Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(За? §д7.) И#ли2 не разумёете, брaтіе: вёдущымъ бо зак0нъ глаг0лю: ћкw зак0нъ њбладaетъ над8 человёкомъ, во є3ли1ко врeмz живeтъ;
1
Хіба ви не знаєте, браття [бо кажу тим, що знають закон], що закон має владу над людиною, доки вона живе.
2
И$бо мужaтаz женA жи1ву мyжу привsзана є4сть зак0номъ: ѓще ли же ќмретъ мyжъ є3S, разрэши1тсz t зак0на мyжескагw.
2
Заміжня жінка зв’язана законом із живим чоловіком; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону заміжжя.
3
Тёмже u5бо, жи1ву сyщу мyжу, прелюбодёйца бывaетъ, ѓще бyдетъ мyжеви и3н0му: ѓще ли ќмретъ мyжъ є3S, своб0дна є4сть t зак0на, не бhти є4й прелюбодёйцэ, бhвшей мyжу и3н0му.
3
Тому, якщо при живому чоловікові вийде за іншого, зветься перелюбницею; коли ж помре чоловік, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, вийшовши за іншого чоловіка.
4
Тёмже, брaтіе мо‰, и3 вы2 ўмр0сте зак0ну тёломъ хrт0вымъ, во є4же бhти вaмъ и3н0му, востaвшему и3з8 мeртвыхъ, да пл0дъ принесeмъ бGови.
4
Так і ви, браття мої, померли для закону через тіло Христове, щоб належати іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
5
Е#гдa бо бёхомъ во пл0ти, стр†сти грэхHвныz, ±же зак0номъ, дёйствоваху во ќдэхъ нaшихъ, во є4же пл0дъ твори1ти смeрти:
5
Бо, коли ми жили за плоттю, тоді пристрасті гріховні, виявлені законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти;
6
нн7э же ўпраздни1хомсz t зак0на, ўмeрше, и4мже держи1ми бёхомъ, ћкw раб0тати нaмъ (бGови) во њбновлeніи дyха, ґ не въ вeтхости пи1смене.
6
але тепер, коли ми померли для закону, яким були зв’язані, ми звільнилися від нього, щоб нам служити Богові в оновленні духу, а не за старою буквою.
7
Что2 u5бо речeмъ; зак0нъ ли грёхъ; Да не бyдетъ: но грэхA не знaхъ, т0чію зак0номъ: п0хоти же не вёдахъ, ѓще не бы2 зак0нъ глаг0лалъ: не пох0щеши.
7
Що ж скажемо? Hевже від закону гріх? Зовсім ні. Але я не пізнав гріх інакше, як через закон. Бо я не знав би і жадання, якби закон не говорив: «Hе пожадай».
8
Винy же пріeмъ грёхъ зaповэдію, содёла во мнЁ всsку п0хоть: без8 зак0на бо грёхъ мeртвъ є4сть.
8
Але гріх, узявши привід від заповіді, викликав у мені всяке жадання: бо без закону гріх мертвий.
9
Ѓзъ же живsхъ кромЁ зак0на и3ногдA: пришeдшей же зaповэди, грёхъ ќбw њживE,
9
Я жив колись без закону; але коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
10
ѓзъ же ўмр0хъ: и3 њбрётесz ми2 зaповэдь, ћже въ жив0тъ, сіS въ смeрть,
10
а я помер; отак заповідь, що мала бути для життя, послужила мені на смерть,
11
грёхъ бо винY пріeмъ зaповэдію, прельсти1 мz, и3 т0ю ўмертви1 мz.
11
тому що гріх, узявши привід від заповіді, звабив мене і нею умертвив.
12
Тёмже u5бо зак0нъ с™ъ, и3 зaповэдь с™а и3 првdна и3 бlгA.
12
Тому закон святий і заповідь свята, і праведна, і добра.
13
Бlг0е ли u5бо бhсть мнЁ смeрть; Да не бyдетъ: но грёхъ, да kви1тсz грёхъ, бlги1мъ ми2 содэвaz смeрть, да бyдетъ по премн0гу грёшенъ грёхъ зaповэдію.
13
Отже, невже те, що добре, стало для мене смертоносним? Зовсім ні. Але гріх виявив себе гріхом тому, що через добре спричиняє мені смерть; так що гріх стає вельми грішним завдяки заповіді.
14
(За? §е7.) Вёмы бо, ћкw зак0нъ дух0венъ є4сть: ѓзъ же пл0тzнъ є4смь, пр0данъ под8 грёхъ.
14
Бо ми знаємо, що закон духовний, а я плотський, проданий гріху.
15
Е$же бо содэвaю, не разумёю: не є4же бо хощY, сіE творю2, но є4же ненaвижду, то2 содёловаю.
15
Бо не розумію, що роблю: тому що не те роблю, що хочу, а що ненавиджу, те роблю.
16
Ѓще ли, є4же не хощY, сіE творю2, хвалю2 зак0нъ ћкw д0бръ,
16
Коли ж роблю те, чого не хочу, то згоджуюсь із законом, що він добрий,
17
нн7э же не ктомY ѓзъ сіE содэвaю, но живhй во мнЁ грёхъ.
17
а тому не я вже роблю те, а той гріх, що живе в мені.
18
Вёмъ бо, ћкw не живeтъ во мнЁ, си1рэчь во пл0ти моeй, д0брое: є4же бо хотёти прилежи1тъ ми2, ґ є4же содёzти д0брое, не њбрэтaю.
18
Бо знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добре; бо бажання добра є в мені, але щоб зробити таке, того не знаходжу.
19
Не є4же бо хощY д0брое, творю2, но є4же не хощY ѕл0е, сіE содэвaю.
19
Добра, якого хочу, не роблю, а зло, якого не хочу, роблю.
20
Ѓще ли, є4же не хощY ѓзъ, сіE творю2, ўжE не ѓзъ сіE творю2, но живhй во мнЁ грёхъ.
20
Якщо ж роблю те, чого не хочу, вже не я роблю те, але гріх, що живе в мені.
21
Њбрэтaю u5бо зак0нъ, хотsщу ми2 твори1ти д0брое, ћкw мнЁ ѕл0е прилежи1тъ.
21
Тож я знаходжу закон, що‚ коли хочу робити добро, лежить у мені зло.
22
Соуслаждaюсz бо зак0ну б9ію по внyтреннему человёку:
22
Бо за внутрішньою людиною знаходжу насолоду в законі Божому;
23
ви1жду же и4нъ зак0нъ во ќдэхъ мои1хъ, проти1ву вою1ющь зак0ну ўмA моегw2 и3 плэнsющь мS зак0номъ грэх0внымъ, сyщимъ во ќдэхъ мои1хъ.
23
але в членах моїх бачу інший закон, що протиборствує законові розуму мого і бере мене в полон закону гріховного, який перебуває в членах моїх.
24
Њкаsненъ ѓзъ человёкъ: кт0 мz и3збaвитъ t тёла смeрти сеS;
24
Бідна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерти?
25
Благодарю2 бGа моего2 ї}съ хrт0мъ гDемъ нaшимъ. Тёмже u5бо сaмъ ѓзъ ўм0мъ мои1мъ раб0таю зак0ну б9ію, пл0тію же зак0ну грэх0вному.
25
Дякую Богові моєму через Ісуса Христа, Господа нашого. Отже, той же самий я розумом моїм служу законові Божому, а тілом — законові гріха.