Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава́ і҃
Церковнослов'янською (unicode)
Київський ізвод
1
Не хощꙋ́ же ва́съ не вѣ́дѣти, бра́тїе, ꙗ҆́кѡ ѻ҆тцы̀ на́ши всѝ под̾ ѡ҆́блакомъ бы́ша, и҆ всѝ сквозѣ̀ мо́ре проидо́ша:
1
Не хощу́ же вас не ві́діти, бра́тіє, я́ко отці́ на́ші всі под о́блаком би́ша, і всі сквозі́ мо́ре пройдо́ша;
2
и҆ всѝ въ мѡѷсе́а крести́шасѧ во ѡ҆́блацѣ и҆ въ мо́ри:
2
і всі в Моїсе́я крести́шася во о́блаці і в мо́рі;
3
и҆ всѝ то́жде бра́шно дꙋхо́вное ꙗ҆до́ша:
3
і всі то́жде бра́шно духо́вноє ядо́ша;
4
и҆ всѝ то́жде пи́во дꙋхо́вное пи́ша, пїѧ́хꙋ бо ѿ дꙋхо́внагѡ послѣ́дꙋющагѡ ка́мене: ка́мень же бѣ̀ хрⷭ҇то́съ.
4
і всі то́жде пи́во духо́вноє пи́ша, пія́ху бо от духо́внаго послі́дующаго ка́мене; ка́мень же бі Христо́с.
5
(Заⷱ҇ р҃м҃д҃.) Но не во мно́жайшихъ и҆́хъ бл҃говолѝ бг҃ъ, пораже́ни бо бы́ша въ пꙋсты́ни.
5
(Зач. 144) Но не во мно́жайших їх благоволи́ Бог, пораже́ни бо би́ша в пусти́ні.
6
Сїѧ̑ же ѡ҆́брази на́мъ бы́ша, ꙗ҆́кѡ не бы́ти на́мъ похотникѡ́мъ ѕлы́хъ, ꙗ҆́коже и҆ ѻ҆нѝ похотѣ́ша.
6
Сія́ же о́брази нам би́ша, я́ко не би́ти нам похотнико́м злих, я́коже і они́ похоті́ша.
Ні ропщі́те, я́коже ні́ції от них ропта́ша і погибо́ша от всегуби́теля.
11
Сїѧ̑ же всѧ̑ ѡ҆́брази прилꙋча́хꙋсѧ ѡ҆́нѣмъ: пи̑сана же бы́ша въ наꙋче́нїе на́ше, въ ни́хже концы̑ вѣ̑къ достиго́ша.
11
Сія́ же вся о́брази прилуча́хуся о́нім; пи́сана же би́ша в науче́ніє на́ше, в ни́хже конці́ вік достиго́ша.
12
(Заⷱ҇ р҃м҃е҃.) Тѣ́мже мнѧ́йсѧ стоѧ́ти да блюде́тсѧ, да не паде́тъ.
12
(Зач 145) Ті́мже мня́йся стоя́ти да блюде́ться, да не паде́ть.
13
И҆скꙋше́нїе ва́съ не дости́же, то́чїю человѣ́ческое: вѣ́ренъ же бг҃ъ, и҆́же не ѡ҆ста́витъ ва́съ и҆скꙋси́тисѧ па́че, є҆́же мо́жете, но сотвори́тъ со и҆скꙋше́нїемъ и҆ и҆збы́тїе, ꙗ҆́кѡ возмощѝ ва́мъ понестѝ.
13
Іскуше́ніє вас не дости́же, то́чію челові́чеськоє; ві́рен же Бог, І́же не оста́вить вас іскуси́тися па́че, є́же мо́жете, но сотвори́ть со іскуше́нієм і ізби́тіє, я́ко возмощи́ вам понести́.
(Заⷱ҇ р҃м҃ѕ҃.) Всѧ̑ мѝ лѣ́ть сꙋ́ть, но не всѧ̑ на по́льзꙋ: всѧ̑ мѝ лѣ́ть сꙋ́ть, но не всѧ̑ назида́ютъ.
23
(Зач. 146) Вся мі літь суть, но не вся на по́льзу; вся мі літь суть, но не вся назида́ють.
24
Никто́же своегѡ́ си да и҆́щетъ, но є҆́же бли́жнѧгѡ кі́йждо.
24
Нікто́же своєго́ си да і́щеть, но є́же бли́жняго ки́йждо.
25
Всѐ, є҆́же на то́ржищи продае́мое, ꙗ҆ди́те, ничто́же сꙋмнѧ́щесѧ, за со́вѣсть:
25
Все, є́же на то́ржищі продає́моє, яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість;
26
гдⷭ҇нѧ бо землѧ̀ и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀.
26
Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́.
27
А҆́ще ли кто̀ ѿ невѣ́рныхъ призыва́етъ вы̀, и҆ хо́щете и҆тѝ, всѐ предлага́емое ва́мъ ꙗ҆ди́те, ничто́же сꙋмнѧ́щесѧ, за со́вѣсть.
27
А́ще ли кто от неві́рних призива́єть ви, і хо́щете іти́, все предлага́ємоє вам яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість.
28
(Заⷱ҇ р҃м҃з҃.) А҆́ще ли же кто̀ ва́мъ рече́тъ: сїѐ і҆дѡложе́ртвенно є҆́сть: не ꙗ҆ди́те за ѻ҆́ного повѣ́давшаго, и҆ со́вѣсть: гдⷭ҇нѧ бо землѧ̀ и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀.
28
(Зач. 147) А́ще ли же кто вам рече́ть: сіє́ ідоложе́ртвенно єсть — не яді́те за о́ного пові́давшаго, і со́вість; Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́.
29
Со́вѣсть же глаго́лю не свою̀, но дрꙋга́гѡ: вскꙋ́ю бо свобо́да моѧ̀ сꙋ́дитсѧ ѿ и҆ны́ѧ со́вѣсти;
29
Со́вість же глаго́лю не свою́, но друга́го; вску́ю бо свобо́да моя́ су́диться от іни́я со́вісти?