¹

Ѡ҆ дꙋхо́вныхъ же, бра́тїе, не хощꙋ̀ ва́съ не вѣ́дѣти.

¹

Hе хочу, браття, щоб ви не знали і про дари духовні.

²

Вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ є҆гда̀ невѣ́рни бѣ́сте, ко і҆́дѡлѡмъ безгла̑снымъ ꙗ҆́кѡ ведо́ми ведо́стесѧ.

²

Знаєте, що коли ви були язичниками, то ходили до ідолів безмовних, ніби вас вели.

³

Тѣ́мже сказꙋ́ю ва́мъ, ꙗ҆́кѡ никто́же, дх҃омъ бж҃їимъ глаго́лѧй, рече́тъ а҆на́ѳема і҆и҃са, и҆ никто́же мо́жетъ рещѝ гдⷭ҇а і҆и҃са, то́чїю дх҃омъ ст҃ы́мъ.

³

Тому кажу вам, що ніхто з тих, хто говорить Духом Божим, не скаже анафеми на Ісуса, і ніхто не може назвати Ісуса Господом, як тільки через Духа Святого.

⁴

Раздѣлє́нїѧ же дарова́нїй сꙋ́ть, а҆ то́йжде дх҃ъ:

⁴

Дари різні, а Дух один і той же;

⁵

и҆ раздѣлє́нїѧ слꙋже́нїй сꙋ́ть, а҆ то́йжде гдⷭ҇ь:

⁵

і служіння різні, а Господь один і той же;

⁶

и҆ раздѣлє́нїѧ дѣ́йствъ сꙋ́ть, а҆ то́йжде є҆́сть бг҃ъ, дѣ́йствꙋѧй всѧ̑ во всѣ́хъ.

⁶

і діяння різні, а Бог один і той же, Який творить усе в усіх.

⁷

(Заⷱ҇ р҃н҃а҃.) Комꙋ́ждо же дае́тсѧ ꙗ҆вле́нїе дх҃а на по́льзꙋ:

⁷

Але кожному дається виявлення Духа на користь.

⁸

ѻ҆́вомꙋ бо дх҃омъ дае́тсѧ сло́во премⷣрости, и҆но́мꙋ же сло́во ра́зꙋма, ѡ҆ то́мже д©ѣ:

⁸

Одному дається Духом слово мудрости, іншому — слово знання, тим же Духом;

⁹

дрꙋго́мꙋ же вѣ́ра, тѣ́мже дх҃омъ: и҆но́мꙋ же дарова̑нїѧ и҆сцѣле́нїй, ѡ҆ то́мже д©ѣ:

⁹

іншому — віра, тим же Духом; іншому — дари зцілення, тим же Духом;

¹⁰

дрꙋго́мꙋ же дѣ̑йствїѧ си́лъ, и҆но́мꙋ же прⷪ҇ро́чество, дрꙋго́мꙋ же разсꙋждє́нїѧ дꙋховѡ́мъ, и҆но́мꙋ же ро́ди ѧ҆зы́кѡвъ, дрꙋго́мꙋ же сказа̑нїѧ ѧ҆зы́кѡвъ.

¹⁰

іншому — творення чудес, іншому — пророцтво, іншому — розпізнавання духів, іншому — різні мови, іншому — тлумачення мов.

¹¹

Всѧ̑ же сїѧ̑ дѣ́йствꙋетъ є҆ди́нъ и҆ то́йжде дх҃ъ, раздѣлѧ́ѧ вла́стїю коемꙋ́ждо ꙗ҆́коже хо́щетъ.

¹¹

Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожному осібно, як Йому завгодно.

¹²

(Заⷱ҇ р҃н҃в҃.) Ꙗ҆́коже бо тѣ́ло є҆ди́но є҆́сть и҆ оу҆́ды и҆́мать мнѡ́ги, вси́ же оу҆́ди є҆ди́нагѡ тѣ́ла, мно́зи сꙋ́ще, є҆ди́но сꙋ́ть тѣ́ло: та́кѡ и҆ хрⷭ҇то́съ.

¹²

Бо, як тіло одне, але має багато членів, усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, — так і Христос.

¹³

И҆́бо є҆ди́нѣмъ дх҃омъ мы̀ всѝ во є҆ди́но тѣ́ло крести́хомсѧ, а҆́ще і҆ꙋде́є, а҆́ще є҆́ллини, и҆лѝ рабѝ, и҆лѝ свобо́дни: и҆ всѝ є҆ди́нѣмъ дх҃омъ напои́хомсѧ.

¹³

Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, юдеї чи елліни, раби чи вільні, і всі єдиним Духом напоєні.

¹⁴

И҆́бо тѣ́ло нѣ́сть є҆ди́нъ оу҆́дъ, но мно́зи.

¹⁴

Бо тіло не з одного члена, а з багатьох.

¹⁵

А҆́ще рече́тъ нога̀, ꙗ҆́кѡ нѣ́смь рꙋка̀, нѣ́смь ѿ тѣ́ла: є҆да̀ сегѡ̀ ра́ди нѣ́сть ѿ тѣ́ла;

¹⁵

Якщо нога скаже: «Я не належу до тіла, бо я не рука», то невже через це вона не належить до тіла?

¹⁶

И҆ а҆́ще рече́тъ оу҆́хо, ꙗ҆́кѡ нѣ́смь ѻ҆́ко, нѣ́смь ѿ тѣ́ла: є҆да̀ сегѡ̀ ра́ди нѣ́сть ѿ тѣ́ла;

¹⁶

І якщо вухо скаже: «Я не належу до тіла, бо я не око», то невже через це воно не належить до тіла?

