Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# по сeмъ востA наfaнъ прbр0чествовати во дни6 давjдwвы.
1
Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.
2
Ћкоже тyкъ tлучeнъ t жeртвы ми1рныz, тaкw давjдъ t сынHвъ ї}левыхъ.
2
Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.
3
Со львы6 и3грaше ћкw съ кHзлищи и3 съ медвёдми ћкw со ѓгнцы џвчими.
3
Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.
4
Во ю4ности своeй не ўби1лъ ли и3споли1на, и3 tsтъ поношeніе t людjй,
4
В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,
5
є3гдA прострE рyку съ кaменемъ и3з8 прaщи низложи1ти гордhню голіafову;
5
коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?
6
Призвa бо гDа вhшнzгw, и3 вдадE въ десни1цу є3гw2 крёпость низложи1ти человёка си1льна на брaни, вознести2 р0гъ людjй свои1хъ.
6
Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.
7
Си1це во тмaхъ прослaви є3го2 и3 восхвали2 є3го2 во блгcвeніихъ гDнихъ, внегдA носи1ти є3мY вэнeцъ слaвы.
7
Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,
8
Потреби1 бо враги2 w4крестъ и3 ўничижи2 фmлістjмлzны проти1вники: дaже доднeсь сокруши2 и5мъ р0гъ.
8
бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх.
9
Во всsцэмъ дёлэ своeмъ дадE и3сповёданіе с™0му вhшнему глаг0ломъ слaвы:
9
Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;
10
всёмъ сeрдцемъ свои1мъ восхвали2 и3 возлюби2 сотв0ршаго и5.
10
від усього серця він оспівував і любив Творця свого.
11
И# постaви пэвцы2 прsмw nлтарeви, и3 звyкомъ и4хъ ўслаждaти пёніе.
11
І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.
12
ДадE во прaздницэхъ благолёпіе и3 ўкраси2 временA дaже до скончaніz, внегдA воспэвaти и5мъ и4мz с™0е є3гw2 и3 t ќтра гласи1ти во свzти1лищи.
12
Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.
13
ГDь tS грэхи2 є3гw2 и3 вознесE во вёкъ р0гъ є3гw2, и3 дадE є3мY завётъ цaрскій и3 прест0лъ слaвы во ї}ли.
13
І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.
14
По сeмъ востA сhнъ разуми1ченъ и3 сегw2 рaди њбитA въ прострaнствэ:
14
Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.
15
соломHнъ воцари1сz во днeхъ ми1ра, ћкw бGъ препок0и w4крестъ, да сози1ждетъ д0мъ во и4мz є3гw2 и3 да ўгот0витъ свzти1лище во вёкъ.
15
Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.
16
К0ль преумудри1лсz є3си2 во ю4ности своeй и3 нап0лнилсz є3си2 ћкw рэкA рaзума.
16
Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!
17
Зeмлю покры2 душA твоS, и3 и3сп0лнилъ є3си2 при1тчами гадaній:
17
Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;
18
пр0йде и4мz твоE во џстровы далeче, и3 возлю1бленъ бhлъ є3си2 въ ми1рэ твоeмъ.
18
ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;
19
Въ пёснехъ и3 паріміaхъ и3 во при1тчахъ и3 во сказaніихъ ўдиви1шасz тебЁ страны6.
19
за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.
20
И$менемъ гDа бGа, нарэчeннагw бGа ї}лева,
20
В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,
21
собрaлъ є3си2 ћкw мёдь злaто и3 ћкw џлово ўмн0жилъ є3си2 сребро2.
21
ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.
22
Вдaлъ є3си2 бокA тво‰ женaмъ и3 пораб0тилсz є3си2 тёломъ твои1мъ:
22
Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;
23
дaлъ є3си2 пор0къ слaвэ твоeй и3 њскверни1лъ є3си2 сёмz твоE, нанести2 гнёвъ на ч†да тво‰, и3 ўмили1тисz њ безyміи твоeмъ: є4же раздэли1тисz на дв0е цaрству, и3 t є3фрeма начaтисz цaрству непокори1ву.
23
ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.
24
ГDь же не њстaвитъ млcти своеS и3 не растли1тъ t дёлъ свои1хъ, нижE и3стреби1тъ и3збрaннагw своегw2 и3зчaдій и3 сёмz возлюби1вшагw є3го2 не и4зметъ.
24
Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.
25
И# їaкwву дадE њстaнокъ, и3 давjду t негw2 к0рень.
25
І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього.
26
И# почи2 соломHнъ со nтцы6 свои1ми
26
І спочив Соломон з батьками своїми
27
и3 њстaви по себЁ t сёмене своегw2 лю1демъ безyміе,
27
і залишив після себе від сімені свого безумство народу,
28
и3 ўмалsющасz рaзумомъ ровоaма, и4же tстaви лю1ди t совёта своегw2,
28
убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,
29
и3 їеровоaма сhна навaтова, и4же сотвори2 согрэши1ти ї}лю и3 дадE є3фрeму пyть ко грэхY.
29
й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.
30
И# ўмн0жишасz грэси2 и4хъ ѕэлw2, tступи1ти и5мъ t земли2 своеS:
30
І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;
31
и3 всsко лукaвство и3зыскaша, д0ндеже мeсть пріи1де на нS.
31
і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.