, и3 засвидётелствую тебЁ: бGъ, бGъ тв0й є4смь ѓзъ.
7
«Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.
8
Не њ жeртвахъ твои1хъ њбличY тS, всесожжє1ніz же тво‰ предо мн0ю сyть вhну:
8
Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.
9
не пріимY t д0му твоегw2 телцє1въ, нижE t стaдъ твои1хъ козлHвъ.
9
Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,
10
Ћкw мои2 сyть вси2 ѕвёріе дубрaвніи, ск0ти въ горaхъ и3 вол0ве:
10
бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.
11
познaхъ вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 красотA сeлнаz со мн0ю є4сть.
11
Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.
12
Ѓще взaлчу, не рекY тебЁ: моs бо є4сть вселeннаz и3 и3сполнeніе є3S.
12
Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
13
Е#дA ћмъ мzсA ю4нча; и3ли2 кр0вь козлHвъ пію2;
13
Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?
14
Пожри2 бGови жeртву хвалы2 и3 воздaждь вhшнему моли6твы тво‰:
14
Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.
15
и3 призови1 мz въ дeнь ск0рби твоеS, и3 и3змy тz, и3 прослaвиши мS.
15
І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
16
Грёшнику же речE бGъ: вскyю ты2 повёдаеши њправд†ніz мо‰ и3 воспріeмлеши завётъ м0й ўсты2 твои1ми;
16
А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
17
Тh же возненави1дэлъ є3си2 наказaніе и3 tвeрглъ є3си2 словесA мо‰ вспsть.
17
Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.
18
Ѓще ви1дэлъ є3си2 тaтz, тeклъ є3си2 съ ни1мъ, и3 съ прелюбодёемъ ўчaстіе твоE полагaлъ є3си2:
18
Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.
19
ўстA тво‰ ўмн0жиша ѕл0бу, и3 љзhкъ тв0й сплетaше льщє1ніz:
19
Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.
20
сэдS на брaта твоего2 клеветaлъ є3си2 и3 на сhна мaтере твоеS полагaлъ є3си2 соблaзнъ.
20
Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
21
Сі‰ сотвори1лъ є3си2, и3 ўмолчaхъ, вознепщевaлъ є3си2 беззак0ніе, ћкw бyду тебЁ под0бенъ: њбличy тz и3 предстaвлю пред8 лицeмъ твои1мъ грэхи2 тво‰.
21
Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].
22
Разумёйте ќбw сі‰, забывaющіи бGа, да не когдA похи1титъ, и3 не бyдетъ и3збавлszй.
22
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.
23
Жeртва хвалы2 прослaвитъ мS, и3 тaмw пyть, и4мже kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.
23
Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє».