¹

(За? о7f7.) Пavелъ, рaбъ ї}съ хrт0въ, звaнъ ґпcлъ, и3збрaнъ въ бlговёстіе б9іе,

¹

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, обраний для благовістя Божого,

²

є4же прeжде њбэщA прbрHки свои1ми въ писaніихъ с™hхъ,

²

яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх, у Писаннях святих,

³

њ сн7э своeмъ, бhвшемъ t сёмене дв7дова по пlти,

³

про Сина Свого, котрий народився від сімені Давидового по плоті

⁴

наречeннэмъ сн7э б9іи въ си1лэ, по д¦у с™hни, и3з8 воскrніz t мeртвыхъ, ї}са хrтA гDа нaшегw,

⁴

і відкрився Сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння з мертвих, — про Ісуса Христа Господа нашого,

⁵

и4мже пріsхомъ блгdть и3 ґпcлство въ послушaніе вёры во всёхъ kзhцэхъ, њ и4мени є3гw2,

⁵

через Якого ми одержали благодать і апостольство, щоб в ім’я Його підкоряти вірі всі народи,

⁶

въ ни1хже є3стE и3 вы2, звaни ї}су хrтY:

⁶

серед яких знаходитесь і ви, покликані Ісусом Христом, —

⁷

всBмъ сyщымъ въ ри1мэ возлю1блєннымъ бGу, зв†ннымъ с™ы6мъ: (За?.) блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw, и3 гDа ї}са хrтA.

⁷

усім, що перебувають у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

⁸

Пeрвое ќбw благодарю2 бGа моего2 ї}сомъ хrт0мъ њ всёхъ вaсъ, ћкw вёра вaша возвэщaетсz во всeмъ мjрэ:

⁸

Перш за все дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

⁹

свидётель бо ми2 є4сть бGъ, є3мyже служY дyхомъ мои1мъ во бlговэствовaніи сн7а є3гw2, ћкw безпрестaни пaмzть њ вaсъ творю2,

⁹

Свідок мені Бог, Якому служу духом моїм у благовістуванні Сина Його, — що безперестанно згадую про вас,

¹⁰

всегдA въ моли1твахъ мои1хъ молsсz, ѓще ќбw когдA поспёшенъ бyду в0лею б9іею пріити2 къ вaмъ:

¹⁰

завжди благаючи в молитвах моїх‚ щоб воля Божа посприяла коли-небудь прийти мені до вас‚

¹¹

желaю бо ви1дэти вaсъ, да нёкое подaмъ вaмъ даровaніе дух0вное, ко ўтверждeнію вaшему:

¹¹

бо я дуже бажаю побачити вас, щоб дати вам певний духовний дар для вашого утвердження,

¹²

сіe же є4сть, соутёшитисz въ вaсъ вёрою џбщею, вaшею же и3 моeю.

¹²

тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю.

¹³

Не хощy же не вёдэти вaмъ, брaтіе, ћкw мн0жицею восхотёхъ пріити2 къ вaмъ, и3 возбранeнъ бhхъ досeлэ, да нёкій пл0дъ и3мёю и3 въ вaсъ, ћкоже и3 въ пр0чихъ kзhцэхъ.

¹³

Hе хочу, браття, від вас таїти, що я багаторазово намагався прийти до вас‚ та досі зустрічав перешкоди, щоб мати який-небудь плід і у вас, як і в інших народів.

¹⁴

Е$ллинwмъ же и3 вaрвавwмъ, м{дрымъ же и3 нераз{мнымъ д0лженъ є4смь:

¹⁴

Я заборгував еллінам і варварам, мудрецям і неукам.

¹⁵

тaкw є4сть, є4же по моемY ўсeрдію и3 вaмъ сyщымъ въ ри1мэ благовэсти1ти.

¹⁵

Отже, щодо мене, я готовий благовістити і вам, що знаходитесь у Римі.

¹⁶

Не стыжyсz бо бlговэствовaніемъ хrт0вымъ: си1ла бо б9іz є4сть во спcніе всsкому вёрующему, їудeови же прeжде и3 є4ллину.

¹⁶

Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння всякому віруючому, спочатку юдею, потім і еллінові.

¹⁷

Прaвда бо б9іz въ нeмъ kвлsетсz t вёры въ вёру, ћкоже є4сть пи1сано: првdный же t вёры жи1въ бyдетъ.

