¹

И҆ посла̀ хїра́мъ ца́рь тѵ́рскїй послы̀ къ даві́дꙋ, и҆ древа̀ ке́дрѡвл, и҆ зда́телей стѣ́нъ, и҆ древодѣ́лей, да сози́ждꙋтъ є҆мꙋ̀ до́мъ.

¹

І послав Хирам, цар Тирський, до Давида послів, і кедрові дерева, і мулярів, і теслярів, щоб побудувати йому дім.

²

И҆ позна̀ даві́дъ, ꙗ҆́кѡ оу҆гото́ва є҆го̀ гдⷭ҇ь царе́мъ над̾ і҆и҃лемъ, ꙗ҆́кѡ воздви́жесѧ въ высотꙋ̀ ца́рство є҆гѡ̀, ра́ди люді́й є҆гѡ̀ і҆и҃лѧ,

²

Коли довідався Давид, що утвердив його Господь царем над Ізраїлем, що піднесено високо царство його, заради народу його Ізраїля,

³

и҆ поѧ́тъ даві́дъ є҆щѐ жєны̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: и҆ роди́шасѧ є҆мꙋ̀ є҆щѐ сы́нове и҆ дщє́ри.

³

тоді взяв Давид ще дружин в Єрусалимі, і породив Давид ще синів і дочок.

⁴

И҆ сїѧ̑ и҆мена̀ и҆́хъ, и҆̀же роди́шасѧ є҆мꙋ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: саммаа̀ и҆ сѡва́въ, наѳа́нъ и҆ соломѡ́нъ,

⁴

І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, Совав, Нафан, Соломон,

⁵

и҆ і҆еваа́ръ и҆ є҆лїсꙋ́й и҆ є҆лїфаа́ѳъ

⁵

Евеар, Елисуа, Елфалет,

⁶

и҆ наге́ѳъ, и҆ нафа́гъ и҆ і҆афїѐ,

⁶

Ногах, Нафек, Іафіа,

⁷

и҆ є҆лїсама̀ и҆ валїада̀ и҆ є҆лїфале́тъ.

⁷

й Елисама, Вееліада й Елифалеф.

⁸

И҆ оу҆слы́шаша и҆ноплемє́нницы, ꙗ҆́кѡ пома́занъ бы́сть даві́дъ въ царѧ̀ над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ, и҆ и҆зыдо́ша всѝ и҆ноплемє́нницы взыска́ти даві́да. И҆ оу҆слы́ша даві́дъ и҆ и҆зы́де проти́вꙋ и҆́хъ.

⁸

І почули филистимляни, що помазано Давида на царя над усім Ізраїлем, і піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид про це і пішов проти них.

⁹

И҆ноплемє́нницы же прїидо́ша и҆ разлїѧ́шасѧ во ю҆до́ли и҆споли́нѡвъ.

⁹

І филистимляни прийшли і розташувалися в долині рефаїмів.

¹⁰

И҆ вопросѝ даві́дъ бг҃а, глаго́лѧ: а҆́ще взы́дꙋ на и҆ноплеме́нники, и҆ преда́си ли и҆̀хъ въ рꙋ́ки моѧ̑; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ: взы́ди, и҆ преда́мъ и҆̀хъ въ рꙋ́ки твоѧ̑.

¹⁰

І запитав Давид Бога, говорячи: чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої? І сказав йому Господь: іди, і Я віддам їх у руки твої.

¹¹

И҆ и҆зы́де во ваа́лъ-фарасі́нъ, и҆ поразѝ и҆̀хъ та́мѡ даві́дъ. И҆ речѐ даві́дъ: разсѣчѐ бг҃ъ врагѝ моѧ̑ рꙋко́ю мое́ю, ꙗ҆́коже разсѣче́нїе воды̀. Сегѡ̀ ра́ди наречѐ и҆́мѧ мѣ́стꙋ томꙋ̀ фарасі́нъ, разсѣче́нїе.

¹¹

І пішли вони у Ваал-Перацим, і вразив їх там Давид; і сказав Давид: зломив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води. Тому і дали ім’я місцю тому: Ваал-Перацим.

¹²

И҆ ѡ҆ста́виша та́мѡ бо́ги своѧ̑ и҆ноплемє́нницы, и҆̀хже даві́дъ повелѣ̀ сожещѝ ѻ҆гне́мъ.

¹²

І залишили там филистимляни богів своїх, і повелів Давид, і спалені вони вогнем.

¹³

И҆ приложи́ша є҆щѐ и҆ноплемє́нницы, и҆ разлїѧ́шасѧ є҆щѐ во ю҆до́ли и҆споли́нѡвъ.

¹³

І прийшли знову филистимляни і розташувалися по долині.

¹⁴

И҆ вопросѝ па́ки даві́дъ бг҃а. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ: не и҆сходѝ за ни́ми: ѿврати́сѧ ѿ ни́хъ, и҆ прїи́деши на ни́хъ прѧ́мѡ грꙋ́шей:

¹⁴

І ще запитав Давид Бога, і сказав йому Бог: не ходи прямо на них, ухилися від них і йди до них з боку шовковичних дерев;

¹⁵

и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ оу҆слы́шиши гла́съ шꙋ́ма верхѡ́въ грꙋ́шей, тогда̀ и҆зы́деши на бра́нь, ꙗ҆́кѡ и҆зы́де бг҃ъ пред̾ тобо́ю, да порази́тъ полкѝ и҆ноплемє́ннически.

¹⁵

і коли почуєш шум, ніби кроків на вершинах шовковичних дерев, тоді вступи в битву, бо вийшов Бог перед тобою, щоб уразити стан филистимлян.

¹⁶

И҆ сотворѝ даві́дъ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ є҆мꙋ̀ бг҃ъ: и҆ поразѝ полкѝ фѷлїсті́мѡвъ ѿ гаваѡ́на да́же до гази́ра.

¹⁶

І зробив Давид, як повелів йому Бог; і вразили стан филистимський, від Гаваона до Газера.

¹⁷

И҆ просла́висѧ и҆́мѧ даві́дово во всѣ́хъ страна́хъ, и҆ гдⷭ҇ь дадѐ стра́хъ є҆гѡ̀ на всѧ̑ ꙗ҆зы́ки.

¹⁷

І пронеслося ім’я Давидове по всіх землях, і Господь зробив його страшним для всіх народів.