Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Дёлатель піsнивый не бyдетъ богaтъ, и3 ўничижazй м†лаz по мaлэ ўпадeтъ.
1
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
2
Віно2 и3 жєны2 превратsтъ разуми1выхъ, и3 прилагazйсz любодёйцамъ дeрзшій бyдетъ:
2
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
3
м0ліе и3 чeрвіе наслёдzтъ є3го2, и3 душA дeрзостнаz и4зметсz.
3
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
4
Е$млzй ск0рw вёру лег0къ сeрдцемъ, и3 согрэшazй на дyшу свою2 согрэшaетъ.
4
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
5
Веселsйсz сeрдцемъ њ ѕлонрaвіи њбличeнъ бyдетъ, противлszйсz же похотeмъ вэнчaетъ жив0тъ св0й.
5
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
6
Њбуздавazй љзhкъ тихоми1рнw поживeтъ, и3 ненави1дzй велерёчіz ўмaлитъ пор0къ.
6
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
7
СловесE никогдaже повтори2, и3 ничт0же тебЁ ўмaлитсz.
7
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
8
На дрyга и3 на врагA не повёдай, и3 ѓще не бyдетъ тебЁ грэхA, не tкрывaй:
8
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
9
слhша бо ў тебє2, и3 соблюдeтъ тS, и3 во врeмz возненави1дитъ тS.
9
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
10
Слhшалъ ли є3си2 сл0во, да ќмретъ съ тоб0ю: не ўб0йсz, не раст0ргнетъ тебE.
10
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
11
T лицA словесE поболи1тъ бyй, ћкоже раждaющаz t лицA младeнца.
11
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
12
СтрэлA вонзeна въ стегно2 пл0ти, тaкw сл0во во чрeвэ бyzгw.
12
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
13
Њбличи2 дрyга, є3гдA є3щE не сотвори1лъ, и3 ѓще сотвори1лъ, да не приложи1тъ ктомY:
13
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
14
њбличи2 дрyга, нeгли не речE, и3 ѓще речE є3ди1ножды, да не повтори1тъ:
14
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
15
њбличи2 дрyга, мн0гажды бо бывaетъ навётъ.
15
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
16
Не всsкому словеси2 є4мли вёры.
16
Не всякому слову вір.
17
Е$сть поползazйсz сл0вомъ, ґ не душeю: и3 кто2 не согрэши2 љзhкомъ свои1мъ;
17
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
18
Њбличи2 и4скреннzго своего2 прeжде прещeніz, и3 дaждь мёсто зак0ну вhшнzгw. Всsка премyдрость стрaхъ гDень, и3 во всsцэй премyдрости творeніе зак0на.
18
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
19
И# нёсть премyдрость вёдэніе лукaвства, и3 нёсть рaзума, и3дёже совётъ грёшныхъ.
19
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
20
Е$сть лукaвство, и3 то2 мeрзость, и3 є4сть безyменъ ўмалszйсz премyдростію.
20
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
21
Лyчше є4сть ўмалszйсz въ рaзумэ боzзли1вый, нeжели и3збhточествуzй мyдростію и3 преступaz зак0нъ.
21
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
22
Е$сть ковaрство и3спhтно, и3 то2 непрaведно, и3 є4сть развращazй благодaть и3звэщaти хотS сyдъ.
22
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
23
Е$сть лукaвствуzй пони1къ чернот0ю, и3 внyтрєннzz є3гw2 и3сп0лнь льсти2:
23
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
24
пони1ча лицeмъ и3 притворszйсz глyхъ, и3дёже не познaнъ бhсть, предвари1тъ тS.
24
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
25
И# ѓще нeмощію крёпости возбранeнъ бyдетъ согрэши1ти, ѓще њбрsщетъ врeмz, ѕло2 сотвори1тъ.
25
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
26
T зрaка познaнъ бyдетъ мyжъ, и3 срётеніемъ лицA познaнъ бyдетъ ќмный.
26
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
27
Њдэsніе мyжа и3 смёхъ зубHвъ и3 стwпы2 человёка возвэстsтъ, ±же њ нeмъ.
27
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
28
Е$сть њбличeніе, є4же нёсть красно2, и3 є4сть молчaй, и3 т0й мyдръ.
28
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.