Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Плhти пaки кто2 помhсливъ и3 сверBпыz вHлны преходи1ти, носsщагw є3го2 кораблS тлённэйшее дрeво призывaетъ:
1
Ще: хтось, збираючись плисти і перепливати люті хвилі, кличе на допомогу дерево, що слабкіше за корабель, який його носить;
2
џное бо желaніе пристzжaній ўмhсли, хитрeцъ же мyдростію содёла:
2
бо прагнення до надбань вигадало його, а художник вправно влаштував,
3
тв0й же, џ§е, ўстроsетъ пр0мыслъ: ћкw дaлъ є3си2 и3 въ м0ри пyть и3 въ волнaхъ стезю2 крёпкую,
3
але промисел Твій, Отче, керує кораблем, бо Ти дав і путь у морі і безпечний шлях у хвилях;
4
показyz, ћкw си1ленъ є3си2 t всsкагw спcти2, ѓще и3 без8 худ0жества кто2 взhдетъ.
4
показуючи, що Ти можеш від усього спасати, хоч би хто вирушав у море і без уміння.
5
Х0щеши же, да не бyдутъ пр†здна дэлA премdрости твоеS: сегw2 рaди и3 малёйшему дрeву ввэрsютъ человёцы дyшы (сво‰), и3 преходsще вHлны кораблецeмъ и3збaвлени сyть.
5
Ти хочеш, щоб не марні були діла Твоєї премудрости; тому люди довіряють своє життя найменшому дереву і рятуються, проходячи по хвилях на човні.
6
И# t начaла бо, є3гдA погибaху г0рдіи и3споли1ни, ўповaніе мjра въ кораблецЁ и3збэжaвшее, њстaви вёку сёмz рождeніz, рук0ю твоeю ўстр0ено.
6
Бо і спочатку, коли знищувані були горді велетні, надія світу, керована Твоєю рукою, використавши корабель, залишила світу сім’я роду.
7
Благословeно бо дрeво, и4мже бывaетъ прaвда.
7
Благословенне дерево, через яке буває правда!
8
Рукотворeнное же пр0клzто є4сть, и3 сотвори1вый є5: ћкw џвъ ќбw содёла, сіe же тлённое б0гомъ и3меновaсz.
8
А це рукотворне прокляте і саме, і той, хто зробив його, — за те, що зробив; а це тлінне назване богом.
9
Въ рaвнэ бо ненави6дима сyть бGу и3 нечeствуzй, и3 нечeстіе є3гw2:
9
Бо однаково ненависні Богу і нечестивець і нечестя його;
10
и4бо сотворeное съ сотв0ршимъ мyчимо бyдетъ.
10
і зроблене разом із тим, хто зробив, буде покаране.
11
Сегw2 рaди и3 во јдwлэхъ kзhческихъ бyдетъ кaзнь, ћкw въ создaніи б9іи въ мeрзость сотворeни сyть и3 въ соблaзны душaмъ человёчєскимъ и3 въ сёть ногaмъ бyихъ.
11
Тому і на ідолів язичницьких буде суд, оскільки вони серед створіння Божого зробилися мерзотою, спокусою душ людських і сіттю для ніг нерозумних.
12
Начaло бо блужeніz ўмышлeніе јдwлwвъ: и3з8wбрётеніе же и4хъ тлёніе животA.
12
Бо вигадка ідолів — початок блуду, і винахід їх — розтління життя.
13
Нижe бо бhша t начaла, нижE бyдутъ во вёки:
13
Не було їх спочатку, і не повіки вони будуть.
14
тщеслaвіемъ бо человёческимъ внид0ша въ мjръ, и3 сегw2 рaди крaтокъ и4хъ конeцъ вмэни1сz.
14
Вони увійшли у світ через людське марнославство, і тому близький призначений їм кінець.
15
Г0рькимъ бо плaчемъ сётуz nтeцъ ск0рw восхищeнагw чaда w4бразъ сотвори1въ, є3г0же тогдA человёка мeртва, нн7э ћкw б0га почтE: и3 предадE подр{чнымъ т†йны и3 жє1ртвы:
15
Батько, який мучиться гіркою скорботою щодо рано померлого сина, зробивши зображення його, як уже мертвої людини, потім став шанувати його, як бога, і передав підвладним таємниці і жертвоприношення.
16
пот0мъ врeменемъ возм0гшій нечести1вый њбhчай, ѓки зак0нъ храни1мь бhсть, и3 мучи1телей повелёніемъ почитaєма бsху и3зв†zннаz:
16
Потім цього нечестивого звичаю, що з часом утвердився, дотримувалися, як закону, і за повелінням володарів статую шанували, як божество.
