Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Возлю́бленнїи, не всѧ́комꙋ дꙋ́хꙋ вѣ́рꙋйте, но и҆скꙋша́йте дꙋ́хи, а҆́ще ѿ бг҃а сꙋ́ть: ꙗ҆́кѡ мно́зи лжепроро́цы и҆зыдо́ша въ мі́ръ.
1
Возлю́бленнії, не вся́кому ду́ху ві́руйте, но іскуша́йте ду́хи, а́ще от Бо́га суть; я́ко мно́зі лжепроро́ци ізидо́ша в мир.
2
Ѡ҆ се́мъ познава́йте дх҃а бж҃їѧ и҆ дꙋ́ха ле́стча: всѧ́къ дх҃ъ, и҆́же и҆сповѣ́дꙋетъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ во пл҃ти прише́дша, ѿ бг҃а є҆́сть:
2
О сем познава́йте ду́ха Бо́жия і ду́ха ле́стча: всяк дух, і́же іспові́дуєть Ісу́са Христа́ во пло́ті прише́дша, от Бо́га єсть;
3
и҆ всѧ́къ дꙋ́хъ, и҆́же не и҆сповѣ́дꙋетъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ во пл҃ти прише́дша, ѿ бг҃а нѣ́сть: и҆ се́й є҆́сть а҆нті́хрїстовъ, є҆го́же слы́шасте, ꙗ҆́кѡ грѧде́тъ, и҆ нн҃ѣ въ мі́рѣ є҆́сть оу҆жѐ.
3
і всяк дух, і́же не іспові́дуєть Ісу́са Христа́ во пло́ті прише́дша, от Бо́га ність; і сей єсть анти́христов, єго́же сли́шасте, я́ко гряде́ть, і ни́ні в ми́рі єсть уже́.
4
Вы̀ ѿ бг҃а є҆стѐ, ча̑дца, и҆ побѣди́сте тѣ́хъ: ꙗ҆́кѡ бо́лїй є҆́сть и҆́же въ ва́съ, не́жели и҆́же въ мі́рѣ.
4
Ви от Бо́га єсте́, ча́дця, і побіди́сте тіх; я́ко бо́лій єсть і́же в вас, не́жели і́же в ми́рі.
5
Ѻ҆нѝ ѿ мі́ра сꙋ́ть: сегѡ̀ ра́ди ѿ мі́ра глаго́лютъ, и҆ мі́ръ тѣ́хъ послꙋ́шаетъ.
5
Они́ от ми́ра суть; сего́ ра́ди от ми́ра глаго́лють, і мир тіх послу́шаєть.
6
Мы̀ ѿ бг҃а є҆смы̀: и҆́же зна́етъ бг҃а, послꙋ́шаетъ на́съ, и҆ и҆́же нѣ́сть ѿ бг҃а, не послꙋ́шаетъ на́съ. Ѡ҆ се́мъ познава́емъ дх҃а и҆́стины и҆ дꙋ́ха ле́стча.
6
Ми от Бо́га єсьми́; і́же зна́єть Бо́га, послу́шаєть нас, і і́же ність от Бо́га, не послу́шаєть нас. О сем познава́єм ду́ха і́стини і ду́ха ле́стча.
7
Возлю́бленнїи, возлю́бимъ дрꙋ́гъ дрꙋ́га, ꙗ҆́кѡ любы̀ ѿ бг҃а є҆́сть, и҆ всѧ́къ любѧ́й ѿ бг҃а рожде́нъ є҆́сть, и҆ зна́етъ бг҃а:
7
Возлю́бленнії, возлю́бим друг дру́га, я́ко люби́ от Бо́га єсть, і всяк люб'я́й от Бо́га рожде́н єсть і зна́єть Бо́га;
8
а҆ не любѧ́й не позна̀ бг҃а, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ любы̀ є҆́сть.
8
а не люб'я́й не позна́ Бо́га, я́ко Бог люби́ єсть.
9
Ѡ҆ се́мъ ꙗ҆ви́сѧ любы̀ бж҃їѧ въ на́съ, ꙗ҆́кѡ сн҃а своего̀ є҆диноро́днаго посла̀ бг҃ъ въ мі́ръ, да жи́ви бꙋ́демъ и҆́мъ.
9
О сем яви́ся люби́ Бо́жия в нас, я́ко Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго посла́ Бог в мир, да жи́ві бу́дем Ім.
10
Ѡ҆ се́мъ є҆́сть любы̀, не ꙗ҆́кѡ мы̀ возлюби́хомъ бг҃а, но ꙗ҆́кѡ то́й возлюбѝ на́съ, и҆ посла̀ сн҃а своего̀ ѡ҆чище́нїе ѡ҆ грѣсѣ́хъ на́шихъ.
10
О сем єсть люби́, не я́ко ми возлюби́хом Бо́га, но я́ко Той возлюби́ нас, і посла́ Си́на Своєго́ очище́ніє о грісі́х на́ших.
