Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Во nсмhй мцcъ, вторaгw лёта, при дaріи, бhсть сл0во гDне ко захaріи варахjину, сhну ґддHву, прbр0ку, гlz:
1
У восьмому місяці, у другий рік Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка:
2
прогнёвасz гDь на nтцы2 вaшz гнёвомъ вeліимъ,
2
прогнівався Господь на батьків ваших великим гнівом,
3
и3 речeши къ ни6мъ: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: њбрати1тесz ко мнЁ, гlетъ гDь си1лъ, и3 њбращyсz къ вaмъ, гlетъ гDь си1лъ.
3
і ти скажи їм: так говорить Господь Саваоф: наверніться до Мене, — говорить Господь Саваоф, — і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф.
4
И# не бyдите, ћкоже nтцы2 вaши, и5хже њбличaху прbр0цы прeжніи, глаг0люще: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: tврати1тесz t путjй вaшихъ лукaвыхъ и3 t начинaній вaшихъ ѕлhхъ: и3 не послyшаша и3 не внsша послyшати менE, гlетъ гDь (вседержи1тель).
4
Не будьте такими, як батьки ваші, до яких взивали раніше колишні пророки, говорячи: «так говорить Господь Саваоф: наверніться від злих шляхів ваших і від злих діл ваших»; але вони не слухалися і не дослухалися до Мене, — говорить Господь.
5
Nтцы2 вaши гдЁ сyть и3 прbр0цы; є3дA во вёкъ поживyтъ;
5
Батьки ваші — де вони? та й пророки, чи будуть вони вічно жити?
6
Nбaче словесA мо‰ и3 зак0ны мо‰ пріeмлете, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю въ д©э моeмъ рабHмъ мои6мъ прbр0кwмъ, и5же пости1гнуша nтцє1въ вaшихъ. И# tвэщaша и3 рёша: ћкоже ўстaви гDь вседержи1тель сотвори1ти нaмъ по путє1мъ нaшымъ и3 по начинaніємъ нaшымъ, тaкw сотвори2 нaмъ.
6
Але слова Мої і визначення Мої, які заповів Я рабам Моїм, пророкам, хіба не осягли батьків ваших? і вони наверталися і говорили: «як визначив Господь Саваоф вчинити з нами за нашими шляхами і за нашими ділами, так і вчинив з нами».
7
Въ двaдесzть четвeртый первагwнaдесzть мцcа, сeй є4сть мцcъ савaтъ, во втор0е лёто, при дaріи, бhсть сл0во гDне ко захaріи варахjину, сhну ґддHву, прbр0ку, гlz:
7
У двадцять четвертий день одинадцятого місяця, — це місяць Шеват, — у другий рік Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка:
8
ви1дэхъ н0щію, и3 сE, мyжъ всёдъ на конS рhжа, и3 сeй стоsше междY горaми њсэнsющими, и3 за ни1мъ к0ни рhжы и3 сёри, и3 пeстри и3 бёли,
8
бачив я вночі: ось, муж на рудому коні стоїть між миртами, які у заглибленні, а позаду нього коні руді, рябі і білі, —
9
и3 рёхъ: что2 сjи, г0споди; И# речE ко мнЁ ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ: ѓзъ покажy ти, что2 сyть сі‰.
9
і сказав я: хто вони, господарю мій? І сказав мені ангел, який говорив зі мною: я покажу тобі, хто вони.
10
И# tвэщA мyжъ стоsй междY горaми и3 речE ко мнЁ: сjи сyть, и5хже послA гDь њб8ити2 зeмлю.
10
І відповів муж, який стояв між миртами, і сказав: це ті, яких Господь послав обійти землю.
11
И# tвэщaша ѓгGлу гDню стоsщему междY горaми и3 рёша: њбыд0хомъ всю2 зeмлю, и3 сE, всS землS населeна є4сть и3 молчи1тъ.
11
І вони відповіли ангелу Господньому, який стояв між миртами, і сказали: обійшли ми землю, і ось, уся земля населена і спокійна.
12
И# tвэщA ѓгGлъ гDень и3 речE: гDи вседержи1телю, док0лэ не и4маши поми1ловати їеrли1ма и3 грaды їyдwвы, ±же презрёлъ є3си2, сіE седмьдесsтое лёто;
12
І відповів ангел Господній і сказав: Господи Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами Іуди, на які Ти гніваєшся ось уже сімдесят років?
13
И# tвэщA гDь вседержи1тель ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ гlг0лы добры6 и3 словесA ўтBшна.
13
Тоді у відповідь ангелу, який говорив зі мною, прорік Господь слова благі, слова утішливі.
14
И# речE ко мнЁ ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ: возопjй глаг0лz: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: ревновaхъ по їеrли1му и3 сіHну рвeніемъ вели1кимъ,
14
І сказав мені ангел, який говорив зі мною: виголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: возревнував Я за Єрусалим і за Сион ревністю великою;
15
и3 гнёвомъ вeліимъ ѓзъ гнёваюсz на kзhки напaдающыz: занE ѓзъ ќбw прогнёвахсz мaлw, nни1 же налег0ша во ѕл†z.
15
і великим обуренням обурююся на народи, які живуть у спокої; бо, коли Я мало прогнівався, вони посилили зло.
16
Сегw2 рaди си1це гlетъ гDь: њбращyсz ко їеrли1му щедр0тами, и3 хрaмъ м0й сози1ждетсz въ нeмъ, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 мёра протsгнетсz во їеrли1мэ є3щE.
16
Тому так говорить Господь: Я повертаюся до Єрусалима з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій, — говорить Господь Саваоф, — і землемірний шнур простягнеться по Єрусалима.
17
И# речE ко мнЁ ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ: є3щE возопjй глаг0лz: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: є3щE преліsтисz и4мутъ грaди благи1ми, и3 поми1луетъ гDь є3щE сіHна и3 и3зберeтъ є3щE їеrли1ма.
17
Ще проголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: знову переповняться міста Мої добром, і утішить Господь Сион, і знову обере Єрусалим.
18
И# возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, четhри р0зи,
18
І звів я очі мої і побачив: ось чотири роги.
19
и3 рёхъ ко ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ: что2 сyть сі‰, г0споди; И# речE ко мнЁ: сjи р0зи расточи1вшіи їyду и3 ї}лz и3 їеrли1ма.
19
І сказав я ангелу, який говорив зі мною: що це? І він відповів мені: це роги, які розкидали Іуду, Ізраїля і Єрусалим.
20
И# показa ми гDь четhри древодBлz.
20
Потім показав мені Господь чотирьох робітників.
21
И# рёхъ: что2 сjи грzдyтъ сотвори1ти, (г0споди); И# речE: сjи р0зи расточи1вшіи їyду, и3 ї}лz сокруши1ша, и3 никт0же t ни1хъ воздви1же главы2: и3 и3зыд0ша сjи поwстри1ти | въ рукaхъ свои1хъ четhри р0зи, kзhцы возносsщіи р0гъ на зeмлю гDню, є4же расточи1ти ю5.
21
І сказав я: що вони йдуть робити? Він сказав мені так: ці роги розкидали Іуду, так що ніхто не може підняти голови своєї; а ці прийшли настрашити їх, збити роги народів, які підняли ріг свій проти землі Іуди, щоб розсіяти її.