Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Кaмени нечи1стому ўпод0бисz лэни1вый, и3 всsкъ позви1ждетъ њ безчeстіи є3гw2:
1
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.
2
кaлу вол0вію приложи1сz лэни1вый, всsкъ взeмлzй є3го2 њтрzсeтъ рyку.
2
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.
3
Стyдъ nтцY ненакaзанъ сhнъ, дщи1 же на ўмалeніе бyдетъ.
3
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.
4
Дщeрь мyдраz наслёдитъ мyжа своего2, ґ несрамлsющаzсz печaль nтцY.
4
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.
5
NтцA и3 мyжа посрамлsетъ продeрзаz, и3 t nбою2 безчeстіе пріи1метъ.
5
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.
6
Ћкw мусікjа во плaчи безврeменнаz п0вэсть: р†ны же и3 наказaніе во всsко врeмz премyдрости.
6
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.
7
Ћкw слэплszй чрeпіе, тaкw ўчaй бyzго и3 возбуждazй спsщаго t глуб0кагw снA:
7
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
8
повёдаетъ дрeмлющему повёдаzй бyему, и3 на концы2 речeтъ: чт0 є3сть;
8
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
9
Над8 мeртвымъ плaчисz, и3зчезe бо свётъ: и3 над8 бyимъ плaчисz, и3зчезe бо рaзумъ.
9
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.
10
Сладчaе плaчисz над8 мeртвымъ, ћкw почи1лъ є4сть: бyzгw же лyчше смeрть, нeже жив0тъ ѕ0лъ.
10
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.
11
Сётованіе њ мертвецЁ сeдмь днjй, њ бyемъ же и3 нечести1вэмъ вс‰ дни6 животA є3гw2.
11
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.
12
Со безyмнымъ не мн0жи словeсъ и3 ко неразyмиву не ходи2:
12
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;
13
храни1сz t негw2, да не пріи1меши трудA и3 не њскверни1шисz во њтрzсeніи є3гw2:
13
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;
14
ўклони1сz t негw2, и3 њбрsщеши пок0й, и3 не ўнhеши безyміемъ є3гw2.
14
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.
15
Пaче џлова что2 тzжчaе бывaетъ; и3 что2 є3мY и4мz, т0кмw бyй;
15
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?
16
Пес0къ и3 с0ль и3 рудY желёза легчaе понести2, нeже человёка неразyмива.
16
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.
17
Сключeніе древsно свsзано на созидaніе хрaмины во трzсeніи не раст0ргнетсz: тaкожде и3 сeрдце ўтверждeно на размышлeніи совёта во врeмz стрaха не ўстраши1тсz.
17
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.
18
Сeрдце њсн0вано на размышлeніи рaзума, ћкw ўкрашeніе пес0чное на тeсанэй стэнЁ.
18
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.
19
Ћкw nстр0зи на высотЁ лежaщіи проти1ву вётру не стерпsтъ:
19
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:
20
тaкw сeрдце страшли1во во размышлeніи бyzгw проти1ву всsкому стрaху не стерпи1тъ.
20
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
21
Ўбодazй џко и3сточи1тъ слeзы, и3 ўбодazй въ сeрдце и3з8zвлsетъ чyвство.
21
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.
22
Вергazй кaмень на пти6цы tженeтъ |: и3 и4же пон0ситъ дрyга, разори1тъ дрyжбу.
22
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.
23
На дрyга ѓще и3звлечeши мeчь, не tчаzвaйсz, є4сть бо возврaтъ (любвE):
23
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.
24
на дрyга ѓще tвeрзеши ўстA, не ўб0йсz, є4сть бо примирeніе:
24
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.
25
кромЁ поношeніz и3 гордhни, и3 tкровeніz тaйны и3 ћзвы лeстныz, си1хъ бо рaди tбэжи1тъ всsкъ дрyгъ.
25
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.
26
Вёру стzжи2 въ нищетЁ со и4скреннимъ, да во благи1хъ є3гw2 вкyпэ возвесели1шисz:
26
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;
27
во врeмz ск0рби пребывaй съ ни1мъ, да въ наслёдіи є3гw2 сонаслёдиши.
27
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.
28
Прeжде nгнS пeщнаz пaра и3 дhмъ: тaкw прeжде кровeй ўкори1зна.
28
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
29
Дрyга заступaти не ўсрамлю1сz и3 t лицA є3гw2 не скрhюсz:
29
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
30
ѓще ми2 приключaтсz и3 ѕл†z є3гw2 рaди, всsкъ слhшай сохрани1тсz t негw2.
30
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
31
Кто2 дaстъ ми2 во ўстA мо‰ храни1лище и3 на ўстнЁ мои2 печaть разyмну, да не падyсz t ни1хъ, и3 љзhкъ м0й да не погуби1тъ мS;
31
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!