17
и5хже въ лицE не могyще чествовaти человёцы дaльнагw рaди њбитaніz, и3здалeча лицE и3з8wбрази1вше, ћвный w4бразъ почитaемагw царS сотвори1ша, ћкw да tстоsщаго ѓки бли1з8 сyщаго ласкaютъ со прилэжaніемъ.
17
Кого в лице люди не могли шанувати через віддаленість проживання, того віддалене лице вони зображали: робили видимий образ шанованого царя, щоб цією старанністю полестити відсутньому, ніби присутньому.
18
Въ продолжeніе же ѕлочeстіz и3 не разумёющихъ принyди худ0жниково любочeстіе.
18
До посилення ж шанування і від незнавців заохочувала старанність художника,
19
Сeй бо хотS ўгоди1ти держaвствующему, произведE хи1тростію (своeю) под0біе на лyчшее:
19
бо він, бажаючи, можливо, догодити володарю, подбав, щоб мистецтвом зробити подобу якнайкрасивішою;
20
мн0жество же человBкъ, привлечeно благоwбрaзіемъ дёла, прeжде вмaлэ чествовaнаго человёка нн7э въ б0га вмэни1ша.
20
а народ, захоплений красою оздоби, того, якого невдовзі перед тим шанували, як людину, визнав тепер божеством.
21
И# сіE бhсть житію2 въ прельщeніе, ћкw и3ли2 ѕлоключeнію, и3ли2 мучи1телству послужи1вше человёцы, несоo1бщно и4мz кaменію и3 древaмъ њбложи1ша.
21
І це було спокусою для людей, тому що вони, підкоряючись або нещастю, або тиранству, неповідомлене Ім’я прикладали до каменів і дерев.
22
Посeмъ не дов0лно бЁ прельщaтисz њ б9іи рaзумэ, но и3 въ вели1цэй живyще безyміz брaни, толи6каz ѕл†z мjръ и3менyютъ.
22
Потім не досить було для них помилятися у пізнанні про Бога, але вони, живучи у великій боротьбі неуцтва, таке велике зло називають світом.
23
И$бо и3ли2 дэтоубjйствєнныz жє1ртвы, и3ли2 сокровє1нныz т†йны, и3ли2 неи1стwвныz t и3нhхъ зак0нwвъ пи1ршєства творsше,
23
Звершуючи або дітовбивчі жертви, або приховані таємниці, або запозичені від чужих звичаїв шалені бенкети,
24
нижE житіS, нижE брaкwвъ чи1стыхъ є3щE хранsтъ: є3ди1нъ же другaго и3ли2 навётомъ ўбивaетъ, и3ли2 блудS њскорблsетъ.
24
вони не бережуть ні життя, ні чистих шлюбів, але один іншого або підступництвом убиває, або перелюбством кривдить.
25
Вс‰ же смёшєна сyть, кр0вь и3 ўбjйство, татьбA и3 лeсть, растлёніе, невёрство, смzтeніе, заклинaніе, молвA благи1хъ,
25
Усіма ж без різниці володіють кров і убивство, розкрадання і підступництво, розтління, віроломство, заколот, клятвопорушення, розкрадання майна,
26
благодaти забвeніе, душaмъ њсквернeніе, рождeнію премэнeніе, брaкwвъ безчи1ніе, прелюбодэsніе и3 студодэsніе.
26
забуття подяки, осквернення душ, перетворення статей, безчиння шлюбів, перелюбство і розпуста.
27
Недост0йныхъ бо и4мене јдwлwвъ служeніе начaло всsкагw ѕлA, и3 винA и3 конeцъ є4сть:
27
Служіння ідолам, які недостойні найменування, є початок і причина, і кінець усякого зла,
28
и4бо и3ли2 веселsщесz неи1стовствуютъ, и3ли2 прор0чествуютъ лHжнаz, и3ли2 живyтъ непрaведнэ, и3ли2 кленyтсz ск0рw.
28
бо вони або, забавляючись, шаленіють, або провіщають неправду, або живуть беззаконно, або швидко порушують клятву.
29
На безд{шныz бо јдwлы надёющесz, ѕлЁ кленyщесz казни1ми бhти не чaютъ.
29
Надіючись на бездушних ідолів, вони не думають бути покараними за те, що несправедливо клянуться.
30
За nбоs же на ни1хъ пріи1детъ сyдъ: понeже ѕлЁ мyдрствоваша њ бз7э, внeмлюще јдwлwмъ, и3 непрaведнw клsшасz лeстію, презрёвше препод0біе.
30
Але за те й інше прийде на них осудження, і за те, що нечестиво думали про Бога, звертаючись до ідолів, і за те, що неправдиво клялися, підступно зневажаючи святе.
31
Не бо2 си1ла кленyщихъ, но согрэшaющымъ сyдъ нах0дитъ всегдA на преступлeніе непрaведныхъ.
31
Бо не сила тих, якими вони клянуться, але суд над тими, що грішать, завжди йде за злочином неправедних.