Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И҆ а҆́зъ прише́дъ къ ва́мъ, бра́тїе, прїидо́хъ не по превосхо́дномꙋ словесѝ и҆лѝ премꙋ́дрости возвѣща́ѧ ва́мъ свидѣ́телство бж҃їе:
1
І коли я приходив до вас, браття, приходив провіщати вам свідчення Боже не пишномовним словом або мудрістю,
2
не сꙋди́хъ бо вѣ́дѣти что̀ въ ва́съ, то́чїю і҆и҃са хрⷭ҇та̀, и҆ сего̀ ра́спѧта:
2
бо я розсудив не знати між вами нічого, крім Ісуса Христа‚ і то розп’ятого,
3
и҆ а҆́зъ въ не́мощи и҆ стра́сѣ и҆ тре́петѣ мно́зѣ бы́хъ въ ва́съ.
3
і був я у вас у немочi‚ і в страху, і у великому трепеті.
4
И҆ сло́во моѐ и҆ про́повѣдь моѧ̀ не въ препрѣ́телныхъ человѣ́ческїѧ премꙋ́дрости словесѣ́хъ, но въ ꙗ҆вле́нїи дꙋ́ха и҆ си́лы,
4
І слово моє, і проповідь моя були не в переконливих словах людської мудрости, а в явленні духу і сили,
5
да вѣ́ра ва́ша не въ мꙋ́дрости человѣ́честѣй, но въ си́лѣ бж҃їей бꙋ́детъ.
5
щоб віра ваша утверджувалася не на мудрості людській, а на силі Божій.
6
(Заⷱ҇ р҃к҃ѕ҃.) Премⷣрость же глаго́лемъ въ соверше́нныхъ, премⷣрость же не вѣ́ка сегѡ̀, ни кнѧзе́й вѣ́ка сегѡ̀ престаю́щихъ,
6
Мудрість же ми проповідуємо між довершеними, але мудрість не віку цього і не володарів віку цього скороминучих;
7
но глаго́лемъ премⷣрость бж҃їю, въ та́йнѣ сокрове́ннꙋю, ю҆́же пред̾ꙋста́ви бг҃ъ пре́жде вѣ̑къ въ сла́вꙋ на́шꙋ,
7
а проповідуємо премудрість Божу, таємну, приховану, яку призначив Бог перед віками для слави нашої,
8
ю҆́же никто́же ѿ кнѧзе́й вѣ́ка сегѡ̀ разꙋмѣ̀: а҆́ще бо бы́ша разꙋмѣ́ли, не бы́ша гдⷭ҇а сла́вы ра́спѧли.
8
якої ніхто з князів віку цього не пізнав; бо якби пізнали, то не розіп’яли б Господа слави.
9
Но ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано: (Заⷱ҇ р҃к҃з҃.) и҆́хже ѻ҆́ко не ви́дѣ, и҆ оу҆́хо не слы́ша, и҆ на се́рдце человѣ́кꙋ не взыдо́ша, ꙗ҆̀же оу҆гото́ва бг҃ъ лю́бѧщымъ є҆го̀.
9
Але, як написано: «Hе бачило око‚ і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його».
10
На́мъ же бг҃ъ ѿкры́лъ є҆́сть дх҃омъ свои́мъ: дх҃ъ бо всѧ̑ и҆спытꙋ́етъ, и҆ глꙋбины̑ бж҃їѧ.
10
Hам же Бог відкрив це Духом Своїм; бо Дух усе досліджує, і глибини Божі.
11
Кто́ бо вѣ́сть ѿ человѣ̑къ, ꙗ҆̀же въ человѣ́цѣ, то́чїю дꙋ́хъ человѣ́ка, живꙋ́щїй въ не́мъ; Та́кожде и҆ бж҃їѧ никто́же вѣ́сть, то́чїю дх҃ъ бж҃їй.
11
Бо хто з людей знає, що є в людині, крім духа людського, який живе в ній? Так і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого.
12
Мы́ же не дꙋ́ха мі́ра сегѡ̀ прїѧ́хомъ, но дх҃а и҆́же ѿ бг҃а, да вѣ́мы ꙗ҆̀же ѿ бг҃а дарова̑ннаѧ на́мъ,
12
Ми ж прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога,
13
ꙗ҆̀же и҆ глаго́лемъ не въ наꙋче́ныхъ человѣ́ческїѧ премꙋ́дрости словесѣ́хъ, но въ наꙋче́ныхъ дх҃а ст҃а́гѡ, дꙋхѡ́внаѧ дꙋхо́вными сразсꙋжда́юще.
13
що і сповіщаємо вам вивченими словами не від людської мудрости, а вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне з духовним.
14
Дꙋше́венъ же человѣ́къ не прїе́млетъ ꙗ҆̀же дх҃а бж҃їѧ: ю҆ро́дство бо є҆мꙋ̀ є҆́сть, и҆ не мо́жетъ разꙋмѣ́ти, занѐ дꙋхо́внѣ востѧзꙋ́етсѧ.
14
Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно.
15
Дꙋхо́вный же востѧзꙋ́етъ оу҆́бѡ всѧ̑, а҆ са́мъ то́й ни ѿ є҆ди́нагѡ востѧзꙋ́етсѧ.
15
Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити.
16
Кто́ бо разꙋмѣ̀ оу҆́мъ гдⷭ҇ень, и҆́же и҆з̾ѧсни́тъ и҆̀; Мы́ же оу҆́мъ хрⷭ҇то́въ и҆́мамы.
16
Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його? А ми маємо розум Христів.