Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Почитaй врачA проти1ву потрeбъ чeстію є3гw2, и4бо гDь создA є3го2:
1
Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його,
2
t вhшнzгw бо є4сть и3зцэлeніе, и3 t царS пріи1метъ дaръ.
2
і від Вишнього — зцілення, і від царя одержує він дар.
3
Худ0жество врачA вознесeтъ главY є3гw2, и3 пред8 вельм0жами ўдиви1мь бyдетъ.
3
Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані.
4
ГDь создA t земли2 врачєвaніz, и3 мyжъ мyдрый не возгнушaетсz и4ми.
4
Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх.
5
Не t дрeва ли њслади1сz водA, да познaна бyдетъ си1ла є3гw2;
5
Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його?
6
И# т0й дaлъ є4сть худ0жество человёкwмъ, да слaвитсz въ чудесёхъ свои1хъ:
6
Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його:
7
тёми ўврачевA и3 tsтъ бwлёзни и4хъ.
7
ними він зціляє людину і знищує хворобу її.
8
Мmровaрецъ си1ми состр0итъ смэшeніе, и3 не скончaютсz дэлA є3гw2, и3 ми1ръ t негw2 є4сть на лицы2 земли2.
8
Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.
9
Чaдо, въ болёзни твоeй не презирaй, но моли1сz гDеви, и3 т0й тS и3зцэли1тъ:
9
Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе.
10
tступи2 t прегрэшeніz и3 напрaви рyцэ, и3 t всsкагw грэхA њчи1сти сeрдце (твоE):
10
Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце.
11
дaждь благоухaніе и3 пaмzть семідaла и3 ўмaсти приношeніе, ѓкибы не пeрвэе приносsй:
11
Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш;
12
и3 дaждь мёсто врачY, гDь бо є3го2 создA: и3 да не ўдали1тсz t тебє2, потрeбенъ бо ти2 є4сть.
12
і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен.
13
Е$сть врeмz, є3гдA въ рукY є3гw2 благоухaніе:
13
У якийсь час і в їхніх руках буває успіх;
14
и4бо и3 тjи гDеви м0лzтсz, да ўпрaвитъ и5мъ пок0й и3 и3зцэлeніе рaди њздравлeніz.
14
бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя.
15
Согрэшazй пред8 сотв0ршимъ є3го2 впадeтъ въ рyцэ врачY.
15
Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря!
16
Чaдо, над8 мертвецeмъ и3сточи2 слeзы и3 ћкоже ѕлЁ стрaждущь начни2 плaчь: и3 ћкоже дост0итъ є3мY, соскyтай тёло є3гw2 и3 не прeзри погребeніz є3гw2.
16
Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його;
17
Г0рекъ сотвори2 плaчь и3 рыдaніе тепло2, и3 сотвори2 сётованіе, ћкоже є3мY дост0итъ, дeнь є3ди1нъ и3 двA хулeніz рaди, и3 ўтёшисz печaли рaди:
17
гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;
18
t печaли бо смeрть бывaетъ, и3 печaль сердeчнаz слsчетъ крёпость.
18
бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу.
19
Въ нанесeніи пребывaетъ и3 печaль, и3 житіE ни1щагw въ сeрдцы.
19
З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця.
20
Не дaждь въ печaль сeрдца твоегw2, њстaви ю5 помzнyвъ послBднzz.
20
Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець.
21
Не забyди, нёсть бо возвращeніz: и3 є3мY п0льзы не сотвори1ши, и3 себE њѕл0биши.
21
Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш.
22
Помzни2 сyдъ є3гw2, ћкw си1це и3 тв0й: мнЁ вчерA, ґ тебЁ днeсь.
22
«Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні».
23
Въ пок0и мертвецA ўпок0й пaмzть є3гw2, и3 ўтёшисz њ нeмъ во и3сх0дэ дyха є3гw2.
23
З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його.
24
Премyдрость кни1жника во благоврeменіи прaзднества, и3 ўмалszйсz дэsніемъ свои1мъ ўпремyдритсz.
24
Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість.
25
Чи1мъ ўмудри1тсz держaй њрaло и3 хвалsйсz nстн0мъ, гонsй волы2 и3 њбращazйсz въ дёлэхъ и4хъ, и3 п0вэсть є3гw2 въ сынёхъ ю4нчихъ;
25
Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів?
26
Сeрдце своE дaстъ возрhти бразды6, и3 бдёніе є3гw2 на насыщeніихъ ю4ницъ.
26
Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його — про корм для телиць.
27
Тaкw всsкъ древодёлz и3 ґрхітeктwнъ, и4же нHщи ћкw дни6 провождaетъ, дёлаz и3зва‰ніz печaтей, и3 прилэжaніе є3гw2 и3змэни1ти разли1чіе:
27
Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму;
28
сeрдце своE дaстъ ўпод0бити живописaніе, и3 бдёніе є3гw2 є4же соверши1ти дёло.
28
серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його — про те, щоб закінчити діло у досконалості.
29
Тaкожде и3 ковaчь сэдS бли1з8 нaковални и3 соглsдаzй дёло желёза: курeніе nгнS ўдручи1тъ тёло є3гw2, и3 теплот0ю пeщи ўтруди1тсz:
29
Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він;
30
глaсъ млaта њбнови1тъ ќхо є3гw2, и3 прsмw под0бію сосyда џчи є3гw2:
30
звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини;
31
сeрдце своE вдaстъ на скончaніе дёлъ, и3 бдёніе є3гw2 ўкраси1ти до концA.
31
серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його — про те, щоб обробити його у досконалості.
32
Тaкожде и3 скудeльникъ сэдS на дёлэ своeмъ и3 вертS ногaма свои1ма к0ло,
32
Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо,
33
и4же въ печaли лежи1тъ вhну на дёлэ своeмъ, и3зчислsемо всE дёланіе є3гw2:
33
який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його:
34
мhшцею своeю воwбрази1тъ брeніе и3 пред8 ногaма преклони1тъ крёпость є3гw2:
34
рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість;
35
сeрдце своE вдaстъ скончaти сосyдъ, и3 бдёніе є3гw2 њчи1стити пeщь.
35
він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його — про те, щоб очистити піч.
36
Вси2 сjи на рyки сво‰ надёютсz, и3 кjйждо въ дёлэ своeмъ ўмудрsетсz.
36
Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі;
37
Без8 тёхъ не насели1тсz грaдъ, и3 не вселsтсz, ни пох0дzтъ и3 въ соб0рище не в0змутсz:
37
без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому;
38
на прест0лэ же судjй не сsдутъ и3 завёта судY не размhслzтъ, нижE и4мутъ и3звэщaти наказaніz и3 судA, и3 въ при1тчахъ не њбрsщутсz:
38
і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами;
39
но т0кмw здaніємъ житє1йскимъ прилэжaтъ, и3 молeніе и4хъ въ дёланіи худ0жества.
39
але підтримують побут житейський, і молитва їх — про успіх мистецтва їх.