¹

Не желaй ч†дъ мн0жества неключи1мыхъ, нижE весели1сz њ сынёхъ нечести1выхъ: є3гдA ўмн0жатсz, не весели1сz њ ни1хъ, ѓще нёсть стрaха гDнz съ ни1ми.

¹

Не бажай багато негідних дітей і не радій за синів нечестивих. Коли вони примножуються, не радій за них, якщо немає у них страху Господнього.

²

Не вёруй животY и4хъ и3 не належи2 на мн0жество и4хъ:

²

Не надійся на їх життя і не спирайся на їх кількість.

³

лyчше бо є3ди1нъ првdникъ, нeжели тhсzща (грBшникъ),

³

Краще один праведник, ніж тисяча грішників,

⁴

и3 ўмрeти безчaдному, нeжели и3мёти ч†да нечести6ва:

⁴

і краще померти бездітним, ніж мати дітей нечестивих,

⁵

t є3ди1нагw бо разyмна насели1тсz грaдъ, колёно же беззак0нныхъ запустёетъ.

⁵

бо від одного розумного населиться місто, а плем’я беззаконних спустіє.

⁶

МнHга сицев†z ви1дэ џко моE, и3 крBпльшаz си1хъ слhша ќхо моE.

⁶

Багато такого бачило око моє, і ще більше того чуло вухо моє.

⁷

Въ соб0рищи грёшныхъ возгори1тсz џгнь, и3 во kзhцэ непокори1вэ возгори1тсz гнёвъ.

⁷

У збіговиську грішників запалає вогонь, як і у народі непокірливому запалювався гнів.

⁸

Не ўмолeнъ бhсть (бGъ) њ дрeвнихъ и3споли1нэхъ, и5же tступи1ша крёпостію своeю:

⁸

Не умилостивився Він над древніми велетнями, які у надії на силу свою зробилися відступниками;

⁹

не пощадЁ њ жили1щи лHтовэ, и4миже возгнушaсz за гордhню и4хъ:

⁹

не пощадив тих, що жили в одному місці з Лотом, якими погребував за їхню гордість;

¹⁰

не поми1лова kзhка поги1бельнагw, вознeсшагwсz во грэсёхъ свои1хъ,

¹⁰

не помилував народу погибельного, який пишався гріхами своїми,

¹¹

и3 тaкw шeсть сHтъ тhсzщъ пэшцє1въ, сошeдшихсz въ жестосeрдіи своeмъ. И# ѓще бyдетъ є3ди1нъ жестоковhйный въ лю1дехъ, ди1вно є4сть сіE, ѓще непови1ненъ бyдетъ.

¹¹

так само як і шістсот тисяч чоловік, які об’єдналися у жорстокосерді своєму. І хоч би й один був непокірливий, було б дивно, якби він залишився непокараним;

¹²

Млcть бо и3 гнёвъ ў негw2, си1ленъ ўмолeнъ бhти и3 и3зліsти гнёвъ.

¹²

бо і милість і гнів — у владі Його: сильний Він помилувати і вилити гнів.

¹³

По мн0зэй млcти є3гw2, тaкw мн0го и3 њбличeніе є3гw2: мyжеви но дэлHмъ є3гw2 сyдитъ.

¹³

Як велика милість Його, так велике і викриття Його. Він судить людину за ділами її.

¹⁴

Не ўбэжи1тъ хищeніемъ грёшный, и3 терпёніе благовёрнагw не лишeно бyдетъ.

¹⁴

Не втече від Нього грішник з украденим, і терпіння благочестивого не залишиться марним.

¹⁵

Всsцэй ми1лостыни сотвори1тъ мёсто: кjйждо бо по дэлHмъ свои6мъ њбрsщетъ.

¹⁵

Усякій милостині Він дасть місце, кожен одержить за ділами своїми.

¹⁶

Не рцы2, ћкw t гDа скрhюсz, є3дA свhше кт0 мz помzнeтъ;

¹⁶

Не говори: «я сховаюся від Господа; невже з висоти хтось згадає про мене?

¹⁷

въ лю1дехъ мн0жайшихъ не воспомzнeнъ бyду, чт0 бо є4сть душA моS въ безчи1сленнэй твaри;

¹⁷

У великій кількості народу мене не помітять; бо що душа моя у безмежному створінні?

¹⁸

сE, нб7о и3 нб7о нб7сE б9іz, бeздна и3 землS посэщeніемъ є3гw2 подви1гнутсz:

¹⁸

Ось, небо і небо небес — Боже, безодня і земля коливаються від відвідання Його.

¹⁹

вкyпэ г0ры и3 њснов†ніz земли2, є3гдA воззри1тъ на нS, трeпетомъ стрzсyтсz,

¹⁹

Однаково ж трясуться від страху гори й основи землі, коли Він споглядає.

²⁰

и3 њ си1хъ не размhслитъ сeрдце:

²⁰

І цього не може зрозуміти серце;

²¹

и3 пути6 є3гw2 кто2 пости1гнетъ; и3 бyрю ю4же не ќзритъ человёкъ, мнHжайшаz же дёлъ є3гw2 въ сокровeнныхъ:

²¹

а путі Його хто осягне? Як вітер, якого людина не може бачити, так і більша частина діл Його прихована.

²²

дэлA прaвды є3гw2 кто2 возвэсти1тъ; и3ли2 кто2 стерпи1тъ; далeче бо завётъ.

²²

Хто звістить про діла правосуддя Його? або хто буде очікувати їх? бо далеко це визначення».

²³

Ўмалszйсz сeрдцемъ размышлsетъ сі‰, ґ мyжъ безyменъ и3 заблуждazй размышлsетъ б{zz.

²³

Убогий розумом думає так, і людина нерозумна і той, хто в омані, розмірковує так нерозумно.

²⁴

Послyшай менE, чaдо, и3 научи1сz вёдэніz, и3 на словесA мо‰ внимaй сeрдцемъ твои1мъ:

²⁴

Слухай мене, сину мій, і вчися знання, і слухай серцем твоїм слова мої.

²⁵

и3з8zвлsю въ мёрилэ наказaніе и3 со и3спытaніемъ возвэщY вёдэніе.

²⁵

Я показую тобі вчення обмірковане і передаю знання точне.

²⁶

Суд0мъ гDнимъ дэлA є3гw2 и3з8 начaла, и3 t сотворeніz є3гw2 раздэли2 ч†сти и4хъ:

²⁶

За визначенням Господа діла Його від початку, і від створення їх Він розділив частини їх.

²⁷

ўкраси2 во вёкъ дэлA сво‰, и3 нач†ла и4хъ въ р0ды и4хъ: нижE взалкaша, нижE ўтруди1шасz, и3 не престaша t дёлъ свои1хъ.

²⁷

Навіки влаштував Він діла Свої, і початки їх — у роди їх. Вони не голодніють, не стомлюються і не припиняють своїх дій.

²⁸

Кjйждо и4скреннzго своего2 не њскорби2,

²⁸

Жодне не гнітить близького йому,

²⁹

и3 дaже до вёка не воспроти1вzтсz гlг0лу є3гw2.

²⁹

і повіки не стануть вони проти слова Його.

³⁰

И# по си1хъ гDь на зeмлю призрЁ и3 и3сп0лни ю5 t бlгъ свои1хъ:

³⁰

І потім споглянув Господь на землю і наповнив її Своїми благами.

³¹

душA всsкагw жив0тна покры2 лицE є3S, и3 въ ню2 возвращeніе и4хъ.

³¹

Душа усього, що живе, покрила лице її, і у неї все повернеться.