Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Возлю1бленный бGомъ и3 челwвёки мwmсeй, є3гHже пaмzть во благословeніихъ.
1
улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна.
2
Ўпод0билъ є4сть є3го2 слaвэ с™hхъ и3 возвели1чи є3го2 во стрaсэ врагHвъ.
2
Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам;
3
Во словесёхъ є3гw2 знaмєніz ўстaви и3 прослaви є3го2 пред8 лицeмъ царeй: заповёда є3мY къ лю1демъ свои6мъ и3 показA є3мY слaву свою2:
3
Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї.
4
въ вёрэ и3 кр0тости є3гw2 њс™и2 є3го2, и3збрA є3го2 t всsкіz пл0ти.
4
За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей,
5
Слhшанъ сотвори1лъ є4сть є3мY глaсъ св0й и3 введE є3го2 во мглY,
5
сподобив його чути голос Його, увів його у морок
6
и3 дадE є3мY пред8 лицeмъ зaпwвэди, зак0нъ жи1зни и3 вёдэніz, є4же научи1ти їaкwва завёту и3 судбaмъ є3гw2 ї}лz.
6
і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля — постановам Його.
7
ҐарHна возвhси с™а, под0бна є3мY брaта є3гw2 t колёна леvjина,
7
Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, —
8
постaви є3мY завётъ вёченъ и3 дадE є3мY їерeйство людjй, ўблажи2 є3го2 благоукрашeніемъ и3 препоsса є3го2 nдeждою слaвы,
8
уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави;
9
њблечE є3го2 въ совершeніе хвалeніz и3 ўтверди2 є3го2 сосyдами крёпости,
9
Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг:
10
њстeгнми и3 поди1ромъ и3 є3пwмjдою,
10
у спідній одяг, в подир та ефод;
11
и3 њкружи2 є3го2 шипки6 златhми и3 звонцы6 мн0гими w4крестъ, глашaти глaсъ во ступaніихъ є3гw2, слhшанъ твори1ти глaсъ въ цeркви въ пaмzть сынHмъ людjй свои1хъ:
11
і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його;
12
nдeждою с™0ю, со злaтомъ и3 v3акjнfомъ и3 порфЂрою, дёломъ пестродёлца, сл0вомъ судA, kвлeньми и4стины,
12
наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом,
13
и3сткaнною багрsностію, дёломъ худ0жничимъ, кaмєніи многоцёнными, и3зваsньми печaти, въ свzзaніи злaта, дёломъ каменнодёлателz, на пaмzть въ писaніи и3звazннэмъ по числY колёнъ ї}левыхъ:
13
червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих;
14
вэнeцъ злaтъ верхY кідaра, и3з8wбражeніе печaти с™hни, похвалA чeсти, дёло крёпости, вожделBніz nчeсъ краси6ма прекр†сна.
14
на кидарі його — золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей.
15
Прeжде є3гw2 не бhша такwвaz до вёка.
15
Раніше нього не було цього від віку:
16
Не њблечeсz и3ноплемeнникъ, т0чію сhнове є3гw2 и3 внyчата є3гw2 пrнw.
16
хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи.
17
Жє1ртвы и4хъ приноси6мы бsху по вс‰ дни6 непрестaннw двaжды.
17
Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі.
18
И#сп0лни мwmсeй рyцэ и3 помaза є3го2 є3лeемъ с™hмъ.
18
Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм:
19
Бhсть є3мY въ завётъ вёченъ, и3 сёмени є3гw2 во днeхъ нeба, служи1ти є3мY вкyпэ и3 свzщeнствовати, и3 благословлsти лю1ди є3гw2 и4менемъ є3гw2.
19
йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його;
20
И#збрA є3го2 t всёхъ живhхъ принести2 жeртву гDеви, fmміaмъ и3 благоухaніе на пaмzть, на њчищeніе лю1демъ свои6мъ.
20
Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій;
21
ДадE є3мY зaпwвэди сво‰, влaсть въ завётэхъ судeбъ, научи1ти їaкwва свидёніємъ и3 въ зак0нэ є3гw2 просвэти1ти ї}лz.
21
Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його.
22
Востaша нaнь чуждjи, и3 возревновaша є3мY въ пустhни мyжіе, и4же при даfaнэ и3 ґвірHнэ, и3 с0нмъ корeовъ въ ћрости и3 гнёвэ.
22
Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві;
23
Ви1дэ гDь и3 не бlговоли2, и3 скончaшасz ћростію гнёва:
23
Господь побачив і Йому неугодне було це, — і вони загинули від люті гніву.
24
сотвори2 въ ни1хъ знaмєніz, погуби1ти | nгнeмъ плaмене.
24
Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого.
25
И# приложи2 ґарHнови слaву и3 дадE є3мY наслёдіе: начaтки пeрвыхъ жи6тъ раздэли2 є3мY.
25
І примножив славу Аарона і дав йому спадщину — відділив їм початки плодів:
26
Хлёбъ въ пeрвыхъ ўгот0ва на сhтость: и4бо жє1ртвы гDни ћсти бyдутъ, ±же дадE є3мY и3 сёмени є3гw2.
26
насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його;
27
Nбaче въ земли2 людjй не наслёдствитъ, и3 въ лю1дехъ не бyдетъ є3мY чaсти: сaмъ бо чaсть є3гw2 и3 наслёдіе.
27
але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його.
28
И# фінеeсъ сhнъ є3леазaровъ трeтій во слaвэ, є3гдA ревновaше стрaху гDню, и3 стA въ превращeніи людjй блaгостію ўсeрдіz души2 своеS, и3 ўмоли2 њ ї}ли.
28
Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля;
29
Сегw2 рaди постaвленъ є3мY бhсть завётъ ми1ренъ, предстaтелемъ бhти с™hхъ и3 лю1демъ є3гw2, да бyдетъ є3мY и3 сёмени є3гw2 свzщeнства вели1чество во вёкъ.
29
тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки.
30
И# завётъ давjду, сhну їессeову t колёна їyдова, наслёдство царS сhна t сhна є3ди1нагw: достоsніе свzщeнства ґарHну и3 сёмени є3гw2.
30
Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його.
31
Да дaстъ нaмъ премyдрость въ сердцaхъ нaшихъ суди1ти лю1демъ є3гw2 въ прaвду, да не потребsтсz благ†z и4хъ и3 слaва и4хъ въ р0ды и4хъ.
31
Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці — судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх.