Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ конeцъ, въ пёснехъ рaзума, ґсaфу, pал0мъ, н7д7.
1
Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.
2
Внуши2, б9е, моли1тву мою2 и3 не прeзри молeніz моегw2:
2
Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого.
3
вонми1 ми и3 ўслhши мS: возскорбёхъ печaлію моeю [во и3скушeніи моeмъ], и3 смzт0хсz
3
Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї.
4
t глaса врaжіz и3 t стужeніz грёшнича: ћкw ўклони1ша на мS беззак0ніе и3 во гнёвэ враждовaху ми2.
4
І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців.
5
Сeрдце моE смzтeсz во мнЁ, и3 боsзнь смeрти нападE на мS:
5
Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене.
6
стрaхъ и3 трeпетъ пріи1де на мS, и3 покрh мz тмA.
6
Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене.
7
И# рёхъ: кто2 дaстъ ми2 крилB ћкw голуби6нэ; и3 полещY, и3 почjю.
7
Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене.
8
СE, ўдали1хсz бёгаz и3 водвори1хсz въ пустhни.
8
І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би.
9
Чazхъ бGа сп7сaющагw мS t малодyшіz и3 t бyри.
9
Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі.
10
Потопи2, гDи, и3 раздэли2 љзhки и4хъ: ћкw ви1дэхъ беззак0ніе и3 прерэкaніе во грaдэ.
10
Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті.
11
Днeмъ и3 н0щію њбhдетъ и5 по стэнaмъ є3гw2: беззак0ніе и3 трyдъ посредЁ є3гw2, и3 непрaвда:
11
Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда.
12
и3 не њскудЁ t ст0гнъ є3гw2 ли1хва и3 лeсть.
12
І не зникають з вулиць його насильство і зрада.
13
Ћкw ѓще бы врaгъ поноси1лъ ми2, претерпёлъ бhхъ ќбw: и3 ѓще бы ненави1дzй мS на мS велерёчевалъ, ўкрhлбыхсz t негw2.
13
Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього.
14
Тh же, человёче равнодyшне, владhко м0й и3 знaемый м0й,
14
Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій,
15
и4же кyпнw наслаждaлсz є3си2 со мн0ю брaшенъ: въ домY б9іи ходи1хомъ є3диномышлeніемъ.
15
з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили!
16
Да пріи1детъ же смeрть на нS, и3 да сни1дутъ во ѓдъ жи1ви: ћкw лукaвство въ жили1щихъ и4хъ, посредЁ и4хъ.
16
Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них.
17
Ѓзъ къ бGу воззвaхъ, и3 гDь ўслhша мS.
17
Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене.
18
Вeчеръ и3 заyтра и3 полyдне повёмъ и3 возвэщY, и3 ўслhшитъ глaсъ м0й.
18
Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій.
19
И#збaвитъ ми1ромъ дyшу мою2 t приближaющихсz мнЁ: ћкw во мн0зэ бsху со мн0ю.
19
Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене.
20
Ўслhшитъ бGъ, и3 смири1тъ | сhй прeжде вBкъ: нёсть бо и5мъ и3змэнeніz, ћкw не ўбоsшасz бGа.
20
Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога.
21
ПрострE рyку свою2 на воздаsніе: њскверни1ша завётъ є3гw2.
21
Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його.
22
Раздэли1шасz t гнёва лицA є3гw2, и3 прибли1жишасz сердцA и4хъ: ўмsкнуша словесA и4хъ пaче є3лeа, и3 т† сyть стрёлы.
22
Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли.
23
Возвeрзи на гDа печaль твою2, и3 т0й тS препитaетъ: не дaстъ въ вёкъ молвы2 првdнику.
23
Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.
24
Тh же, б9е, низведeши и5хъ въ студенeцъ и3стлёніz: мyжіе кровeй и3 льсти2 не преполовsтъ днjй свои1хъ. Ѓзъ же, гDи, ўповaю на тS.
24
Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.
1001
Слaва:
Слава…