¹⁷

А҆́ще всѐ тѣ́ло ѻ҆́ко, гдѣ̀ слꙋ́хъ; а҆́ще (же) всѐ слꙋ́хъ, гдѣ̀ оу҆ха́нїе;

¹⁷

Якщо все тіло — око, то де слух? Якщо все — слух, то де нюх?

¹⁸

Нн҃ѣ же положѝ бг҃ъ оу҆́ды, є҆ди́наго коего́ждо и҆́хъ въ тѣлесѝ, ꙗ҆́коже и҆зво́ли.

¹⁸

Та Бог розмістив члени, кожний з них‚ у тілi‚ як було Йому завгодно.

¹⁹

А҆́ще ли бы́ша всѝ є҆ди́нъ оу҆́дъ, гдѣ̀ тѣ́ло;

¹⁹

А коли б усі були один член, то де було б тіло?

²⁰

Нн҃ѣ же мно́зи оу҆́бѡ оу҆́дове, є҆ди́но же тѣ́ло.

²⁰

Тепер же членів багато, а тіло одне.

²¹

Не мо́жетъ же ѻ҆́ко рещѝ рꙋцѣ̀: не тре́бѣ мѝ є҆сѝ: и҆лѝ па́ки глава̀ нога́ма: не тре́бѣ мѝ є҆стѐ.

²¹

Hе може око сказати руці: «Ти мені не потрібна»; або так само голова ногам: «Ви мені не потрібнi».

²²

Но мно́гѡ па́че, мнѧ́щїисѧ оу҆́ди тѣ́ла немощнѣ́йши бы́ти, нꙋ́жнѣйши сꙋ́ть,

²²

Hавпаки, ті члени тіла, що здаються слабкішими, значно потрібніші,

²³

и҆ и҆̀хже мни́мъ безче́стнѣйшихъ бы́ти тѣ́ла, си̑мъ че́сть мно́жайшꙋю прилага́емъ:

²³

і які нам здаються в тілі непочесними, про тих більше піклуємось;

²⁴

и҆ неблагоѡбра́знїи на́ши благоѡбра́зїе мно́жайше и҆́мꙋтъ, а҆ благоѡбра́знїи на́ши не тре́бѣ и҆́мꙋтъ. Но бг҃ъ растворѝ тѣ́ло, хꙋдѣ́йшемꙋ бо́лшꙋ да́въ че́сть,

²⁴

і непочесні наші члени благовидніше покриваються, а благовидні наші не мають у тому потреби. Але Бог так створив тіло, щоб ми про менш довершене більше піклувалися,

²⁵

да не бꙋ́детъ ра́спри въ тѣлесѝ, но да то́жде въ себѣ̀ (да ра́внѡ є҆ди́нъ ѡ҆ дрꙋзѣ́мъ) пекꙋ́тсѧ оу҆́ди.

²⁵

щоб не було розділення в тілі, але щоб усі члени однаково дбали один про одного.

²⁶

И҆ а҆́ще стра́ждетъ є҆ди́нъ оу҆́дъ, съ ни́мъ стра́ждꙋтъ всѝ оу҆́ди: а҆́ще ли же сла́витсѧ є҆ди́нъ оу҆́дъ, съ ни́мъ ра́дꙋютсѧ всѝ оу҆́ди.

²⁶

Тому, чи страждає один член, з ним страждають усі члени; чи славиться один член, з ним радіють усі члени.

²⁷

(Заⷱ҇ р҃н҃г҃.) Вы́ же є҆стѐ тѣ́ло хрⷭ҇то́во, и҆ оу҆́ди ѿ ча́сти.

²⁷

І ви — тіло Христове, а нарізно — члени.

²⁸

И҆ ѻ҆́выхъ оу҆́бѡ положѝ бг҃ъ въ цр҃кви пе́рвѣе а҆пⷭ҇лѡвъ, второ́е прⷪ҇ро́кѡвъ, тре́тїе оу҆чи́телей: пото́мъ же си̑лы, та́же дарова̑нїѧ и҆сцѣле́нїй, застꙋплє́нїѧ, правлє́нїѧ, ро́ди ѧ҆зы́кѡвъ.

²⁸

І одних Бог настановив у Церкві, по-перше, апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями; далі, іншим дав сили чудотворення, також дари зцілення, заступництва, управління і різні мови.

²⁹

Є҆да̀ всѝ а҆пⷭ҇ли; є҆да̀ всѝ прⷪ҇ро́цы; є҆да̀ всѝ оу҆чи́телє; є҆да̀ всѝ си̑лы;

²⁹

Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі чудотворці?

³⁰

є҆да̀ всѝ дарова̑нїѧ и҆́мꙋтъ и҆сцѣле́нїй; є҆да̀ всѝ ѧ҆зы̑ки глаго́лютъ; є҆да̀ всѝ сказꙋ́ютъ;

³⁰

Чи всі мають дари зцілення? Чи всі говорять різними мовами? Чи всі тлумачі?

³¹

Ревнꙋ́йте же дарова́нїй бо́лшихъ, и҆ є҆щѐ по превосхожде́нїю пꙋ́ть ва́мъ показꙋ́ю.

³¹

Дбайте про дари більші, і я покажу вам шлях іще кращий.