11
(Заⷱ҇.) Возлю́бленнїи, а҆́ще си́це возлюби́лъ є҆́сть на́съ бг҃ъ, и҆ мы̀ до́лжни є҆смы̀ дрꙋ́гъ дрꙋ́га люби́ти.
11
(Зач.) Возлю́бленнії, а́ще си́це возлюби́л єсть нас Бог, і ми до́лжні єсьми́ друг дру́га люби́ти.
12
(Заⷱ҇.) Бг҃а никто́же нигдѣ́же ви́дѣ. А҆́ще дрꙋ́гъ дрꙋ́га лю́бимъ, бг҃ъ въ на́съ пребыва́етъ, и҆ любы̀ є҆гѡ̀ соверше́нна є҆́сть въ на́съ.
12
(Зач.) Бо́га нікто́же нігді́же ви́ді. А́ще друг дру́га лю́бим, Бог в нас пребива́єть, і люби́ Єго́ соверше́нна єсть в нас.
13
Ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ въ не́мъ пребыва́емъ, и҆ то́й въ на́съ, ꙗ҆́кѡ ѿ дх҃а своегѡ̀ да́лъ є҆́сть на́мъ.
13
О сем разумі́єм, я́ко в Нем пребива́єм, і Той в нас, я́ко от Ду́ха Своєго́ дал єсть нам.
14
И҆ мы̀ ви́дѣхомъ и҆ свидѣ́телствꙋемъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆ц҃ъ посла̀ сн҃а сп҃си́телѧ мі́рꙋ.
14
І ми ви́діхом і свиді́тельствуєм, я́ко Оте́ць посла́ Си́на Спаси́теля ми́ру.
15
И҆́же а҆́ще и҆сповѣ́сть, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ є҆́сть сн҃ъ бж҃їй, бг҃ъ въ не́мъ пребыва́етъ, и҆ то́й въ бз҃ѣ.
15
І́же а́ще іспові́сть, я́ко Ісу́с єсть Син Бо́жий, Бог в нем пребива́єть, і той в Бо́зі.
16
И҆ мы̀ позна́хомъ и҆ вѣ́ровахомъ любо́вь, ю҆́же и҆́мать бг҃ъ къ на́мъ. Бг҃ъ любы̀ є҆́сть, и҆ пребыва́ѧй въ любвѝ въ бз҃ѣ пребыва́етъ, и҆ бг҃ъ въ не́мъ пребыва́етъ.
16
І ми позна́хом і ві́ровахом любо́в, ю́же і́мать Бог к нам. Бог люби́ єсть, і пребива́яй в любві́ в Бо́зі пребива́єть, і Бог в нем пребива́єть.
17
Ѡ҆ се́мъ соверша́етсѧ любы̀ съ на́ми, да дерзнове́нїе и҆́мамы въ де́нь сꙋ́дный, занѐ, ꙗ҆́коже ѻ҆́нъ є҆́сть, и҆ мы̀ є҆смы̀ въ мі́рѣ се́мъ.
17
О сем соверша́ється люби́ с на́ми, да дерзнове́ніє і́мами в день су́дний, зане́, я́коже Он єсть, і ми єсьми́ в ми́рі сем.
18
Стра́ха нѣ́сть въ любвѝ, но соверше́нна любы̀ во́нъ и҆згонѧ́етъ стра́хъ, ꙗ҆́кѡ стра́хъ мꙋ́кꙋ и҆́мать: боѧ́йсѧ же не соверши́сѧ въ любвѝ.
18
Стра́ха ність в любві́, но соверше́нна люби́ вон ізгоня́єть страх, я́ко страх му́ку і́мать; боя́йся же не соверши́ся в любві́.
19
Мы̀ лю́бимъ є҆го̀, ꙗ҆́кѡ то́й пе́рвѣе возлюби́лъ є҆́сть на́съ.
19
Ми лю́бим Єго́, я́ко Той пе́рвіє возлюби́л єсть нас.
20
(Заⷱ҇ о҃д҃.) А҆́ще кто̀ рече́тъ, ꙗ҆́кѡ люблю̀ бг҃а, а҆ бра́та своего̀ ненави́дитъ, ло́жь є҆́сть: и҆́бо не любѧ́й бра́та своегѡ̀, є҆го́же ви́дѣ, бг҃а, є҆гѡ́же не ви́дѣ, ка́кѡ мо́жетъ люби́ти;
20
(Зач. 74) А́ще кто рече́ть, я́ко люблю́ Бо́га, а бра́та своєго́ ненави́дить, лож єсть; і́бо не люб'я́й бра́та своєго́, єго́же ви́ді, Бо́га, Єго́же не ви́ді, ка́ко мо́жеть люби́ти?
21
И҆ сїю̀ за́повѣдь и҆́мамы ѿ негѡ̀, да любѧ́й бг҃а лю́битъ и҆ бра́та своего̀.
21
І сію́ за́повідь і́мами от Него́, да люб'я́й Бо́га лю́бить і бра́та своєго́.