¹⁷

У ньому відкривається правда Божа з віри у віру, як написано: «Праведний вірою живий буде».

¹⁸

(За? п7.) Tкрывaетсz бо гнёвъ б9ій съ нб7сE на всsкое нечeстіе и3 непрaвду человёкwвъ, содержaщихъ и4стину въ непрaвдэ:

¹⁸

Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою.

¹⁹

занE разyмное б9іе [є4же возм0жно разумёти њ бз7э] ћвэ є4сть въ ни1хъ, бGъ бо kви1лъ є4сть и5мъ:

¹⁹

Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм.

²⁰

неви6димаz бо є3гw2, t создaніz мjра творeньми помышлsєма, ви6дима сyть, и3 пrносyщнаz си1ла є3гw2 и3 бжcтво2, во є4же бhти и5мъ без8tвBтнымъ.

²⁰

Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання.

²¹

Занeже разумёвше бGа, не ћкw бGа прослaвиша и3ли2 благодари1ша, но њсуети1шасz помышлє1ніи св0ими, и3 њмрачи1сz неразyмное и4хъ сeрдце:

²¹

А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце;

²²

глаг0лющесz бhти мyдри, њб8юродёша,

²²

називаючи себе мудрими, збожеволіли

²³

и3 и3змэни1ша слaву нетлённагw бGа въ под0біе w4браза тлённа человёка и3 пти1цъ и3 четверонHгъ и3 г†дъ:

²³

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів, —

²⁴

тёмже и3 предадE и5хъ бGъ въ п0хотехъ сердeцъ и4хъ въ нечистотY, во є4же скверни1тисz тэлесє1мъ и4хъ въ себЁ самёхъ:

²⁴

тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх у нечистоту, щоб вони самі сквернили свої тіла.

²⁵

и5же премэни1ша и4стину б9ію во лжY, и3 почт0ша и3 послужи1ша твaри пaче творцA, и4же є4сть блгcвeнъ во вёки, ґми1нь.

²⁵

Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися, і служили тварі замість Творця, Який благословенний повіки, амінь.

²⁶

Сегw2 рaди предадE и5хъ бGъ въ стр†сти безчeстіz: и3 жєнh бо и4хъ и3змэни1ша є3стeственную под0бу въ през8естeственную:

²⁶

За це і віддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їхні замінили природне єднання на протиприродне;

²⁷

тaкожде и3 мyжіе, њстaвльше є3стeственную под0бу жeнска п0ла, разжег0шасz п0хотію своeю дрyгъ на дрyга, мyжи на мужeхъ стyдъ содэвaюще, и3 возмeздіе, є4же подобaше прeлести и4хъ, въ себЁ воспріeмлюще.

²⁷

так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю своєю один до одного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одержуючи в собі самих належну відплату за свій блуд.

²⁸

(За? п7№.) И# ћкоже не и3скуси1ша и3мёти бGа въ рaзумэ, (сегw2 рaди) предадE и5хъ бGъ въ неискyсенъ ќмъ, твори1ти неподHбнаz,

²⁸

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумі, то Бог віддав їх перекрученому розумові — чинити неподобства,

²⁹

и3сп0лненыхъ всsкіz непрaвды, блужeніz, лукaвства, лихоимaніz, ѕл0бы: и3сп0лненыхъ зaвисти, ўбjйства, рвeніz, льсти2, ѕлонрaвіz:

²⁹

так що вони сповнені всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповнені заздрости, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв,

³⁰

шепотники2, клеветники2, богомє1рзки, досади1тєли, велич†вы, гHрды, њбрэтaтєли ѕлhхъ, роди1телємъ непокори6вы,

³⁰

обмовники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовиті, винахідливі на зло, непокірні батькам,

³¹

нераз{мны, непримири1тєлны, нелюбHвны, неклzтвохрани1тєлны, неми1лwстивны.

³¹

безрозсудні, непримиренні, нелюбовні, клятвопорушні, немилостиві.

³²

Нёцыи же и3 њправдaніе б9іе разумёвше, ћкw такwвaz творsщіи дост0йни смeрти сyть, не т0чію сaми творsтъ, но и3 соизволsютъ творsщымъ.

³²

Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерти; однак не тільки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють.