¹

И҆ сотворѝ себѣ̀ до́мы во гра́дѣ даві́довѣ, и҆ оу҆гото́ва мѣ́сто кївѡ́тꙋ бж҃їю, и҆ сотворѝ є҆мꙋ̀ ски́нїю.

¹

І побудував він собі доми в місті Давидовому, і приготував місце для ковчега Божого, і спорудив для нього скинію.

²

Тогда̀ речѐ даві́дъ: не лѣ́ть є҆́сть, (да ѿ всѧ́кагѡ) но́ситсѧ кївѡ́тъ бж҃їй, но то́кмѡ ѿ леѵі̑тъ, поне́же и҆збра̀ и҆̀хъ гдⷭ҇ь носи́ти кївѡ́тъ гдⷭ҇ень и҆ слꙋжи́ти є҆мꙋ̀ да́же до вѣ́ка.

²

Тоді сказав Давид: ніхто не повинен носити ковчега Божого, крім левитів, тому що їх обрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий і служити Йому повіки.

³

И҆ собра̀ даві́дъ ве́сь і҆и҃ль во і҆ерⷭ҇ли́мъ, да внесе́тсѧ кївѡ́тъ бж҃їй на мѣ́сто, є҆́же оу҆гото́ва є҆мꙋ̀.

³

І зібрав Давид усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести ковчег Господній на місце його, яке він для нього приготував.

⁴

И҆ собра̀ даві́дъ сынѡ́въ а҆арѡ́новыхъ и҆ леѵі́ты:

⁴

І скликав Давид синів Ааронових і левитів:

⁵

ѿ сынѡ́въ каа́ѳовыхъ оу҆рїи́лъ нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, сто̀ два́десѧть:

⁵

із синів Каафових, Уриїла начальника і братів його — сто двадцять чоловік;

⁶

ѿ сынѡ́въ мера́рїныхъ а҆саі́а нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, двѣ́сти пѧтьдесѧ́тъ:

⁶

із синів Мерариних, Асаію начальника і братів його — двісті двадцять чоловік;

⁷

ѿ сынѡ́въ герсѡ́нихъ і҆ѡи́ль нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, сто̀ три́десѧть:

⁷

із синів Гирсонових Іоїля начальника і братів його — сто тридцять чоловік;

⁸

ѿ сынѡ́въ є҆лїсафа́нихъ семеі́а нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, двѣ́сти:

⁸

із синів Елисафанових, Шемаію начальника і братів його — двісті;

⁹

ѿ сынѡ́въ хеврѡ́новыхъ є҆лїи́лъ нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, ѻ҆́смьдесѧтъ:

⁹

із синів Хевронових, Елиєла начальника і братів його — вісімдесят;

¹⁰

ѿ сынѡ́въ ѻ҆зїи́левыхъ а҆мїнада́въ нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, сто̀ двана́десѧть.

¹⁰

із синів Уззиїлових, Аминадава начальника і братів його — сто дванадцять.

¹¹

И҆ призва̀ даві́дъ садѡ́ка и҆ а҆вїаѳа́ра свѧще́нники, и҆ леѵі́ты оу҆рїи́ла, а҆саі́а и҆ і҆ѡи́лѧ, и҆ семеїа́на и҆ є҆лїи́ла и҆ а҆мїнада́ва,

¹¹

І прикликав Давид священиків: Садока й Авиафара, і левитів: Уриїла, Асаію, Іоїля, Шемаію, Елиєла й Аминадава,

¹²

и҆ речѐ къ ни̑мъ: вы̀, нача̑лницы ѻ҆те́чествъ леѵі́тскихъ, ѡ҆свѧти́тесѧ вы̀ и҆ бра́тїѧ ва̑ша, и҆ принеси́те кївѡ́тъ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева (на мѣ́сто), и҆дѣ́же оу҆гото́вахъ є҆мꙋ̀:

¹²

і сказав їм: ви, начальники родів левитських, освятіться самі і брати ваші, і принесіть ковчег Господа Бога Ізраїлевого на місце, яке я приготував для нього;

¹³

ꙗ҆́кѡ пре́жде ва́мъ не готѡ́вымъ сꙋ́щымъ, раздѣлѝ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ въ на́съ, ꙗ҆́кѡ не взыска́хомъ є҆гѡ̀ по разсꙋжде́нїю.

¹³

бо як раніше не ви це робили, то Господь Бог наш уразив нас за те, що ми не шукали Його, як належало.

¹⁴

И҆ ѡ҆свѧти́шасѧ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, да внесꙋ́тъ кївѡ́тъ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева.

¹⁴

І освятилися священики і левити для того, щоб нести ковчег Господа, Бога Ізраїлевого.

¹⁵

И҆ взѧ́ша сы́нове леѵі́тстїи кївѡ́тъ бж҃їй, ꙗ҆́коже повелѣ̀ мѡѷсе́й сло́вомъ бж҃їимъ по писа́нїю, ра́мены свои́ми на носи́лѣхъ.

¹⁵

І понесли сини левитів ковчег Божий, як заповів Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.

¹⁶

И҆ речѐ даві́дъ нача́лникѡмъ леѵі̑тскимъ: поста́вите бра́тїю свою̀ пѣвцє́въ во ѻ҆рга́нѣхъ, пѣ́снехъ мꙋсїкі́йскихъ, ѱалти́рехъ, въ гꙋ́слехъ и҆ кѷмва́лѣхъ, да возгласѧ́тъ въ высотꙋ̀ гла́сомъ весе́лїѧ.

¹⁶

І наказав Давид начальникам левитів поставити братів своїх співців з музичними інструментами, з псалтирями і цитрами і кимвалами, щоб вони голосно сповіщали голос радування.

¹⁷

И҆ поста́виша леѵі́ти є҆ма́на сы́на і҆ѡи́лева: и҆ ѿ бра́тїй є҆гѡ̀ а҆са́фа сы́на варахі́ина: и҆ ѿ сынѡ́въ мера́рїныхъ, бра́тїй є҆гѡ̀, є҆ѳа́на сы́на кїсе́ова:

¹⁷

І поставили левити Емана, сина Іоїлевого, і з братів його, Асафа, сина Верехиїного, а із синів Мерариних, братів їхніх, Ефана, сина Кушаії;

¹⁸

и҆ съ ни́ми бра́тїѧ и҆́хъ, вторі́и (чи́номъ), заха́рїа и҆ ѻ҆зїи́лъ, и҆ семїрамѡ́ѳъ и҆ і҆еїи́лъ, и҆ а҆на́нїй и҆ є҆лїа́въ, и҆ ване́а и҆ маасі́а, и҆ маттаѳі́а и҆ є҆лїфала̀, и҆ макені́а и҆ а҆вдедо́мъ, и҆ і҆еїи́лъ и҆ ѻ҆зі́а, двє́рницы.

¹⁸

і з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Бена, Іаазиїла, Шемирамофа, Ієхиїла, Уннія, Елиава, Ванею, Маасея, Маттафію, Елифлеуя, Микнея й Овед-Едома та Ієїела, воротарів.

¹⁹

И҆ пѣвцы̀ є҆ма́нъ, а҆са́фъ и҆ є҆ѳа́мъ въ кѷмва́лы мѣ̑дѧны (возглаша́юще) въ слы́шанїе:

¹⁹

Еман, Асаф і Ефан грали голосно на мідних кимвалах,

²⁰

заха́рїа же и҆ ѻ҆зїи́лъ, и҆ семїрамѡ́ѳъ и҆ і҆еїи́лъ, и҆ а҆нані́й и҆ є҆лїа́въ, и҆ маасі́а и҆ ване́а со гꙋ́сльми та̑йны поѧ́хꙋ:

²⁰

а Захарія, Азиїл, Шемирамоф, Ієхиїл, Унній, Елиав, Маасей і Ванея — на псалтирях, тонким голосом.

²¹

и҆ маттаѳі́а и҆ є҆лїфала̀, и҆ макені́а и҆ а҆вдедо́мъ, и҆ і҆еїи́лъ и҆ ѻ҆зі́а въ кѷмва́лѣхъ поѧ́хꙋ, є҆́же превзы́ти:

²¹

Маттафія ж, Елифлеуй, Микней, Овед-Едом, Ієїел і Азазія — на цитрах, щоб робити початок.

²²

и҆ хѡнені́а нача́лникъ леѵі́тскїй, нача́лникъ пѣ́нїй, занѐ разꙋ́менъ бѣ̀:

²²

А Хенанія, начальник левитів, був учитель співу, тому що був вправним у ньому.

²³

и҆ варахі́а и҆ є҆лка́на двє́рницы кївѡ́та:

²³

Верехія й Елкана були придверниками біля ковчега.

²⁴

и҆ сѡвені́а и҆ і҆ѡсафа́тъ, и҆ наѳана́илъ и҆ а҆масі́а, и҆ заха́рїа и҆ вана́й и҆ є҆лїезе́ръ свѧще́нницы трꙋбѧ́щїи трꙋба́ми пред̾ кївѡ́томъ бж҃їимъ: и҆ а҆вдедо́мъ и҆ і҆еі́а двє́рницы кївѡ́та бж҃їѧ.

²⁴

Шеванія, Іосафат, Нафанаїл, Амасай, Захарія, Ванея та Елиєзер, священики, сурмили трубами перед ковчегом Божим. Овед-Едом та Ієхія були придверниками біля ковчега.

²⁵

И҆ бѣ̀ даві́дъ и҆ старѣ̑йшины і҆и҃лєвы и҆ ты́сѧщницы и҆дꙋ́щїи, є҆́же и҆знестѝ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ и҆з̾ до́мꙋ а҆вдедо́млѧ съ весе́лїемъ.

²⁵

Так Давид і старійшини Ізраїлеві і тисячоначальники пішли перенести ковчег завіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.

²⁶

И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆крѣплѧ́ше бг҃ъ леѵі́ты носѧ́щыѧ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ, и҆ пожро́ша се́дмь телцє́въ и҆ се́дмь ѻ҆внѡ́въ:

²⁶

І коли Бог допоміг левитам, які несли ковчег завіту Господнього, тоді закололи в жертву сім тельців і сім баранів.

²⁷

даві́дъ же бѧ́ше ѡ҆дѣ́ѧнъ ри́зою вѷссо́нною, и҆ всѝ леѵі́ти, носѧ́щїи кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ, пѣвцы́ же и҆ хѡнені́а нача́лникъ пѣ́сней пою́щихъ, на даві́дѣ же бѣ̀ є҆фꙋ́дъ вѷссо́нный.

²⁷

Давид був одягнений у висонний одяг, а також і всі левити, які несли ковчег, і співці, і Хенанія начальник музикантів і співаків. На Давиді ж був ще лляний ефод.

²⁸

И҆ ве́сь і҆и҃ль провожда́ше кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ съ восклица́нїемъ и҆ гла́сомъ трꙋ́бнымъ, и҆ съ трꙋба́ми и҆ кѷмва̑лы, глаша́юще въ гꙋ́сли и҆ кїѳа̑ры.

²⁸

Так весь Ізраїль вносив ковчег завіту Господнього з вигуками, під звуки рога і труб і кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах.

²⁹

И҆ бы́сть є҆гда̀ прїи́де кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ да́же до гра́да даві́дова, и҆ мелхо́ла дщѝ саꙋ́лѧ смотрѧ́ше во ѻ҆кно̀, и҆ ви́дѣ царѧ̀ даві́да ска́чꙋща и҆ и҆гра́юща и҆ оу҆ничижѝ є҆го̀ въ се́рдцы свое́мъ.

²⁹

Коли ковчег завіту Господнього входив у місто Давидове, Мелхола, дочка Саулова, дивилася у вікно і, побачивши царя Давида, який скакає і веселиться, принизила його в серці своєму.