¹

Живhй во вёки создA вс‰ џбще. гDь є3ди1нъ њправди1тсz:

¹

Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний.

²

никт0же дов0ленъ и3сповёсти дёлъ є3гw2,

²

Нікому не надав Він пояснювати Його.

³

и3 кто2 и3зслёдитъ вели6чіz є3гw2;

³

І хто може дослідити великі Його?

⁴

Держaву вели1чества є3гw2 кто2 и3зочтeтъ; и3 кто2 приложи1тъ и3сповёдати млcти є3гw2;

⁴

Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його?

⁵

Не лёть ўмaлити, нижE приложи1ти, и3 не лёть и3зслёдити чудeсъ гDнихъ.

⁵

Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа.

⁶

Е#гдA скончaетъ человёкъ, тогдA начинaетъ, и3 є3гдA престaнетъ, тогдA ўсумни1тсz.

⁶

Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування.

⁷

Что2 є4сть человёкъ; и3 что2 потрeба є3гw2; что2 блaго є3гw2; и3 что2 ѕло2 є3гw2;

⁷

Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її?

⁸

Число2 днjй человёку мн0го лётъ сто2: ћкw кaплz морскjz воды2 и3 зерно2 пескA, тaкw мaло лётъ въ дeнь вёка.

⁸

Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности.

⁹

Сегw2 рaди долготерпЁ гDь на ни1хъ и3 и3зліS на нS млcть свою2.

⁹

Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою.

¹⁰

Ви1дэ и3 познA низвращeніе и4хъ, ћкw ѕло2,

¹⁰

Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий,

¹¹

сегw2 рaди ўмн0жи млcрдіе своE.

¹¹

і тому примножує милості Свої.

¹²

Ми1лость человёча на и4скреннzго своего2, млcть же гDнz на всsку пл0ть.

¹²

Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть.

¹³

Њбличazй и3 наказyzй, и3 научazй и3 њбращazй ћкw пaстырь стaдо своE:

¹³

Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє.

¹⁴

пріeмлющихъ наказaніе ми1луетъ и3 тщaщихсz њ судбaхъ є3гw2.

¹⁴

Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його.

¹⁵

Чaдо, во благи1хъ не дaждь пор0ка, и3 во всsцэмъ даsніи печaли словeсъ.

¹⁵

Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами.

¹⁶

Не ўстуди1тъ ли зн0z росA; тaкw лyчше сл0во, нeжели даsніе.

¹⁶

Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар.

¹⁷

Не сE ли, сл0во пaче даsніz блaга; nбоs же ў мyжа благодaтна.

¹⁷

Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше.

¹⁸

Бyй неблагодaрнw пон0ситъ, и3 даsніе зави1дливагw и3стаевaетъ џчи.

¹⁸

Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі.

¹⁹

Прeжде нeже возглаг0леши, ўвёждь, и3 прeжде недyга врачyйсz:

¹⁹

Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе.

²⁰

прeжде судA и3спытaй себE и3 въ чaсъ посэщeніz њбрsщеши њчищeніе:

²⁰

Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість.

²¹

прeжде дaже въ недyгъ не впадeши, смири1сz, и3 во врeмz грэхHвъ покажи2 њбращeніе.

²¹

Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення.

²²

Не воспzти1сz воздaти њбётъ благоврeменнw и3 не њжидaй дaже до смeрти њправдaтисz:

²²

Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти.

²³

прeжде дaже не пом0лишисz, ўгот0ви себE, и3 не бyди ћкw человёкъ и3скушaz гDа.

²³

Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа.

²⁴

Помzни2 гнёвъ въ дeнь скончaніz и3 врeмz мeсти во tвращeніи лицA:

²⁴

Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє.

²⁵

помzни2 врeмz глaда во врeмz сhтости, нищетY и3 ўб0жество въ дeнь богaтства.

²⁵

Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки.

²⁶

T ќтра до вeчера и3змэнsетсz врeмz, и3 вс‰ скHра сyть пред8 гDемъ.

²⁶

Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом.

²⁷

Человёкъ премyдръ во всeмъ њпaсенъ бyдетъ и3 во днeхъ грэхHвъ в0нметъ њ согрэшeніи.

²⁷

Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности.

²⁸

Всsкъ разуми1въ познA премyдрость, и3 њбрётшему ю5 дaстъ и3сповёданіе.

²⁸

Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу.

²⁹

Разyмніи въ словесёхъ, и3 тjи ўмудри1шасz и3 ўмн0жиша при6тчи и3спы6тны. воздержaніе души2.

²⁹

Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі.

³⁰

Вслёдъ п0хотей твои1хъ не ходи2 и3 t похотёній свои1хъ возбранsйсz:

³⁰

Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх.

³¹

ѓще дaси души2 твоeй благоволeніе желaніz, сотвори1тъ тS њбрaдованіе врагHмъ твои6мъ.

³¹

Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх.

³²

Не весели1сz њ мн0зэй слaдости и3 не свzзyйсz соoбщeніемъ є3S.

³²

Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів.

³³

Не бyди ни1щь пи1ршествуzй t взаи1мства, и3 ничт0 ти бyдетъ въ мэшцЁ.

³³

Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці.