Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Слaва высоты2, твeрдь чистоты2, зрaкъ небесE въ видёніи слaвы.
1
Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні!
2
С0лнце во kвлeніи возвэщaющее во и3сх0дэ сосyдъ ди1венъ, дёло вhшнzгw.
2
Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього!
3
Въ полyдни своeмъ и3зсушaетъ странY, и3 прsмw вaру є3гw2 кто2 постои1тъ;
3
У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть?
4
(Ѓки) пeщь дhшущее въ дёлэхъ вaра, трегyбw с0лнце пожигaющее г0ры: воскурє1ніz џгнєннаz и3здhшущее и3 простирaющее лучи6 њмрачaетъ џчи.
4
Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі.
5
Вeлій гDь сотвори1вый є5, и3 словесы2 свои1ми ўскори2 шeствіе.
5
Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою.
6
И# лунA всBмъ во своE врeмz kвлsетъ лBта и3 знaменіе вёка.
6
І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку:
7
T луны2 знaменіе прaздника: свэти1ло ўмалsющеесz до концA.
7
від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти;
8
Мцcъ по и4мени своемY є4сть, возрастaющь ди1внw во и3змэнeніи.
8
місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні;
9
Сосyдъ њполчeній на высотЁ, на твeрди небeснэй сіsющь.
9
це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній;
10
Добр0та небесE, слaва ѕвёздъ, красотA свэтsщисz на выс0кихъ гDнихъ:
10
краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах!
11
словесы2 с™aгw стaнутъ по чи1ну и3 не и4мутъ њслабёти въ стражбaхъ свои1хъ.
11
За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй.
12
Ви1ждь дугY и3 благослови2 сотв0ршаго ю5, ѕэлw2 прекрaсна сіsніемъ свои1мъ:
12
Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму!
13
њкружи2 нeбо њкружeніемъ слaвы, рyцэ вhшнzгw простр0стэ ю5.
13
Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її.
14
Повелёніемъ є3гw2 потщaсz снёгъ, и3 ўскорsетъ м0лнію судб0ю своeю.
14
Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його.
15
Сегw2 рaди tверз0шасz сокрHвища, и3 парsтъ w4блацы ћкw пти6цы.
15
Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи.
16
Вели1чіемъ свои1мъ ўкрэпи2 w4блаки, и3 сокруши1шасz кaменіе грaдное:
16
Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду;
17
и3 воззрёніемъ є3гw2 подви1жутсz г0ры, и3 в0лею є3гw2 возвёетъ ю4гъ.
17
від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер.
18
Глaсъ гр0ма є3гw2 порази2 зeмлю, и3 бyрz сёверова и3 ви1хорь вётра.
18
Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор.
19
Ћкw пти6цы парsщыz сhплетъ снёгъ, и3 ћкоже прyзи садsщіисz спадє1ніz є3гw2.
19
Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана;
20
Добр0тэ бёлости є3гw2 подиви1тсz џко, и3 њ дожди2 є3гw2 ўжaснетсz сeрдце.
20
красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце.
21
И# слaну ћкw с0ль на зeмлю сhплетъ, и3 смeрзшисz бывaетъ на концы2 nстрA.
21
І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим.
22
Студeнъ вётръ сёверный возвёетъ, и3 смeрзнетсz лeдъ t воды2: на всsцэмъ собрaніи воднёмъ њбитaти и4мать, и3 ѓки во броню2 њблечeтсz водA.
22
Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати;
23
Поsстъ г0ры и3 пусты6ни пожжeтъ, и3 ўгаси1тъ травY ћкw џгнь.
23
покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву.
24
И#зцэлeніе всёхъ со тщaніемъ мглA: росA срэтaющаz t вaра ўтиши1тъ.
24
Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки.
25
Мhслію є3гw2 престA бeздна, и3 насади2 въ нeй (гDь) џстровы.
25
Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови.
26
Плaвающіи по м0рю повёдаютъ бёдство є3гw2, и3 слyхомъ ўшeсъ нaшихъ чуди1мсz,
26
Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими:
27
и3 тaмw (сyть) пресл†вна и3 ч{дна дэлA є3гw2, разли1чіе всsкагw жив0тнагw, создaніе ки1тwвъ.
27
бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ.
28
И$мъ благополyчный конeцъ св0й получaютъ и3 сл0вомъ є3гw2 составлsютсz всsчєскаz.
28
Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його.
29
Мн0гw и4мамы рещи2, и3 не и4мамы пости1гнути, и3 скончaніе словeсъ: всE є4сть т0й.
29
Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе.
30
Слaвzще є3го2 гдЁ ўкрэпи1мсz; т0й бо вели1къ пaче всёхъ дёлъ свои1хъ:
30
Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої.
31
стрaшенъ гDь и3 вели1къ ѕэлw2, и3 чyдно могyтство є3гw2.
31
Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його!
32
Слaвzще гDа вознеси1те, є3ли1кw ѓще м0жете, превзhдетъ бо и3 є3щE:
32
Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим;
33
возносsще є3го2 ўмн0житесz крёпостію: не труди1тесz, не и4мате бо пости1гнути.
33
і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете.
34
Кто2 ви1дэ є3го2 и3 и3сповёсть; и3 кто2 возвели1читъ є3го2, ћкоже є4сть;
34
Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є?
35
МнHга сокровє1на сyть в‰щшаz си1хъ: м†лаz бо ви1дэхомъ дёлъ є3гw2.
35
Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його.
36
Вс‰ бо сотвори2 гDь и3 бlгочести1вымъ дадE премyдрость.
36
Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість.