Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Блажeнъ мyжъ, и4же не поползнyсz ўстнaма свои1ма и3 не ўzзви1сz печaлію грэхA.
1
Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха.
2
Блажeнъ, є3мyже не зазрЁ душA є3гw2, и3 и4же не спадE t надeжды своеS.
2
Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї.
3
Мyжеви скуп0му не лёпо є4сть богaтство, и3 человёку зави1дливу на что2 и3мёніе;
3
Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій?
4
Собирazй t души2 своеS и3нBмъ собирaетъ, и3 во благи1хъ є3гw2 и3нjи насладsтсz.
4
Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші.
5
И$же себЁ ѕ0лъ, комY д0бръ бyдетъ; и3 не возвесели1тсz во и3мёніи своeмъ.
5
Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого.
6
Зави1дzщагw себЁ самомY нёсть ѕлёйша: и3 сіE воздаsніе ѕл0бы є3гw2.
6
Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її.
7
Ѓще и3 добро2 твори1тъ, въ забhтіи твори1тъ и3 на послёдокъ и3з8zви1тъ ѕл0бу свою2.
7
Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє.
8
Лукaвъ (є4сть) зави1дzй џкомъ, tвращazй лицE и3 презирazй дyшы.
8
Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами.
9
Џко лихои1мца не насыщaетсz чaсти, и3 њби1да лукaвагw и3зсушaетъ дyшу.
9
Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу.
10
Џко лукaво зави1дливо и3 њ хлёбэ, и3 на трапeзэ своeй скyдно.
10
Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість.
11
Чaдо, ћкоже и4маши, добро2 твори2 себЁ, и3 приношє1ніz гDеви дост0йнw приноси2:
11
Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось.
12
помzни2, ћкw смeрть не замeдлитъ, и3 завётъ ѓдовъ не покaзанъ ти2 бhсть.
12
Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі:
13
Прeжде нeже ќмреши ты2, добро2 твори2 дрyгу и3 по си1лэ твоeй простри2 и3 дaждь є3мY.
13
перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому.
14
Не лиши1сz t днE добрA, и3 чaсть желaніz блaга да не прeйдетъ тебE.
14
Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе.
15
Не и3нBмъ ли њстaвиши притzж†ніz тво‰ и3 труды2 тво‰, въ раздэлeніе жрeбіz;
15
Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом?
16
Дaждь и3 возми2, и3 њсвzти2 дyшу твою2:
16
Давай і приймай, і утішай душу твою,
17
ћкw нёсть во ѓдэ взыскaти слaдости.
17
бо у пеклі не можна знайти утіх.
18
Всsка пл0ть ћкw ри1за њбетшaетъ, завётъ бо t вёка: смeртію ќмреши.
18
Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш».
19
Ћкw ли1стъ расплощazсz на дрeвэ чaстэ, џвъ ќбw спaдаетъ, другjй же прозzбaетъ: тaкожде и3 р0дъ пл0ти и3 кр0ви, џвъ ќбw ўмирaетъ, џвъ же роди1тсz.
19
Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується.
20
Всsкое дёло гнію1щее и3зчезaетъ, и3 дёлаzй є5 съ ни1мъ tи1детъ.
20
Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею.
21
Блажeнъ мyжъ, и4же во премyдрости ќмретъ и3 и4же въ рaзумэ своeмъ поучaетсz с™hни:
21
Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому.
22
размышлszй пути6 є3S въ сeрдцы своeмъ, и3 въ сокровeнныхъ є3S ўразуми1тсz.
22
Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її.
23
И#зhди в8слёдъ є3S ћкw и3зслёдникъ и3 на путeхъ є3S присэди2.
23
Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її.
24
Приницazй сквозЁ nкHнца є3S и3 при двeрехъ є3S послyшаетъ.
24
Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її.
25
Њбитazй бли1з8 д0му є3S и3 вбіeтъ к0лъ въ стёны є3S, постaвитъ ски1нію свою2 вскрaй є3S и3 њбитaти бyдетъ во њби1тели благи1хъ,
25
Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ.
26
положи1тъ ч†да сво‰ въ покр0вэ є3S и3 под8 вётвьми є3S водвори1тсz,
26
Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її.
27
покрhетсz є4ю t зн0z и3 во слaвэ є3S њбитaти бyдетъ.
27
Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її.